Україна постачає дешевий метал всьому світу, але для себе змушена закуповувати його по завищеним цінам

Четвер, 25 травня 2017 00:00 - Новини
Україна постачає дешевий метал всьому світу, але для себе змушена закуповувати його по завищеним цінам
Український метал став своєрідною візитною карткою на експортному ринку. Наша держава виробляє 300 тис. тон криці на рік і входить до топ-10 країн, які постачають метал на світовий ринок.

Більшість масштабних світових будівництв не обходиться без використання української продукції. Наприклад, найвища вежа у світі «Бурдж-Халіфа», яку було побудовано у Дубаї у 2010 році, зведена за допомогою металоконструкцій українського виробництва.

Але для виготовлення продукції з додатковою вартістю (металокаркаси та інше), Україна використовує лише 20 % сировини власного видобутку. При цьому, з різних причин, Україна імпортує метал з-за кордону по ціні, яка вдвічі перебільшує розцінки на внутрішньому ринку.

Це відбувається тому, що в Україні відсутні програми по захисту внутрішнього виробництва. Наприклад, коли японські будівельні компанії заходили на український ринок, вже на етапі перемовин вони закладали суму, яка гарантувала б захист японських виробників на українському ринку. Саме тому вартість імпортного металу вдвічі вища за український.

Як заявила екс-очільниця Наглядової ради Української будівельної спільноти (Ukrainian Building Community), керівник напряму «Будівництво» BRDO Олена Шуляк, під час панельної дискусії у міністерстві регіонального розвитку:

3b24b8f olena shulyak

«На українському ринку будівельних металоконструкцій працюють 830 підприємств і організацій, які забезпечують роботою 21 тис. українців. Щорічно виробляється 300 тис. тон металевих конструкцій на суму понад 6 млрд грн. Підприємства генерують 2,7 млрд грн. доданої вартості. Експорт українських металоконструкцій складає приблизно 23% від обсягів виробництва. Але Україна не зробила жодного кроку назустріч цим підприємствам – нуль дотацій, нуль податкових пільг, нуль цільових програм».

Для того щоб змінити це ганебне становище та напрацювати ефективні рішення з регулювання українського ринку металоконструкцій, 25 травня поточного року, в Києві було розпочато роботу платформи щодо дерегуляції ринку металоконструкцій в Україні.

Участь у заході взяли: Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко, Керівник програми співробітництва ЄС Берент де Гроот, Перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов, заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Лев Парцхаладзе, Голова Державної регуляторної служби України Ксенія Ляпіна, керівник BRDO Олена Шуляк, представники бізнесу та профільних організацій.

Пріоритетні питання, що обговорювалися під час дискусії: які регуляторні зміни потрібно впровадити, аби розкрити виробничий потенціал ринку металоконструкцій та стимулювати розвиток бізнесу? Як прибрати бар’єри для виходу на міжнародні ринки та прискорити гармонізацію національних стандартів із європейськими?

Першим кроком на шляху вирішення цих питань стала робоча дискусія, де була презентована покрокова програма технології з виходу на зовнішній ринок українських виробників та схема вирішення дотичних проблем. В першу чергу, це стосується регуляторної політики, відповідної сертифікації та спрощення системи отримання дозвільної документації.

Як зазначив Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко: «Основні недоліки регулювання ринку, які впливають на діяльність державних регуляторів пов’язані з проблемами якості нормативного поля – наявністю правових колізій, суперечностями правових норм, незаконними або неактуальними нормативно-правовими актами тощо.

Hennadiy Zubko 2

Ми пропонуємо реорганізувати процес атестації виробників, впровадити електронний сервіс в адмінпослугах, очистити та актуалізувати нормативно-правове поле, замінити національні стандарти на європейські, забезпечити відкритий доступ до технічних стандартів».

Під час обговорення роботи платформи, організаторами події було оприлюднено список інструментів, які сьогодні регулюють ринок металу та перелік необхідної документації, яка необхідна українським виробникам для повноцінної роботи:

  1. Кваліфікаційний сертифікат відповідального виконавця окремих видів робіт та послуг, пов’язаних із створенням об’єктів архітектури (інженер-проектувальник).
  2. Сертифікат відповідності.
  3. Дозвіл на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
  4. Ліцензія на будівництво об’єктів 4 і 5 категорій складності (зведення металевих конструкцій).
  5. Дозвіл на використання робіт підвищеної небезпеки.
  6. Ліцензія на провадження господарської діяльності з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення (вогнезахист).

Варто зауважити, що представники будівельного бізнесу, опитані напередодні події фахівцями, майже одностайно заявили, що всі ці інструменти необхідно переглянути і привести до європейських стандартів. Адже деякі пункти зі списку – прямий інструмент корупції, бо за багатьма пунктами вони перетинаються і потребують подвійної атестації, що аж ніяк не сприяє розвитку підприємницької діяльності, а лише породжує корупційні схеми з обходу цих вимог. А найбільшим полем для корупційної діяльності переважна більшість бізнесменів назвали пункт, пов’язаний з «дозволом на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні».

Найближчим часом ці категорії та список необхідної дозвільної документації буде переглянуто.

Наприкінці, варто навести деякі цифри.

За даними міністерства регіонального розвитку, потенціал українського ринку металоконструкцій становить 501% - саме такий профіцит виробництва придатної сировини мають українські металургійні підприємства. При цьому наша держава не конвертує експортний потенціал з задоволення попиту наших найближчих сусідів.

Румунія, Польща, Угорщина та низка інших країн мають колосальний дефіцит металевих ресурсів.

Дефіцит сталі: Румунія -21%, Чехія -31%, Угорщина -38%, Польща -33%, Болгарія -60%.

Тож реформувавши правила роботи галузі з виробництва металу, Україна не тільки забезпечить ефективність роботи власних підприємств та забезпечить внутрішній ринок якісною продукцією, вона ще й непогано на цьому зможе заробити. Адже попит на український метал буде зберігатися і на далі.