Імпортозалежна аграрна держава. Реалії експортної діяльності України

Читайте також:Україна наростила аграрний експорт

Здавалося б – гарна новина! Але представники міністерства оминули інформацію, що переважна більшість продукції продається за досить низькими цінами, і в той же час – Україна купує ті самі продукти за кордоном по завищеним розцінкам, що зводить нанівець потуги української держави в гонитві за валютними прибутками.

Населенню України також не варто радіти, тому що навіть «борщовий набір» Україна, переважно, постачає на внутрішній ринок з-за кордону. Хоча показники зовнішньої торгівлі за перший квартал 2017 року демонструють певне зростання – експорт до ЄС за 1 квартал 2017 виріс на 28% по відношенню до аналогічного періоду  2016 року, а позитивне сальдо (різниця між експортом та імпортом) зовнішньої торгівлі складає плюс 106 млн доларів – радіти зарано. Адже існує декілька важливих факторів, які ставлять під сумнів позитивні новини. І ми спробуємо розібратися у сталій ситуації та визначити основні плюси та мінуси експортно-імпортної політики України.

Обсяг експорту товарів та послуг України у І кварталі 2017р. становить 12,444 млн доларів, імпорту – 12,338 млн доларів.

Характерною ознакою I кварталу 2017 року стало збільшення обсягів поставок української агропродовольчої продукції до всіх основних експортних регіонів. Найбільше виріс експорт до азійських та африканських країн. Намітилося пожвавлення експорту вітчизняної сільгосппродукції до країн СНД (Білорусь та РФ), у торгівлі з якими в останні роки спостерігалося стабільне падіння. Країни цього регіону за січень-березень 2017 року імпортували українського продовольства на 3 млн доларів, що склало 6,5% від загального експорту аграрної продукції.

За результатами І кварталу 2017 року рейтинг країн-імпортерів вітчизняної агропродукції очолила Індія, яка закупила українського продовольства на 683 млн доларів.

На другому місці – Єгипет, який імпортував з України сільгосппродукції на $455 млн. Значну виручку українські експортери отримали також з Іспанії ($297 млн), Ірану ($255 млн), Італії ($228 млн), Туреччини та Нідерландів (по $226 млн).

Ці сім країн забезпечили понад 50% доходів від експорту продукції агропромислового комплексу у І кварталі 2017 року.

Визначальними позиціями у товарній структурі вітчизняного агропродовольчого експорту залишаються зернові культури (кукурудза і пшениця), насіння олійних (в першу чергу, соя), олія (в основному, соняшникова) та продукція харчової промисловості. Їх спільна частка перевищує 90% в аграрному експорті.

До того ж варто зауважити, що Україна отримує не аби який прибуток від експорту вторинної сировини, а саме – від продажу жому зернових та макухи. Найбільшими покупцями української макухи виявилися Китай, Бельгія, Данія та Сербія.

Проте звіти державних служб залишають поза увагою той факт, що світові ринки використовують українські товари, як джерело дешевих ресурсів. Натомість Україна купляє закордонні товари по завищеним цінам. І це суттєво впливає на баланс і показники сальдо.

Найгірше у цій ситуації те, що вітчизняна аграрна промисловість не здатна повністю забезпечити власні, внутрішні аграрні потреби. Мова навіть не йде про те, що ми купуємо за кордоном насіння для переважної кількості продукції, яку вирощуємо і потім експортуємо, що суттєво впливає на прибуток, чи то радше – збільшує збитки.

Наприклад, картоплю, яку вирощує для власного використання майже кожен мешканець села, Україна регулярно закуповує за кордоном, хоча сама – продовжує експортувати (за невигідною для себе ціною) цей вид товару на міжнародні ринки збуту.

Також можна зауважити, що досить невибагливі у догляді продукти харчування, такі як цибуля, морква та капуста – теж переважно закуповуються за кордоном

І це ще мова не заходила про тваринництво. Хоча Україна отримує прибуток від торгівлі живою великою рогатою худобою, свинями, яйцями та птаством, але такий суто український продукт, як сало – ми, переважно, купуємо у Польщі, Німеччини та Нідерландів.

Наостанок хочеться додати, що позитивні зміни у експортних показниках, про які було згадано на початку допису, це лише показники перших місяців. Вони виникли не без допомоги квот, які були запроваджені щодо України і які вже майже вичерпано. Загальне зростання експортних показників обумовлене не шаленим вибухом експансії українських виробників на міжнародні ринки, а лише спадом кількості імпорту, який потрапив до України.

Тож подальша торгівельна ініціатива з боку Українських експортерів може стримуватися як внутрішніми, так і зовнішніми обставинами. І ми маємо бути до цього готовими.