Гройсман ініціював розробку програми банківської підтримки та кредитування агровиробників
Читайте також: Агрорейдерство – Врадіївка знову у центрі скандалу
«Ми зібралися за 3 місяці до ухвалення держбюджету, аби ми визначилися і схвалили відповідну програму, - сказав Володимир Гройсман. – Нам потрібно усвідомити, що йдеться про інвестування в розвиток та економічний ріст».
Документ, як очікується, розроблятиме спеціальна міжвідомча робоча група, участь в якій візьмуть представники банківського сектору. Робочу групу очолить перший заступник Міністра економічного розвитку - Максим Нефьодов. Перші результати роботи групи мають бути представлені на розгляд Уряду до 1 листопада.
Глава Уряду нагадав, що обсяг державної підтримки агросектору на 2018 рік запланований в обсязі близько 7,3 млрд грн, в тому числі 1 млрд грн – на підтримку фермерів і 2 млрд грн – на здешевлення кредитів для створення нових молочнотоварних комплексів. За словами Прем’єр-міністра, таким чином Уряд закладає основу для розвитку тваринництва та зростання цього сегменту агровиробництва. Окрема стаття видатків – продовження програми компенсації 20% вартості вітчизняної сільськогосподарської техніки.
«Цього року ми виділили на цю програму 550 млн. Зараз програма починає діяти. Якщо візьмемо плани 2018 року – це вже 1 млрд грн. Я переконаний, що програма підтримки буде змінювати структуру виробництва техніки, а саме - вести до зменшення імпорту і посилення локалізації виробництва саме в Україні», - сказав Володимир Гройсман.
В ході зустрічі представники банківського сектору погодилися на пропозицію Уряду, розповіли про своє бачення реалізації програм підтримки і заявили про готовність працювати з реальним сектором, передусім в сегменті малого й середнього бізнесу.
«Доступ до розумних кредитних ресурсів - один з шляхів зростання. Нам треба сфокусувати адресність допомоги, заздалегідь розробити всі нормативні акти, аби з січня розпочати реалізацію всіх ініціатив. Завдання - відродити тваринницькій комплекс", - підкреслив Володимир Гройсман.
Питання оподаткування спадщини залишається одним із найчастіших серед українців, особливо в умовах, коли передача майна у спадок або в дар стає актуальною темою через війну та зміну життєвих обставин.
У Києві відбувся Форум «Діалог влади з бізнесом», організований у межах швейцарсько-українського проєкту «Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні» за підтримки ПРООН та Міністерства економіки України.
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну відбулися фундаментальні зміни у відносинах між державою та бізнесом. Як зазначає підприємець і власник компанії «Доміно» Антон Шухнін, усі структури — від силових до економічних — об’єдналися навколо спільної мети: перемоги України.
Жовтень став одним із найактивніших місяців року для криптовалютного ринку. Обсяг спотової торгівлі біткоїном на провідних централізованих біржах перевищив $300 млрд, із яких $174 млрд припали на Binance. Це — другий за величиною показник у 2025 році, який демонструє суттєве пожвавлення інтересу до цифрових активів.
Український бізнес сьогодні живе у стані постійного випробування. Після кількох років війни, втрати ринків, зростання витрат і зниження купівельної спроможності — підприємства не просто працюють, вони змушені виживати.
Ситуація в Україні змінює підхід до підприємництва. Антон Шухнін, власник Domino, підприємець із багаторічним досвідом, переконаний: сучасний бізнес має поєднувати ефективність із соціальною відповідальністю.
Повномасштабне вторгнення з лютого 2022-го докорінно змінило умови ведення бізнесу в Україні: воєнний стан, мобілізація, валютний контроль, постійні обстріли, нові правила оподаткування — усе це стало новою реальністю. У цій складній ситуації бізнес вимушений адаптовуватись, знаходити нові моделі, забезпечувати безпеку працівників і зберігати життєздатність.
В Україні зафіксують ціну на газ для побутових споживачів. Крім того, жителів прифронтових громад заборонять відключати від енергозабезпечення навіть за умови заборгованості.
Європейський Союз розробляє новий механізм допомоги Україні з використанням заморожених російських активів. Мова йде про "репараційний кредит", який буде погашений, коли Україна отримає від Росії репарації за збитки, понесені під час повномасштабної війни, повідомило Reuters.
Непокрита потреба України у зовнішньому фінансуванні на 2026 рік становить 18,1 млрд дол. (827,17 млрд грн за курсом долара, закладеним у проєкті Держбюджету-2026 на рівні 45,7 грн/дол).
Питання оподаткування спадщини залишається одним із найчастіших серед українців, особливо в умовах, коли передача майна у спадок або в дар стає актуальною темою через війну та зміну життєвих обставин.
У Києві відбувся Форум «Діалог влади з бізнесом», організований у межах швейцарсько-українського проєкту «Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні» за підтримки ПРООН та Міністерства економіки України.
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну відбулися фундаментальні зміни у відносинах між державою та бізнесом. Як зазначає підприємець і власник компанії «Доміно» Антон Шухнін, усі структури — від силових до економічних — об’єдналися навколо спільної мети: перемоги України.
Жовтень став одним із найактивніших місяців року для криптовалютного ринку. Обсяг спотової торгівлі біткоїном на провідних централізованих біржах перевищив $300 млрд, із яких $174 млрд припали на Binance. Це — другий за величиною показник у 2025 році, який демонструє суттєве пожвавлення інтересу до цифрових активів.