Грузинський національний легіон: чому командування боїться добровольців?

14 березня 2019
179

Навесні 2014-го року Україна могла б лишитися влади не лише на територіях Луганська та Донецька. Доказом цьому є події, що мали місце й в інших містах. Миколаїв, Харків, Одеса, Маріуполь… Проте з’явилась сила, котра гучно дала про себе знати тим, хто посягав на нашу територію. Добробати.
Серед тих, хто добровільно став на захист України — іноземці. Боротьба проти Путіна та його божевільної політики об’єднала шведів, росіян, греків, чеченців, білорусів, грузинів та багатьох інших представників різних національностей. Більше того, частина з цих людей, вже мала досвід "дружби" із Росією, яким можуть та хочуть ділилися з українцями. 


Добровольці "Грузинського національного легіону" приїхали допомагати українцям протистояти спільному ворогові. Ці люди вже мали бойовий досвід та не з новин у ЗМІ знали, що таке агресія Росії та на що вона здатна.

Ці чоловіки пройшли не одну місію. До складу легіону увійшов штат грузинських, американських та британських офіцерів, які почали допомагати українцям з самого початку війни на Донбасі.

"Ми, добровольці, приїхали в Україну робити спільну справу: протистояти імперіалізму Росії, — розповідає командир "Грузинського національного легіону" Мамука Мамулашвілі. — Я був на війні з 14 років. У 90-х роках, під час конфлікту в Абхазії, нам допомагали українці, зокрема з таких організацій, як УНА-УНСО. На той час вони були добре підготовлені, на відміну від армій пострадянського простору, які не були здатні ні на що.

Я ніколи не мав ніяких асоціацій про Україну, бо ніколи не був в цій країні. Проте з дитинства пам'ятаю, як в 90-х до нас приїхали допомагати українці. Тому у мене українці почали асоціюватися власне із тими людьми.
І власне відчуття несправедливості привело нас, грузинів, в Україну".

 

Коли почалася Революція гідності, Мамука разом з іншими спортсменами були на чемпіонаті світу зі змішаних єдиноборств в Баку (Азербайджан). Тоді команда від України не приїхала. І грузини вирішили підтримати українців та вийшли під час нагородження з українським прапором. Командир легіону розповідає, що через це був скандал, а його команду хотіли навіть виключити із Всесвітньої федерації, тому що це практично була політична підтримка.

"Саме тоді почалась наша підтримка України. Згодом було створено наш підрозділ.

У квітні 2014-го року, коли ми почали тут свою діяльність, нас було близько 10. Практично із перших днів свого перебування в Україні ми вирушили на фронт та почали навчати бійців, брали участь у бойових операціях по всій лінії фронту.
Протягом двох років ми воювали як добровольці. Після того, як у 2016 році було прийнято закон про введення іноземців до лав української армії — ми були першими з-поміж іноземних добровольців, хто увійшов до складу Збройних сил України. Підписали контракт і почали служить.

Але з початку дискредитації добровольців ми, на жаль, потрапили під політичний пресинг. Почалися переслідування, навіть за етнічною приналежністю. Це закінчилось погано: ми покинули 54-у бригаду, хоча нам не давали цього зробити. Більшості хлопців нашого легіону не дали ні військових квитків, ні контрактів, ні будь-яких інших важливих документів", — розповідає Мамука Мамулашвілі.
 

Через некомпетентність командира Олексія Майстренка та його оточення, а також ряду конфліктів 20 грудня 2017 року весь склад легіону покинув 54-ту бригаду.

"Конфлікт дійшов до того, що я сказав командирові 54-ї бригади: "Ми з тобою воювати не будемо. Ти не маєш ні честі, ні совісті".
Ця людина намагалась позбутися нас, в тому числі й фізично. Це і стало основною причиною конфлікту. Я хотів виступити на прес-конференції із публічною заявою, проте вирішив цього тоді не робити, бо це б дискредитувало Україну, а не конкретно цю людину.
Не хочу нікого ображати, проте у 54-ій бригаді ми були єдиними професійними військовими, які могли навчати цих бійців.

Нас чомусь пов'язували з таким політичним діячем, як Саакашвілі. Практично відразу після того, як почались міжусобні протистояння Порошенка та Саакашвілі ми потрапили під вплив незрозумілих для нас політичних потасовок. Хоча на той період ми були постійно зайняті своїми справами та перебували на передовій",
— розповідає Мамука Мамулашвілі.

Вже близько одного року бійці "Грузинського національного легіону" перебувають на нейтральній території. Намагаються потрапити на лінію фронту.

Зі слів Мамуки Мамулашвілі, командування ЗСУ, а якщо говорити конкретно, то Віктор Муженко, цьому перешкоджає. Чому? — чіткої відповіді як не було, так і немає. Командир легіону також розповідає, що нещодавно був випадок, коли кілька його хлопців підписали контракт, поїхали служити в 59-у бригаду та навіть прослужили два місяці там. Згодом, коли командування дізналося про перебування грузинів у бригаді, надійшов усний наказ від Муженка, і хлопців просто вигнали звідти: посадили на поїзд і відправили в Київ. Ніхто не зміг пояснити, чому так сталось і як за одну годину можна порушити умови контракту.

"Я думаю, це була загальна хвиля проти добровольців та зокрема проти грузинів", — розповідає Мамука Мамулашвілі.

На жаль, разом із грузинами передову покинули й професійні військові з Британії, США та інших країн. Хоча, за словами Мамуки Мамулашвілі, саме серед цих людей були спеціалісти, які знали, як працювати з "Джавелінами" (ред. - переносний протитанковий ракетний комплекс виробництва американських підприємств Raytheon та Lockheed Martin) та могли навчити багатьох українських бійців роботі із цим озброєнням.



Такі події підривають моральний дух будь-якого солдата, а тим паче — іноземців, які добровільно приїхали та хотіли лише допомогти українцям.

Після конфліктів із командуванням ЗСУ багато бійців "Грузинського національного легіону" покинули Україну. За словами командира, нині залишилось близько 70 осіб. Основна частина серед цих людей — грузини, які все ж сподіваються потрапити на фронт.

"Більшість з нас не може просто взяти й повернутися зараз у Грузію, де нині панують проросійські настрої. Невідомо, що з нами може статись там. Тому багато людей з легіону переїхало в Європу.

Ми ж продовжуємо вдосконалювати свої навички, проходимо навчання із тактичної та фізичної підготовки.

Просто позбавлятися добровольців за допомогою тиску та всього того бруду, який на нас виливали — це просто аморально.
Хлопцям просто могли подякувати, відповідно до їхніх здобутків нагородити та надати хоча б документи, з якими б вони вже не перебували тут нелегально"
, — коментує Мамука Мамулашвілі та зауважує при цьому, що виїжджаючи, хлопці з легіону постійно сплачують штрафи.

"Навіть у метро, коли хлопців із нашого легіону зупиняють поліцейські — вони не можуть надати ніяких відповідних документів. Тому особисто мені доводиться їхати за ними, розповідати поліцейським, хто ці хлопці, що вони робили крайні 4 роки й чому так вийшло.
Нам пообіцяли, що після виборів ситуація зміниться і нас повернуть на передову, але за останній період нас так часто обманювали, що ми вже не знаємо у що вірити",
— говорить Мамука Мамулашвілі.


Командир "Грузинського національного легіону" розповідає, що найбільше його розчарувала неадекватність людей, які підхопили момент дискредитації грузинів й почали писати у соцмережах таке, що виходило за будь-які рамки. "Добре, що хлопці не розуміли, що там було написано. У нас була людина, яка займалась справами прес-служби. Це був волонтер Барі Бонен. Він займався соціальними мережами, часто розповідав, що про нас пишуть. У вересні 2018 року його знайшли із простреленою головою у власній квартирі в Києві. Списали все на самогубство. Цю справу замнули. Я зв'язався із посольством Ізраїля задля паралельного розслідування, але все зайшло в глухий кут: під час перших етапів розслідування було прихованого багато доказів того, що це було не самогубство. Після того вже нічого не можна було зробити чи довести", — прокоментував Мамука Мамулашвілі.



У 14 років Мамука втік з дому на війну до батька Зураба Мамулашвілі, який на той період був командиром одного із грузинських підрозділів. Брав участь у боях проти сепаратистів та російських найманців. Тому чітко усвідомлює принциповий підхід Росії у подібних гібридних війнах.

"Для нас у цій війні не було нічого нового. Сценарій один і той самий, все співпало із тим, що ми спостерігали у Грузії. Єдине, чого ми не очікували — подібного відношення від керівництва ЗСУ до іноземних добровольців, зокрема до нас. Ми в Україні — гості. У нашій країні до гостей зовсім інше відношення. Те, що ми побачили тут — розчарувало моїх людей.

Мені все ж здається, що Росія готує повномасштабну війну проти України. Санкції звичайно ж подіяли результати, проте західні партнери останнім часом дали свободу діям РФ. До того ж з боку Росії відбувається нарощування бойової міці поблизу кордонів України. У що це може перерости ніхто не знає.
Я думаю, наша допомога ще знадобиться Україні, тому ми тут ще і перебуваємо. Не дивлячись на те, що відбулось — ми закінчимо справу, яка нас і привела сюди"
, — ділиться думками командир "Грузинського національного легіону".

На його думку, українці ніяк не можуть оцінити масштабів загрози, яка існує та не розуміють, що Україна просто одного дня може припинити своє існування.

"Масштабна корупція, яку ми нині спостерігаємо в Україні, рано чи пізно зруйнує країну. Вона краде необхідні ресурси.
Не менше загрози несе й нав'язана ілюзія того, що армія України — потужна. Треба реально оцінювати свої ресурси та потенціал. Не хочу, аби Україна опинилась у безвихідному становищі через те керівництво, яке створює такі ілюзії. Я пробув в українській армії 4 роки, тому чудово розумію, що насправді відбувається",
— коментує Мамука Мамулашвілі.



У його планах й надалі боротися проти імперіалістичних зазіхань Росії.
Командир легіону впевнений, що прийде час, коли всі відповідатимуть перед народом, який і "виноситиме вирок".

А одразу ж після перемоги у війні він поїде на батьківщину — у свою рідну Грузію.




Автор: Алла Жигадло

Всі головні новини з доставкою в Ваш месенджер Телеграм
2
Матеріали по темі
Стаття

Неоголошена війна об'єднала тисячі українок, які навчилися тримати зброю в руках і рятувати життя на передовій з перших днів війни. З початком найгарячішої фази для жінок були закриті навіть такі посади як фотограф чи перекладач, не говорячи про бойові посади. Шлях на передову для них був нелегкий. Проте, маючи вдосталь мотивації, жінки попри всі перепони були, є і нині перебувають у зоні бойових дій. І навіть ті, хто вже повернувся на мирну територію — продовжують боротьбу за правду та краще майбутнє для своїх дітей.

20 березня 2019
Стаття

Її позивний Аліса. І вона 5-й рік пліч-о-пліч з іншими військовими допомагає наблизити нашу перемогу. 

8 березня 2019
Стаття

Вони — кмітливі, тендітні та водночас сильні.

Тисячі жінок, які в перші роки війни стали на захист України, досі не мають статусу учасників бойових дій, або будь-яких належних їм пільг. Ще більше оформлені на посади кухарок чи діловодів, але при цьому пліч-о-пліч із чоловіками перебувають на фронті та дивляться в очі смерті. Їх не зупиняє ніщо. І якщо українські ветеранки поставили ціль бути почутими в штаб-квартирі НАТО — то вони це виконали, не дивлячись ні на які складнощі.

5 березня 2019

Освіта в Україні приблизно на тих самих щаблях світових рейтингів, як і усі інші сфери. Однак реформи не оминули і її та вже демонструють результати.

4 березня 2019

Нові набори сухпаїв для військових - смачні, компактні та гарячі. Проте можуть бути протермінованими. А ще їх видають не у всіх передбачених законом випадках.

5 лютого 2019

Війна є, але її немає. Кількість постраждалих від агресії Росії в Україні порахувати неможливо. Якщо вбитих у цьому конфлікту десятки чи навіть сотні тисяч, то скільки було зруйновано життів, сімей та доль.

28 січня 2019
Аналітика

Журналісти ASPI поспілкувалися із ветеранами війни та експертами з військової психології щодо теми реабілітації учасників бойових дій, їх думок щодо ментальних розладів, які можуть стати причиною суїциду.

25 січня 2019
Стаття

"Кращий мій подарунок - я сам". У п’ятницю, 25 січня, так званий народний президент Володимир Зеленський подав до Центральної виборчої комісії документи про реєстрацію його кандидатом у президенти на виборах 2019-го року. Та не абиколи, а саме у свій 41-й День народження.

25 січня 2019
Стаття

"Він же ще такий молодий...”, - хочется додати: "...а вже стільки всього можна сказати". Сьогодні, 20 січня, українському прем’єр-міністру Володимиру Гройсману виповнюється 41 рік.

20 січня 2019

Задовго до старту передвиборчої кампанії президента України, потенційні кандидати демонстрували власну готовність зайняти найвищий пост у державі.

Бігборди за кілька місяців до нового року були завішані обличчями та політичними лозунгами, запевняли громадськість обрати на пост президента найдостойнішого із кандидатів.

Поки найбільш рейтингові кандидати ще не подали документи до Центральної виборчої комісії про намір балотуватись на наступних президентських виборах, подивимось на тих, хто вже подав документи і чиї президентські програми вже є на сайті ЦВК.

Що ж обіцяють майбутні президенти народу України і в чому відмінність їх передвиборчих програм?

16 січня 2019
Інтерв'ю

В рамках реформування державного сектору, реформа Мін’юсту, а саме продаж арештованого майна, є одним із найчутливіших місць державного сектору. "СЕТАМ" уже кілька років забезпечує онлайн-аукціони, де здійснюється продаж арештованого майна.

14 січня 2019

За всі роки незалежності ніхто так не піднімав престиж України у світі як діячі спорту. Українські атлети з різних видів спорту популяризували Україну як державу світового рівня. 2018 рік не став виключенням і наші спортсмени неодноразово демонстрували світу, що Україна не остання у спорті.

1 січня 2019
Аналітика

Останні роки були досить важкими і для України в цілому, і для її громадян зокрема. 2018-й не став виключенням. Були цьогоріч як нові виклики, так і нові досягнення. Але більшість з них губиться в величезному інформпотоці, який щодня ллється з веб-сторінок, телеканалів та радіохвиль.

31 грудня 2018

Починаючи з 2014 року історія України розпочала нову сторінку з неймовірно стрімкими поворотами подій та непередбачуваними наслідками. 2018 рік став продовженням боротьби України за незалежність та відстоювання територіальної цілісності. Цьогоріч на непідконтрольній території Донбасу та окупованого Криму сталось не мало подій, які впливають на повсякденне життя жителів цих територій.

28 грудня 2018
Вибір редакції

Навесні 2014-го року Україна могла б лишитися влади не лише на територіях Луганська та Донецька. Доказом цьому є події, що мали місце й в інших містах. Миколаїв, Харків, Одеса, Маріуполь… Проте з’явилась сила, котра гучно дала про себе знати тим, хто посягав на нашу територію. Добробати. Серед тих, хто добровільно став на захист України — іноземці.

14 березня 2019

Освіта в Україні приблизно на тих самих щаблях світових рейтингів, як і усі інші сфери. Однак реформи не оминули і її та вже демонструють результати.

4 березня 2019

В цій історії можуть знайти щось знайоме сотні тих, чиї сини, чоловіки чи батьки загинули на війні. Ніякі гроші не варті їх смертей та болю від втрат. 

1 березня 2019

Як змінилось життя кримчан за ці роки та що залишилось поза увагою ЗМІ — читайте далі у матеріалі. 

26 лютого 2019