АМКУ почав розслідування щодо "Миронівського хлібопродукту"
Антимонопольний комітет (АМКУ) розпочав розслідування дій на ринку курятини 5 фабрик і ПрАТ "Миронівський хлібопродукт", що входять до одного з найбільших виробників м'яса птиці компанії "Миронівський хлібопродукт" (МХП, Київ), за ознаками зловживання монопольним становищем.
Про це повідомив голова АМКУ Юрій Терентьєв на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook.
Він написав, що під час дослідження цього ринку АМКУ виявив, що МХП має структурні ознаки монопольного становища у сфері первинної реалізації курятини.
Зазначається, що виробництво курячого м'яса здійснюється МХП на власних птахофабриках, а майже весь обсяг виробленого товару реалізується через ПрАТ "Миронівський хлібопродукт".
Так, АМКУ було зафіксовано, що ПрАТ встановлює торговим партнерам умови для закріплення території продажів, зобов'язує партнерів дотримуватися цінової політики МХП і забороняє їм продавати продукцію конкурентів.
Таким чином, зі слів Терентьєва, МХП практикує обмежувальну торговельну політику щодо дистриб'юторів, субдистриб'юторів і партнерів.
"Ці дії групи МХП можуть призвести до порушення структури ринку дистрибуції курятини, суттєвого обмеження права інших учасників ринку вільно обирати собі партнерів, а також нав'язування учасникам ринку власних правил поведінки", - прокоментував він.
Також Терентьєв зазначив, що метою таких дій може бути як зміцнення власних позицій на ринку, так і спроби обмежити конкурентоспроможність товарів конкурентів, що мають більш слабкі позиції на ринку.
За результатами дослідження Антимонопольний комітет починає збір та аналіз доказів у справі.
На початку 2018 року асоціація "Союз птахівників" заявила, що вважає безпідставними заяви АМКУ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції на ринку м'яса птиці.
МХП, у свою чергу, зазначила, що однією з підстав для зростання цін, серед іншого, є збільшення собівартості виробництва курятини на 20%, зокрема впливає зростання цін на зернові культури, які займають суттєву частку в собівартості, і інші складові.
Питання оподаткування спадщини залишається одним із найчастіших серед українців, особливо в умовах, коли передача майна у спадок або в дар стає актуальною темою через війну та зміну життєвих обставин.
У Києві відбувся Форум «Діалог влади з бізнесом», організований у межах швейцарсько-українського проєкту «Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні» за підтримки ПРООН та Міністерства економіки України.
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну відбулися фундаментальні зміни у відносинах між державою та бізнесом. Як зазначає підприємець і власник компанії «Доміно» Антон Шухнін, усі структури — від силових до економічних — об’єдналися навколо спільної мети: перемоги України.
Жовтень став одним із найактивніших місяців року для криптовалютного ринку. Обсяг спотової торгівлі біткоїном на провідних централізованих біржах перевищив $300 млрд, із яких $174 млрд припали на Binance. Це — другий за величиною показник у 2025 році, який демонструє суттєве пожвавлення інтересу до цифрових активів.
Український бізнес сьогодні живе у стані постійного випробування. Після кількох років війни, втрати ринків, зростання витрат і зниження купівельної спроможності — підприємства не просто працюють, вони змушені виживати.
Ситуація в Україні змінює підхід до підприємництва. Антон Шухнін, власник Domino, підприємець із багаторічним досвідом, переконаний: сучасний бізнес має поєднувати ефективність із соціальною відповідальністю.
Повномасштабне вторгнення з лютого 2022-го докорінно змінило умови ведення бізнесу в Україні: воєнний стан, мобілізація, валютний контроль, постійні обстріли, нові правила оподаткування — усе це стало новою реальністю. У цій складній ситуації бізнес вимушений адаптовуватись, знаходити нові моделі, забезпечувати безпеку працівників і зберігати життєздатність.
В Україні зафіксують ціну на газ для побутових споживачів. Крім того, жителів прифронтових громад заборонять відключати від енергозабезпечення навіть за умови заборгованості.
Європейський Союз розробляє новий механізм допомоги Україні з використанням заморожених російських активів. Мова йде про "репараційний кредит", який буде погашений, коли Україна отримає від Росії репарації за збитки, понесені під час повномасштабної війни, повідомило Reuters.
Непокрита потреба України у зовнішньому фінансуванні на 2026 рік становить 18,1 млрд дол. (827,17 млрд грн за курсом долара, закладеним у проєкті Держбюджету-2026 на рівні 45,7 грн/дол).
Питання оподаткування спадщини залишається одним із найчастіших серед українців, особливо в умовах, коли передача майна у спадок або в дар стає актуальною темою через війну та зміну життєвих обставин.
У Києві відбувся Форум «Діалог влади з бізнесом», організований у межах швейцарсько-українського проєкту «Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні» за підтримки ПРООН та Міністерства економіки України.
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну відбулися фундаментальні зміни у відносинах між державою та бізнесом. Як зазначає підприємець і власник компанії «Доміно» Антон Шухнін, усі структури — від силових до економічних — об’єдналися навколо спільної мети: перемоги України.
Жовтень став одним із найактивніших місяців року для криптовалютного ринку. Обсяг спотової торгівлі біткоїном на провідних централізованих біржах перевищив $300 млрд, із яких $174 млрд припали на Binance. Це — другий за величиною показник у 2025 році, який демонструє суттєве пожвавлення інтересу до цифрових активів.