Час вийшов: Президенту доведеться терміново вирішувати питання з Ахметовим, інакше – бути біді

П'ятниця, 17 лютого 2017 00:00 - Точка зору 350
Час вийшов: Президенту доведеться терміново вирішувати питання з Ахметовим, інакше – бути біді
Напередодні чергової річниці подій на Майдані, інформаційний простір вирує неоднозначними подіями і закликами. Гостроти і сум'яття в інформаційному полі, напередодні річниці, додають представники добробатів, що блокують залізничне сполучення з окупованими територіями, а також дії вищого керівництва країни, яке не змогло пояснити народу, чому нам необхідно торгувати з окупантами.

Паралельно, в мережі Інтернет, скрізь лунають заклики псевдопатріотів і російських «ботів» скидати київську владу. Іноземні інвестори і місцевий бізнес – затамували подих. Вся справа в тому, що багато підприємців (як зарубіжні, так і українські) вже ризикнули, коли вклали кошти в економіку нашої країни. Проте більш обережні інвестори - вичікують, чим закінчиться політичний і економічний скандал. Бізнес завмер.

Суть проблеми

vugillyaНа тлі різних корупційних скандалів у вищих ешелонах влади, блокади торгівлі з окупованими територіями і енергетичної проблеми, яка, необхідно визнати чесно, у нас виникла не «вчора», на очах у всього світу розгортається черговий корупційний скандал з політичним підтекстом. Останнім часом небайдужі громадяни в'їдливо вникають в різницю між вугіллям марки А і Г і намагаються зрозуміти, наскільки Роттердам плюс, а наскільки мінус.

Розберуться в тонкощах одиниці, і зовсім не факт, що вони не погодяться слідом за прем'єром Гройсманом, що альтернативи нинішньому стану речей немає. Більшість не стане навіть вникати, оскільки суть на поверхні.

1 варіант розвитку подій: влада визнає, що Ахметов, корупція і контрабанда з ОРДЛО їм не по зубам.

2 варіант: з'ясується, що Ахметов, корупція і контрабанда з ОРДЛО - це природні супутники нинішньої влади.

3 варіант: уряд проведе реальні дії на законодавчому рівні щодо посилення контролю над окупованими територіями, ліквідує монополію Ахметова в енергетичній галузі, навіть якщо від цього постраждають бізнес інтереси багатьох чиновників (аж до націоналізації ДТЕК). Нічого нового в таких оцінках, здавалося б, немає, звучали вони і раніше, але в тому і справа, що раніше фактор часу працював на користь влади: ще не встигли, а зараз - проти неї: не змогли або не захотіли.

У Уряду є останній шанс реабілітуватися ... Уявіть собі, що три роки тому на сцені з'явився б хтось на кшталт Гройсмана і заявив, що без Ахметова Україні не жити. Уявили? Ні, ніхто при здоровому глузді на таке б не зважився. Чому ж вони вважають, що зараз  можна? Що ми з тих пір зробили не так?