Центр соцреабилитации детей-инвалидов: очередная афера Юрия Крикунова

Четверг, 05 января 2017 00:00 - Расследования
Центр соцреабилитации детей-инвалидов: очередная афера Юрия Крикунова
27 грудня, напередодні новорічних святкувань, відбулося врочисте відкриття Центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів на вулиці Олени Теліги, 37-Г, що у місті Києві (надалі — Дитячий центр). А вже за два дні після відкриття установа виявилася закритою.

Це з’ясувала автор даної публікації, прибувши 29 грудня за адресою центру разом із супроводжувачем подивитись на нові унікальні технології, гучно розхвалені високопосадовими гостями церемонії відкриття (про це йтиметься нижче). Подолавши шлях громадським транспортом і переходами у моєму інвалідному візку, ми замість радо відчинених дверей знайшли лише кнопку домофону біля замкненої хвіртки. На дзвінок відповів чоловічий голос, який повідомив, що центр працюватиме лише за півтора місяці. Після цього з будівлі вийшов робочий з перфоратором в руках і, відчинивши хвіртку, з легкою усмішкою сказав, що установа працюватиме з 14 січня. «Тоді буде команда…», — кинув наостанок. Про яку команду йшлося: чи наказ керівництва, чи підібраних фахівців, — було незрозуміло. Як і те, для чого міські чиновники влаштували показове відкриття неробочого Дитячого центру. Зате вони пишаються тим, що нарешті завершили довгобуд, який має тривалу й багатостраждальну історію.

Реконструкція колишнього столичного дитячого садка № 403 за цією адресою «для розміщення територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів м. Києва та центру ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів» (надалі, відповідно, — дитсадок і центр для пенсіонерів) розпочалася ще 14 років тому. Самого розпорядження КМДА від 9 липня 2002 року № 1351 про реконструкцію автор публікації не знайшла у відкритому доступі. Проте з інших джерел видно, що спочатку замовником цих робіт виступало Головне управління праці та соціального захисту населення КМДА, яке згодом перейменували на Департамент соціальної політики КМДА. З грудня 2015 року цю структуру очолює Юрій Крикунов, депутат Київміськради від фракції «Солідарність».

Як зауважив 2 листопада 2016 року нинішній мер Києва Віталій Кличко, будівництво Дитячого центру було призупинено у 2008 році, коли проект був готовий на 95 відсотків. Покинута будівля розкрадалася та занепадала.

Згодом Голова КМДА, регіонал Олександр Попов своїм розпорядженням від 26 лютого 2013 року № 242 передав права замовника на визначення генерального підрядника для реконструкції КП «Житлоінвестбуд-УКБ». Його директором є В’ячеслав Непоп, нині депутат від тієї самої фракції «Солідарність». Але при цьому, за даними деяких ЗМІ, йому приписують активну підтримку Максима Луцького, який у 2012 році балотувався у Верховну Раду від Партії Регіонів.

Однак за ширмою щирості столична влада тактовно замовчує ряд важливих моментів. Хто фінансував цей проект протягом 2002 – 2008 років? Хто був його генеральним підрядником? Чому роботи з реконструкції зупинили і хто прийняв таке рішення? Чи було воно законним? Чи намагались міські чиновники знайти розкрадачів і чи був покараний хтось із винуватців? Яку шкоду нанесено Києву зупиненням і розкраданням реконструйованої на 95% будівлі?

Крім того, викликає подив той факт, що в Програмі економічного і соціального розвитку на 2015 рік на проектування реконструкції дитсадка зазначено 1681,0 тис. грн, у річному Звіті про виконання цієї програми — 1196,4 тис. грн, з яких профінансовано 1104,7 тис. грн, а на сайті КП «Житлоінвестбуд-УКБ» — 1180,0 тис. грн. Програмою ж розвитку Києва на 2016 рік на якісь проектувальні роботи з реконструкції дитсадка було виділено ще 689,5 тис. грн.

Цікаво також, що у згаданих розпорядженнях КМДА і Програмах розвитку йдеться про реконструкцію дитсадка для розміщення двох центрів: для пенсіонерів та Дитячого центру. А посадові особи КМДА, включаючи директора Департаменту соцполітики, і КП «Житлоінвестбуд-УКБ» кажуть про розміщення за цією адресою лише Дитячого центру.

Пояснення всіх цих неточностей я вирішила пошукати у КМДА, надіславши туди запит на інформацію ще 9 грудня. Однак цей документ начальник відділу забезпечення доступу до публічної інформації управління інформаційного забезпечення та доступу до публічної інформації Олександра Щербина відправила до управління з питань звернень громадян. Послалась на те, що в «листі» не зазначені назва і реквізити документу, де міститься потрібна інформація. І це всупереч Закону України «Про доступ до публічної інформації», яким передбачено право громадянина запитувати інформацію за загальним описом, якщо реквізити документу йому не відомі. Оскільки ж запит має бути розглянутий не пізніше п’яти робочих днів, а звернення — від п’ятнадцяти до сорока п’яти днів, то таке рішення чиновниці скидалося на спробу відтягнути надання інформації до відкриття Дитячого центру.

Ця версія стала більш правдоподібною, коли відповідь на свій запит у частині сум і джерел асигнування реконструкції я отримала з Департаменту економіки та інвестицій КМДА лише 29 грудня, за два дні після відкриття Дитячого центру. За наданою інформацією з 2002 виконання робіт з проектування та реконструкції здійснювало Головне управління соціального захисту населення (нинішній Департамент соцполітики) за рахунок міського бюджету.

Цим самим листом т.в.о. директора Департаменту Ольга Маміна повідомляє, що Програмою розвитку Києва на 2015 рік на реконструкцію дитсадка передбачено 1277,8 тис. грн. З них на оплату виконаних у минулі роки робіт — 81,4 тис. та на проектні роботи — 1196 тис. грн. Цікаво, що у своєму листі від 27 грудня заступник директора Департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА Юрій Тацій наводить дещо інші цифри. Він стверджує, що у 2015 році на ці цілі було виділено 1277,6 тис. грн, з яких на розробку проектної документації — 1196,4 тис. грн. Проте жодної з наведених столичними чиновниками цифр у згаданому програмному документі немає.

Крім того, пан Тацій повідомив мені, пропускна спроможність Дитячого центру становить 66 відвідувачів на день, а центру для пенсіонерів — 20 відвідувачів. Тобто розміщення в реконструйованій будівлі другого з центрів таки передбачено. Чому ж тоді директор Департаменту соцполітики стверджує, що там буде діяти лише один з них? Можливо, пан Крикунов має інші плани на решту приміщень? Наприклад, їх можна здавати в оренду, адже зовні будівля нагадує більше офісний, а не дитячий центр.

фото: Нікіта Журбенко

фото: Нікіта Журбенко

Надання столичними чиновниками такої суперечливої інформації свідчить про наявність в історії Дитячого центру темних моментів, які вони ретельно намагаються приховати від киян.

фото: Нікіта Журбенко

фото: Нікіта Журбенко

Це додатково підтверджується тим, що жодний зі структурних підрозділів КМДА не відповів авторові цих рядків на питання щодо причин зупинення реконструкції колишнього дитсадка і притягнення винних осіб до відповідальності.

Зате 2 листопада пан Кличко похвалився, що цього року на фінансування завершення будівництва, включаючи оснащення Дитячого центру сучасним обладнанням, місто знайшло 57 000 000 грн, тобто трохи більше 2 млн дол. США. При цьому на сайті КП «Житлоінвестбуд-УКБ», уточнено, що кошторис самого будівництва становить 48 363 000 грн. Отже, решта 8 637 000 грн запланована на закупівлю обладнання.

Тут випливають дві цікаві обставини. З одного боку, названа Віталієм Кличком сума дивним чином збігається з тією, яку озвучив 29 серпня Юрій Крикунов, розповідаючи в інтерв’ю Громадському радіо про проект Світового Банку: «…понад 2 млн доларів». Він підкреслив, що міжнародний конкурс у Києві виграла компанія «ITLand». Саме про неї йшлося в сюжеті «Люди-примари» програми «Слідство.Інфо» Громадського телебачення, як про підприємство, що працевлаштовує людей з інвалідністю лише формально, для отримання пільг з оподаткування.

З іншого, — ніде, навіть на сайті «КП «Житлоінвестбуд-УКБ», не зазначається генеральний підрядник на реконструкцію Дитячого центру. Можливо, влада не хоче афішувати, що переможцем конкурсу стало ТОВ «Укрпромжитлобуд», яке належить Юрієві Шнайдеру, помічникові народного депутата від Партії Регіонів Юрія Кічатого у 2006 – 2007 роках.

На церемонію відкриття загадкового Дитячого центру завітав не лише мер столиці Віталій Кличко, а й Юрій Крикунов і Голова Національної Асамблеї осіб з інвалідністю України Валерій Сушкевич.

Як повідомила прес-служба КМДА, Віталій Кличко охарактеризував новий центр як найсучасніший і поки єдиний в Україні, в якому зможуть щодня проходити реабілітацію близько 70 дітей.

Валерій Сушкевич підтвердив, що у центрі створені всі умови для реабілітації дітей-інвалідів. Незрозуміло тільки, чому всі ті зручності та унікальні для України умови не показав ані 5 канал, ані ICTV, ані NewsOne. Адже присутністю саме цих українських телеканалів на церемонії вихвалявся в мережі Facebook пан Крикунов увечері після відкриття установи.

Однак у радісно-святковій метушні всі оминули своєю увагою той прикрий момент, що, на відміну від дорослих людей з інвалідністю, маленьких підопічних центру продовжують називати «дітьми-інвалідами» всі офіційні особи в усіх виступах і документах. Так, Юрій Крикунов у повідомленні на своїй сторінці Facebook від 26 грудня хвалиться фінальними етапами підготовки до відкриття «Центру соціальної реабілітації для дітей-інвалідів». Про центр для «дітей-інвалідів» говорять і мер Києва Віталій Кличко у своїх промовах 2 листопада і 27 грудня, і замовник робіт з реконструкції КП «Житлоінвестбуд-УКБ» на своєму сайті.

фото: Нікіта Журбенко

фото: Нікіта Журбенко

Звісно, така назва закладу відповідає розпорядженням КМДА і Програмам розвитку Києва на 2015 і 2016 роки. Однак Закон № 1490-VIII, яким звичний для українців термін «інваліди» замінили на гордий «люди з інвалідністю», набрав чинності ще 30 вересня цього року. Після цього в українському перекладі Конвенції про права осіб з інвалідністю з’явився термін «діти з інвалідністю». Тому табличка на Дитячому центрі для «дітей-інвалідів» за три місяці після таких змін свідчить про зневагу Крикунова до своїх маленьких підопічних, в яких для нього важлива інвалідність, а не вони самі.

Аби перешкодити спекуляціям столичних чиновників навколо Дитячого центру, спеціально для читачів КНК Медіа я й надалі висвітлюватиму долю цієї установи.

Головне фото: з особистої сторінки Юрія Крикунова у facebook