Україна з НАТО чи з Росією: як пояснити дивні питання "референдуму" Зеленського

Секвестр Верховної Ради, Legalize та Будапешт. 16 жовтня Володимир Зеленський поставив три останні президентські запитання до українських виборців.

Попри обіцянки озвучувати по одному питанню в день, Зеленський у п’ятницю виголосив всі три останні питання та попросив громадян зазначити теми, які їх цікавлять, для наступних опитувань, наприклад, про подвійне громадянство або легалізацію зброї (ймовірно, йдеться про короткоствол для населення).

Ще вчора, 15 жовтня, в мережі з'явилось фото повного опитувальника від Зеленського. Як бачимо, питання з нього повністю сходяться з тими, що поставив сьогодні президент. Одразу заговорили про зраду і підставу глави держави. Втім, оглядачі все ж схиляються до того, що у передвиборчому хаосі команда президента просто прорахувалася. І замість того, щоб розпочати демонструвати відео з понеділка (в такому разі до п’ятниці як раз би й оголосили по одному питанню в день), чомусь залили перше звернення Зеленського лише у середу. Оскільки електорат "Слуги народу" на вихідних відпочиває, то викладати ролики в суботу та неділю не мало сенсу через слабкий суспільний розголос. Саме тому й була застосована технологія начебто "зливу інформації".

Питання №3: Чи підтримуєте ви скорочення кількості народних депутатів до 300?

Тема не нова. Протягом всіх років незалежності вона періодично виникала за різної влади. В суспільній свідомості парламент є однією з найбільш непопулярних гілок влади (разом з судовою). Тому громадяни не проти хоча б зменшити кошт на утримання цієї "говорильні". Логіка наступна – на третину менше депутатів, то й втричі меншій кількості з них доведеться платити зарплати та надавати пільги. Проте може статися якраз навпаки. Після скорочення депутатського корпусу влада може підвищити утримання нардепів на тій підставі, що таким кроком вони убезпечують меншу кількість народних обранців від зваби корупцією.

Нагадаємо, що за часів президента Леоніда Кучми під час Всеукраїнського референдуму 2000 року про це вже запитували народ. І тоді за скорочення складу парламенту до 300 нардепів вже висловлювалися 91,1% громадян. Проте, оскільки референдум мав дорадчий характер, то й порадою людей влада могла не скористатися. Що тоді й зробила.

Наразі парламент IX скликання в лютому цього року ухвалив у першому читанні законопроєкт №1017 "Про внесення змін до статті 76 і 77 Конституції України", згідно з яким кількість нардепів скорочується до 300 осіб. Причому склад парламенту пропонують обирати лише за пропорційною (партійною) системою. Попри те, що проєкт подавав Зеленський, він ледве зібрав необхідну кількість голосів, оскільки депутати-мажоритарники геть не зацікавлені у таких змінах. Тому шансів зібрати 300 голосів, необхідних для ухвалення цього законопроєкту у другому читанні, майже немає.

Ймовірно, люди радо підтримують скорочення Верховної Ради, і влада буде намагатися це використати для своїх цілей. Сам статус "опитування" не дозволяє у будь-який легальний спосіб використати його результати. Проте, країна вже має приклад апелювання Банкової до народної думки, коли на підставі соціологічних опитувань про недовіру парламенту та незрозумілого рішення Конституційного суду Зеленським була достроково розпущена Верховна Рада VIII скликання.

Питання №4: Чи підтримуєте легалізацію медичної марихуани?

В Україні тему активно педалюють ліберали правого політичного флангу. Протягом останніх років проводилися кілька акцій та пікетувань. 30 січня 2019 року на сайті ВР активісти зареєстрували петицію із закликом врегулювати використання канабісу в Україні. Тоді в.о. міністра охорони здоров'я України Уляна Супрун закликала українців підтримати цю петицію. У вересні 2019 року тодішня очільниця МОЗ Зоряна Скалецька також заявила про необхідність розроблення законопроєкту про легалізацію медичної марихуани.

Очевидно, що це питання потрапило в президентський перелік через намагання "Слуги народу" отримати підтримку збоку української молоді. Проте, праві ліберали, на жаль для Зеленського, його партією не захоплюються.

Питання №5: Чи підтримуєте право України на використання гарантій безпеки, прописаних в Будапешті, для забезпечення і відновлення територіальної цілісності?

Дивно, що гарант Конституції питає у громадян, чи потрібно йому забезпечувати й відновлювати територіальну цілісність ввіреної йому держави. Проте, це, ймовірно, лише питання вкрай невдалого формулювання запиту.

Хоч би там як, а інтерпретації причин, чому це питання з'явилося у Зеленського, серед громадськості діаметрально різняться. Патріотична частина суспільства вважає тут небезпеку створення нового "Будапештського формату" та скасування Мінських домовленостей, за невиконання яких на Росію накладені болючі санкції.

Справді, РФ останнім часом намагається відчайдушно домогтися зняття всіх економічних обмежень з боку насамперед країн Заходу. Зокрема, у нафтогазовій галузі, через неефективну роботу якої бюджет Росії зазнає значних втрат. Даються взнаки відсторонення країни від передових закордонних технологій видобутку та сучасного нафтогазового обладнання.

Так, у березні 2020 року голова комітету російської Ради федерації з міжнародних справ Костянтин Косачев заявив, що міжнародна спільнота має скасувати усі взаємні санкції у зв’язку з коронавірусом, падінням цін на нафту та загрозою глобальної економічної кризи. А у квітні міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров в одному з інтерв’ю знову попросив скасувати санкції, хоча й почав свій виступ зі слів: "Якщо Євросоюз зрозуміє, що метод санкцій вичерпав себе і відмовиться від тих рішень, які були прийняті у 2014 році, ми, звичайно, будемо готові відповісти взаємністю. Але просити зробити це ми не збираємося". А далі взагалі звернувся до людяності депутатів Європарламенту: "Односторонні санкції є нелегітимними самі по собі, а санкції, які скорочують можливості протидіяти пандемії в нинішніх умовах і які були прийняті в обхід Ради Безпеки ООН, є абсолютно аморальними та нелюдськими".

Втім, це не допомогло, і санкції подовжили. Тому оглядачі вбачають у згортанні "Мінського процесу" за ініціативою України намагання Банкової підіграти росіянам, адже немає угоди – нема і санкцій.

З іншого боку, проросійська частина експертів угледіла у намаганні залучити до переговорів стосовно Криму та Донбасу США та Велику Британію ймовірність розміщення на території України військових баз країн НАТО.

Нагадаємо, у вересні 2020 року в Україні провели масштабні навчання "Об'єднані зусилля – 2020". Вперше в навчаннях брали участь літаки розвідувальної, винищувальної та бомбардувальної авіації держав-членів НАТО, представники сил спеціальних операцій та десантно-штурмових підрозділів. Зокрема, над півднем країни декілька разів пролітали американські стратегічні бомбардувальники В-52, що базуються в Британії. А в небі Києва та ще декількох українських міст заявилися американські конвертоплани CV-22B Osprey, які знаходяться на озброєнні ВПС США. Свого часу такі літаки були залучені до операцій в Іраку, Афганістані, Лівії та Кувейті.

На початку жовтня Зеленський здійснив офіційний візит до Великої Британії. У підсумку Україна отримала від британського уряду кредитні гарантії у розмірі до 2,5 мільярдів фунтів стерлінгів. Ці кошти можуть бути використані, як зазначав президент, для реалізації інвестпроєктів, зокрема, у сфері безпеки та оборони.

А 7 жовтня в інтерв'ю ВВС міністр зовнішніх справ України Дмитро Кулеба заявив, що Україна не заперечуватиме планам Великої Британії розмістити військову базу на території нашої держави. Коли британський журналіст зазначив, що їхні громадяни позитивно оцінили спільні навчання з українцями та спостерігали за повітряним десантування у Миколаївській області, Кулеба одразу ж прокоментував: "Якщо вони там десантуються і залишаться, ми теж не будемо заперечувати".

Сьогодні Зеленський анонсував наступні "всенародні опитування". Тому залишається відкритим питання, коли вони будуть проводитися, чи вже не під час дострокових парламентських виборів, про ймовірність яких все частіше говорять деякі українські політологи.

Нагадаємо, перше питання: "Чи потрібно запровадити довічне ув’язнення за корупцію в особливо великих масштабах?" Друге питання Зеленського звучало так: "Чи підтримуєш ти створення на Донбасі вільної економічної зони?"