Залужний назвав шляхи виходу з позиційної війни і порадив згадати концепцію Холодної війни

Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний вважає важливим для виходу з позиційної війни впровадження сучасних технологій в управління військами, а також накопичення озброєння, насамперед власного виробництва, як було за часів Холодної війни.

Валерій Залужний в есе, яке він передав журналу The Economist. "Перехід війни в позиційну форму призводить до її затягування і несе значні ризики як для Збройних Сил України, так і для держави в цілому. Крім того, це вигідно ворогу, який всіляко намагається відновити і наростити свою військову міць. Для виходу з позиційної форми на нинішньому етапі війни, перш за все, необхідно: здобути перевагу в повітрі; прорвати мінні загородження в глибину; підвищити ефективність контрбатарейної та радіоелектронної боротьби; створити і підготувати необхідні резерви. Слід враховувати, що значну роль у пошуку виходу з позиційної форми ведення війни відіграє широке застосування інформаційних технологій у військовій справі та раціональна організація логістичного забезпечення. Необхідність уникнення переходу від позиційної форми до маневреної зумовлює пошук нових і нетривіальних підходів до порушення військового паритету з противником" - написав він.

Залужний зазначає, що позиційного характеру бойові дії на лінії зіткнення почали набувати влітку 2023 року. Він детально розглядає, які кроки потрібні для виходу з позиційної боротьби в ключі здобуття переваги в повітрі, розмінування, контрбатарейної та радіоелектронної боротьби. Головнокомандувач ЗСУ також наголошує, що важливе значення для виходу з позиційної війни має підвищення ефективності командування та управління.

Це може бути досягнуто за рахунок широкого застосування сучасних інформаційних технологій в системі управління військами, що забезпечить: формування єдиного інформаційного простору; створення умов для інформаційної переваги; ефективну координацію дій підпорядкованих військ.

Як наслідок, це дозволить випереджати противника в питаннях ситуаційної обізнаності, швидше приймати рішення і в цілому забезпечувати досягнення мети операції в умовах позиційної війни, вважає генерал.

Ключовими складовими, які впливатимуть на досягнення переваги в ситуаційній обізнаності, є процеси організації зв'язку, розвідки, спостереження та рекогносцировки, зазначає Залужний.

Він наголошує також, що на успішність реалізації шляхів зміни характеру війни та досягнення поставлених цілей суттєво впливає раціональна організація логістичного забезпечення Сил оборони держави.

Відсіч повномасштабної збройної агресії ворога, проведення оборонних та контрнаступальних операцій потребують величезної кількості ресурсів: людських, мобілізаційних, фінансових, матеріальних тощо: "Досвід російсько-української війни свідчить про актуалізацію майже забутих концепцій, наприклад, таких як накопичення запасів ракет і боєприпасів, інших матеріально-технічних засобів. Після закінчення Холодної війни, розпаду Радянського Союзу та країн Варшавського договору ця концепція втратила свою актуальність, але сьогодні вона стала важливою як для противника, так і для нашої держави".

Залужний зазначає, що Росія готувалася до війни, тож здатна утримувати перевагу в озброєнні і техніці, ракетах і боєприпасах протягом значного часу, а можливості військової промисловості зростають, незважаючи на санкції Заходу.

Водночас, Збройні Сили України отримують значну матеріально-технічну допомогу від країн-партнерів, однак, враховуючи підвищену інтенсивність середньодобових витрат ракет та боєприпасів, акумулювати їх у необхідних обсягах неможливо.

Країни-партнери та країни-члени НАТО наразі різко нарощують потужності з виробництва озброєння та боєприпасів, але цей процес є досить тривалим. За різними оцінками, для розгортання масштабного виробництва озброєння і техніки, ракет і боєприпасів, інших засобів матеріально-технічного забезпечення потрібно щонайменше рік, а за деякими видами – два роки.

Для продовження ефективного знищення складів противника, порушення ланцюгів постачання та збільшення відстані перевезення боєприпасів та інших логістичних активів ЗСУ потребують прийняття на озброєння ракет зі збільшеною дальністю, бажано власного виробництва.

Залужний називає основними шляхами підвищення ефективності логістичного забезпечення: розвиток та нарощування потенціалу української оборонної промисловості; створення та розвиток асиметричного арсеналу озброєння та техніки в Україні; створення, виробництво та розгортання нових видів озброєння. Водночас, при плануванні та організації логістичного забезпечення необхідно враховувати можливості противника щодо вогневого впливу на мобільні та стаціонарні компоненти засобів логістичного забезпечення військ (сил), додає головнокомандувач ЗСУ.