Вбивство Вороненкова - продовження британського справи щодо брата Путіна

П'ятниця, 24 березня 2017 00:00 - Новини
Вбивство Вороненкова - продовження британського справи щодо брата Путіна
Вбивство російського депутата-втікача в центрі Києва Дениса Вороненкова вже назвали актом державного тероризму з боку Росії. Таку оцінку дав і Президент України Петро Порошенко і американський сенатор Маккейн. Читайте також: Вбивство Вороненкова

Але Дениса Вороненкова, якого вбили по дорозі на зустріч з таким же втікачем-депутатом Держдуми Іллею Пономарьовим, ні в якому разі не слід вважати таким же політичним опозиціонером, як згаданий Пономарьов. А Путіна - політичним диктатором (у даному питанні), який вбиває своїх опонентів саме через розбіжності поглядів на управлінні країною.

Читайте також: Українське громадянство для російського комуніста Вороненкова

Так само Вороненкова не можна вважати ключовим свідком у справі Януковича, оскільки загиблий був рядовим депутатом Держдуми, мав доступ тільки до кулуарної інформації в самому російському парламенті, і не міг бути очевидцем або частиною виконавчого механізму російських спецслужб в українському напрямку.

Наказ на вбивство Вороненкова, швидше за все, віддали після початку чергового скандалу з масштабною системою міжнародного відмивання грошей, в якому вже промайнуло прізвище двоюрідного брата Володимира Путіна - Ігоря Путіна. Долю Вороненкова вирішило висловлене ним бажання не тільки поділитися інформацією про відмивання грошей, але і створити центр розслідувань щодо відмивання грошей російськими спецслужбами і силовиками.

Читайте також: Брат Путіна викритий у фінансових махінаціях в Британії

Слід зробити невеликий відступ про суть особистості Дениса Вороненкова і її помилкове трактування.

З самого моменту свого скандального «спливу» в Україні Вороненков викликав різке неприйняття, як з боку українського суспільства, так і преси. Йому не могли пробачити голосування по Криму і «ватні» виступи, і саме членство у фракції одіозної КПРФ, яка бурхливо вітала анексію Криму і подальшу російську військову агресію на Донбасі.

Крім того, Вороненков був сам фігурантом кримінальних справ. До самого останнього дня і буквально до самого останнього інтерв'ю Вороненков безуспішно намагався відбілити свій імідж політика і просто людини, ніж сам давав привід для пересудів. До самої смерті Вороненков не зміг завоювати довіри до себе

Однак, справжня цінність Вороненкова і небезпека для Кремля полягала в тому, що він був класичним мафіозним свідком. Тобто, по мафіозним поняттям - зрадником. Якщо ви побачите в російській пресі поєднання «Вороненков - зрадник», то це і є голос путінської мафії.

Як будь-який мафіозний свідок, Вороненков був цінний тим, що був безпосереднім співучасником злочинів, головними і кінцевими вигодонабувачами яких було найближче оточення Путіна, а в першу чергу «рідна контора» Путіна - ФСБ, і сам Путін особисто.

Ті, хто «крисятничають» тільки для себе, потрапляють в Росіїї щодня за ґрати в рамках «боротьби з корупцією». А найближче оточення Путіна продовжує розкрадати бюджетні гроші навіть під санкціями, як, наприклад, Ротенберг на будівництво Керченського мосту.

У мафіозних справах не буває «чистих» і невинних свідків, на зразок випадкових перехожих. Відправити за грати босів мафії можуть тільки свідчення співучасників, у яких теж «замарані» руки. Але заради перемоги над таким злом довелося і переступити через деякі принципи правосуддя, як наприклад, принцип невідворотності покарання, і почати надавати імунітет свідкам від кримінального переслідування, і піти на досить витратні програми захисту свідків.

У Вороненкова не вистачило мужності назвати себе саме таким «зрадником» мафії, яким він насправді є, і він загинув від чисто мафіозного способу позбавлення від свідків. Таким чином, цей злочин - не тільки політичний, а й кримінальний. Тому що в путінській Росії зараз неможливо зрозуміти, «хто на кому стоїть» - держава над мафією, або мафія над державою, в якій ресурси найпотужніших спецслужб - спадкоємців КДБ і ГРУ з глобальним охопленням використовуються для особистого збагачення перших осіб і організації замовних вбивств на грунті наживи руками резидентур в інших державах.

16 березня в Британії Палата лордів прийняла в другому читанні так звану «поправку Магнітського», що дозволяє судам заморожувати британські активи іноземців, які порушили права людини в будь-якій країні світу. Після того як закон буде затверджено, Сполучене Королівство стане третьою країною після США та Естонії, яка прийняла так званий «закон Магнітського» - за прізвищем померлого в Москві юриста інвестиційного фонду Hermitage Capital.

Поправки доповнюють законопроект про кримінальні злочини у фінансовій сфері, що був представлений ще в жовтні минулого року. Нововведення посилюють контроль за грошима, походження яких пов'язане з кримінальною діяльністю.

На відміну від американського «закону Магнітського», який, до речі, рішенням Обами був поширений в глобальному масштабі, британський законопроект робить акцент саме на боротьбі з відмиванням грошей. Злочинні гроші приходять на «відмивання» та легалізацію, в першу чергу, до самої Британії. І, знову-таки, в першу чергу, приходять або з Росії, або мають спочатку російське походження.

Одночасно в тій же Великобританії розгортається скандал і розслідування за фактами масштабного відмивання грошей, де, як уже було зазначено, фігурує і Ігор Путін - двоюрідний брат президента РФ. Намір убитого Дениса Вороненкова відкрити центр з розслідування відмивання російських грошей автоматично приваблював би інтерес британських і не тільки британських силових органів по боротьбі з фінансовими злочинами. Загибель Вороненкова технічно підпадає під норми і американського і британського «Законів Магнітського», тому що мова йде про порушення права Вороненкова на життя як свідка, і про відмивання грошей.

У самій Великобританії вже є смерть самого цінного свідка по відмиванні російських грошей - бізнесмена Перепелічного, який помер від отруєного супу ще в 2012 році. Але про це згадали на судових слуханнях у Великобританії, які поновилися 13 березня цього року. Справа Перепелічного безпосередньо пов'язана, в тому числі зі справою Магнітського, яка стала інструментом переслідування російських корупціонерів при владі.

А в США підозри викликало падіння з п'ятого поверху Миколи Горохова - адвоката матері Магнітського, що знайшло своє відображення в згаданій заяві лідера демократів в палаті представників конгресу США Ненсі Пелосі.

Та, на місці американців слід звернути увагу та реанімувати справу Михайла Лесина - колишнього керівника холдингу «Газпром-медіа», колишнього міністра друку Росії. Лесин був архітектором і головним інженером при зачистці російської преси і перетворенню її в нинішню машину виробництва вкрай токсичної і брехливої ​​пропаганди, з якою Захід вже бореться на законодавчому рівні.

Саме Лесин був ініціатором створення телеканалу Russia Today. Грубо кажучи, Лесин був непублічним доктором Геббельсом при фюрері Путіні, і ще до того, як Путін став президентом, а коли його тільки розглядали як наступника Бориса Єльцина. Працюючи на Путіна, Лесин збагатився на десятки, а то й на сотні мільйонів доларів.

Але його головним злочином і підставою для смертного вироку була втеча в США, де він купив маєток в Каліфорнії за 30 млн. дол. Лесин був знайдений мертвим в листопаді 2015 року у Вашингтоні, недалеко від штаб-квартири ФБР, куди він за чутками, зібрався ходити давати показання на Путіна в обмін на дозвіл залишитися жити в США.

Лесина в США підозрювали якраз теж у відмиванні грошей, і єдиним способом продовжувати насолоджуватися життям в сонячній Каліфорнії було перекваліфікуватися з підозрюваного на свідка і дати свідчення на Путіна і його оточення. Але видно, що у російських спецслужб руки виявилися досить довгими, щоб дотягнутися до Лесина і змусити його мовчати буквально на порозі у ФБР.

Якщо у справі Вороненкова відштовхуватися саме від питання відмивання грошей як головного мотиву і замовника його вбивства в особі Путіна і (або) його наближених, то є шанс сформувати широку міжнародну коаліцію з розслідування відмивання грошей і збагачення кремлівської верхівки, що є головним сенсом існування самого Путіна, і для якого навіть війна в Сирії, на Донбасі та захоплення Криму, а також інші «гібридні авантюри», є всього лише прикриттям його жадібності.

За матеріалами hvylya.net