Судова реформа. Крок вперед чи знову – на старі граблі?

Понеділок, 29 травня 2017 00:00 - Новини
Судова реформа. Крок вперед чи знову – на старі граблі?
Якими б рішучими у своїх діях не були правоохоронні органи, все може розлетітися на друзки в суді. І це не менш загрозливо, ніж сама корупція.

Майбутнє української правозахисної системи зараз вирішується не в кабінеті генпрокурора, не в МВС і навіть не в адміністрації президента. Центр прийняття рішень перебуває в судах. Так-так, в тих судах, які зараз зі скрипом та стогоном намагаються реформувати. У тих судах, які ще з часів Кучми-Януковича знають, як «вирішувати питання». У тих судах, де деякі люди в мантіях залишаються частиною тієї самої корупційної системи України. У тих самих судах, про вердикти яких іронічно відгукується навіть генпрокурор.

Наприклад, робота сотень прокурорів, слідчих, поліцейських, які брали участь у нещодавньому затриманні посадовців часів Януковича – може зійти нанівець, завдяки одному рішенню судді, який випустить злочинців під заставу.

З Печерського суду Києва, у якому встановлювались запобіжні заходи, більшість із затриманих вийшли або під заставу, або під особисті зобов'язання.

Корупція, на жаль, була і залишається найнебезпечнішою внутрішньою загрозою для української держави. Боротьба з нею - другий фронт в Україні, перемога на якому не менш важлива, ніж перемога на Сході. Масове хабарництво позбавляє українців майбутнього.

У нинішніх умовах безглуздо розраховувати на те, що той, хто має сотні мільйонів готівкою, буде сидіти в СІЗО і не зможе дозволити собі вийти на свободу під заставу. Суддям теж ніщо людське не чуже. Про що, до речі, свідчать справи проти людей у мантіях, яких підозрюють у корупції. Виходить, якими б рішучими у своїх діях не були правоохоронні органи, все може розлетітися на друзки в суді. І це не менш загрозливо, ніж сама корупція.

29 травня поточного року Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ) Сергій Козяков звітував перед представниками ЗМІ про передостанній етап конкурсу на посаду суддів до Верховного Суду України.

За словами Козьякова, Колегії ВККСУ провели співбесіди з усіма кандидатами до Верховного Суду. 6 червня 2017 року розпочнуться засідання ВККС у пленарному (повному) складі щодо кандидатів, стосовно яких було оголошено перерву.

Перевра – це призупинення конкурсного проходження кандидатом процедури тестування, у зв’язку з наявністю негативного висновку Громадської ради щодо доброчесності та відповідності критеріям професійної етики (доброчесності) того чи іншого кандидата.

212

«Усього у співбесідах взяв участь 381 кандидат. Серед них 73,2 % - судді та 26,8% - складають адвокати, науковці чи кандидати з сукупним стажем», – розповів Козьяков.

За його словами, з 381 кандидата 239 пройшли попереднє тестування (серед них: 155 суддів, 33 адвокати, 32 науковця та 19 – мають сукупний стаж). Вони очікують наступного етапу конкурсного відбору.

Для 115 кандидатів Вища кваліфікаційна комісія призупинила проходження тестування, оголосила перерву, необхідну для з’ясування суперечливих обставин та подальшого тестування або відсторонення від конкурсу. Всі ці питання будуть вирішуватися з 6 червня на розгляді комісії у пленарному складі.

Для 27 кандидатів вже зараз конкурсна програма завершена. Вони не підтвердили здатність здійснювати правосуддя і були відсторонені від конкурсу.

«Винесення питання 115 кандидатів на голосування у пленарному складі Комісії не означає, що Колегії ВККС не погодились чи погодились з висновками Громадської ради доброчесності (попередній орган тестування), як це подають деякі ГО. Це означає, що кандидати надали пояснення, в тому числі документальні. Всі ці матеріали Комісія має дослідити перед тим, як прийняти остаточне рішення», – зауважив Голова ВККС Сергій Козьяков.

Нагадаємо, усього Громадська рада доброчесності підготувала висновки про невідповідність для 36,7% (140) кандидатів.

Рейтинги кандидатів ВККС формуватиме по закінченню пленарних засідань. Рішення, прийняті Колегією ВККС можна буде скасувати лише через Верховний Суд.

На сьогоднішній день, після перевірки відповідних комісій, свою відповідність вимогам підтвердили 74 судді адміністративного суду, 88 – господарського суду, 108 – кримінального суду і 111 – цивільного суду.

Маємо надію, що нові посадовці доведуть право носити почесне звання судді якісним виконанням своїх обов’язків, і в Україні нарешті зміниться ставлення до представників суду, як до найбільших клептократів.