2018-й у Верховній Раді: як депутати оцінили свою роботу за рік

П'ятниця, 21 грудня 2018 19:29 - Аналітика 101
2018-й у Верховній Раді: як депутати оцінили свою роботу за рік
Робота народних депутатів України являється важливим камертоном того, як українська політика справляється з викликами часу та наскільки єдиний законодавчий орган відповідає вимогам суспільних запитів.

У 2018 році в парламенті було зареєстровано близько 5 тисяч законопроектів, ухвалено із них менш ніж 800. Майже кожного сесійного дня у стінах Верховної Ради під палкі дискусії депутати ухвалювали та провалювали важливі для всієї країни законопроекти.

Для простих українців цей рік ознаменувався підняттям тарифів на комунальні послуги, ціни на громадський транспорт, запровадженням військового стану, створенням Української православної церкви, та багато іншого.

Цікавою є думка самих депутатів стосовно підсумків 2018 року, як вони оцінюють роботу законодавчого органу країни.

Депутат від "Народного фронту" Андрій Тетерук, нарікаючи на те, що рік був складний, називає результат роботи Верховної Ради успішним. Серед прикладів назвав розробку та ухвалення низки законопроектів щодо визнання російської агресії, а також кваліфікація дій Росії в Керченській протоці як порушення норм міжнародного права.

"Наша реакція і оцінка дій запобігла погіршенню ситуації. Ми змогли правильно оцінити агресивні наміри Російської Федерації і ввели режим воєнного стану, що дозволило говорити про це на міжнародних майданчиках, як в ЄС, так і в ООН", - резюмував Тетерук.

За його словами, запровадження режиму воєнного стану, дозволило нам перевірити готовність комунікації між гілками виконавчої влади, Кабміну, місцевими адміністраціями та сектором безпеки і оборони.

Його однопартієць Юрій Береза солідарний зі своїм колегою і стверджує, що з огляду на те, що в Україні війна, головним було ухвалення режиму військового стану в деяких областях, саме це, на його думку, дозволить рухатись вперед. Крім цього, парламент посприяв у створенні Української помісної церкви та змінив назву УПЦ Московського патріархату.

Серед промахів Береза назвав те, що не вдалось відкрити ринок землі, а головною невдачею вважає те, що Україна не повернула свої території.

Мажоритарник Сергій Тарута навпаки, стверджує, що закони воєнного стану, створення Української православної церкви та закон "Про мову", розділили суспільство на правильних і неправильних.

"Миру не досягли, злагоди стало менше, економічно не розвиваємося, а кількість законів нікого не хвилює", - підсумував депутат.

Песимістична оцінка і у Олександри Кужель з "Батьківщини", яка за 2018 рік роботи Ради не бачить жодних позитивних змін. Вона стверджує, що всі закони стосовно мови, духовності та визнання Росії агресором, не сприяють позитивним наслідкам. В той же час назвала низку негативних наслідків роботи влади. Це і рейдерство, підняття тарифів на комунальні послуги та затримання зарплат працівникам соціальної сфери.

Депутат Блоку Петра Порошенка Олексій Гончаренко зазначив, що рік був плідний та результативний. Серед головних досягнень називає створення Української церкви та голосування за Антикорупційний суд.

Його колега Сергій Лещенко погоджується з Гончаренком щодо створення Антикорупційного суду, але додає, що повноцінно працювати він так і не почав. Серед невдач цьогоріч головною Лещенко визначає те, що не ухвалили виборчий кодекс.

Кожен із депутатів, висловив вкрай мало надій на наступний рік. Вони мотивують це тим, що він передвиборчий і тому парламент робитиме все для збільшення рейтингу.

Спілкування з депутатами демонструє стійке дотримання парадигми, яка розділяє їх на тих, хто називає себе опозиціонерами, або просто відділяє себе від влади, і тими, хто обережно декларує результат у вигляді ухвалених законопроектів, як правило, ідеологічного спрямування.

На думку кандидата політологічних наук Дмитра Гаврилюка, найбільшим досягненням українського парламенту є зрушення з "мертвих точок" низки інституційних викликів, а саме вчасне ухвалення бюджету країни на 2019-ий, голосування за новий склад ЦВК, що дозволить, на думку експерта, вибори в новостворених ОТГ. Збільшення фінансової підтримки українській армії та реформі децентралізації - ще один приклад позитивних зрушень.

Позитивною динамікою вважає Гаврилюк схвалення введення воєнного стану в окремих областях України.

"Безперечно до карми парламенту варто відзначити рішення щодо перейменування УПЦ МП на РПЦ. Хоча ми прекрасно розуміємо, що низка опозиційних демократів-популістів та популістів-"ексрегіоналів" будуть спекулювати на темі "насильницького томосу" та атаки на політичні права громадян південних і східних областей”, - сказав політолог.

У той же час, підкреслив він, парламент зберіг статус інституції, яка має найбільший рівень недовіри з боку українських громадян. Парламент продовжив бути інститутом, що в авангарді реформ України, поступаючись в реалізації якісних змін уряду і главі державі.

"На превеликий жаль парламент "кинув" українського виборця мати нове виборче законодавство, а також поринув у вирій перед президентською та парламентською виборчої агонії, і як наслідок законотворча робота знову набиратиме популістського звучання”, - резюмував Дмитро Гаврилюк

Його колега, Андрій Золотарьов погоджується щодо швидкого і відносно легкого ухвалення закону про бюджет, також серед позитивних результатів цього року. Політолог підкреслює ухвалення закону про антикорупційний суд, що позитивно вплинуло на співробітництво з МВФ.

За словами Андрія, парламент цьогоріч не створив дієвої коаліції тому більшість рішень ухвалювалась президентською фракцією.

“Парламент віддавав перевагу політико-ідеологічним законопроектам, а економічні гальмувались. На відміну від 2016-17 років бачимо гальмування реформ. Причина цьому – передвиборча логіка”, - сказав Золотарьов

Загалом, політолог незадовільно оцінює роботу парламенту, зазначаючи, що всі гріхи попередньої влади залишились і сьогодні, серед них від підкреслив кнопкодавство і порушення регламенту при ухваленні двох третин законопроектів.

Солідарний із думкою колег і політолог Петро Охотін, щодо вчасного ухвалення закону “Про державний бюджет на 2019 рік”. За його словами, цьогоріч не було гучних знять недоторканності чи позбавлень мандатів. Бійки були досить нечасто.

З негативного, говорить експерт, – недисциплінованість та голосування чужими картками.
За його словами, 2019 рік може розділити склад парламенту відповідно до результатів президентських виборів

“Гадаю, останні півроку цього парламенту характеризуватимуться міграційними процесами. По-друге, залишаються гострими питання продажу землі та регулювання цін на тарифи. По-третє, проросійські партії намагатимуться радикалізувати релігійне питання”, - зазначив Петро Охотін.

2018 парламентський рік ознаменувався багатьма декларативними ухваленнями, якими можна було заповнити інформаційний простір, таким чинов відводячи увагу від здійснення повноцінного реформування держави.

Народні обранці демонструють малослівність стосовно результатів власної роботи, а у оцінках та розмовах відмежовують себе від влади, знімаючи відповідальність за низьку ефективність. Відсутність реально відчутного ефекту для населення, стараються замовчувати та переводити у площину військової загрози.