На шляху до ліквідації: чим займається ДФС і хто керує службою

Державна фіскальна служба (ДФС) являє собою своєрідний рудимент державного органу. Реорганізована ще навесні 2014 року з Міністерства доходів і зборів чиновника часів Віктора Януковича Олександра Клименка, служба так і залишилася дублюючим органом за кількістю своїх повноважень.

15 травня 2019 року Кабінет міністрів постановою утворив комісію з реорганізації Державної фіскальної служби, виділивши із її структури окремих Державну податкову службу і Державну митну службу, а також організації окремого Бюро фінансових розслідувань. Однак у той час, як Державна податкова служба та Нова митниця успішно функціонують, наповнюючи бюджет, створення Бюро фінансових розслідувань загальмувалося. Більш того, співробітники ДФС, у складі якої залишилася податкова міліція, продовжують ставати фігурантами кримінальних справ і об'єктами уваги детективів НАБУ. Про те, чим займається служба перед ліквідацією, що відомо про результати роботи Сергія Солодченко, який нею керує, і чому все більше її представників стають фігурантами розслідувань, повідомило "РБК".

Верховна Рада України від 2 жовтня проголосувала в першому читанні за закон "Про Бюро фінансових розслідувань". Цей закон передбачає створення центрального органу виконавчої влади, який повинен увібрати в себе функції податкової міліції та економічний сегмент слідства, не притаманний для Національної поліції і Служби безпеки України. Незважаючи на це в січні 2020 року Верховна Рада, відповідно до рекомендацій профільного комітету, проголосувала за скасування попередніх результатів голосування. Відповідно, податкова міліція продовжила своє існування.

Нинішній тимчасовий виконувач обов'язків голови ДФС - Солодченко Сергій Вікторович - вже третій голова ДФС протягом року. Як і його попередники, діяльність Солодченка час від часу потрапляє в поле зору журналістських розслідувань.

Крім того, згідно з рішенням Київського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року на Солодченка поширюється дія закону України "Про очищення влади", тобто люстрація. Втім, Солодченко подав касаційну скаргу на це рішення. Згідно з даними Реєстру судових рішень, доступними в інформаційно-аналітичній системі YouControl, касаційна скарга була передана Вищим адміністративним судом України до Верховного суду 12 січня 2018 року. Тобто майже через півтора року після ухвалення рішення Київського апеляційного адміністративного суду про його люстрацію.

У той же час, у відкритих джерелах відсутня інформація про результат розгляду цієї касаційної скарги. Тобто не можна виключати той факт, що сьогодні Державну фіскальну службу тимчасово очолює особа, право якої на заняття цієї посади не до кінця підтверджено. І, судячи з усього, розгляд касаційної скарги затягується при нез'ясованих обставинах.

Нагадаємо, за час президентства Януковича Солодченко займав високі посади в структурі Міністерства доходів і зборів України, головою якого був Олександр Клименко. На той час Солодченко був начальником слідчого управління фінансових розслідувань при міністерстві в Луганській області та начальником слідчого управління кримінальних розслідувань Головного слідчого управління фінансових розслідувань Міністерства доходів і зборів України.

Начальником Солодченка в той час був Юрій Атаманюк. Зазначимо, що саме Атаманюка власник заводу ювелірних виробів ТОВ "ЮВК-Агат", діаманти якого фігурували в справі так званих "діамантових прокурорів", назвав головним ініціатором тиску і обшуків на його ювелірних підприємствах.

Згідно з офіційною біографією, після звільнення з посади першого заступника начальника Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України в жовтні 2014 року, Солодченко до серпня 2016 року займався приватною адвокатською діяльністю. Повернення його на роботу в Державну фіскальну службу було пов'язано з рішенням першої інстанції про не відповідність роботи критеріям ЗУ "Про очищення влади", які забороняють займати посади в органах державної влади.

Варто згадати, що після відновлення на саді в ДФС, Солодченко став одним з головних опонентів громадських організацій, які борються з корупцією. Так, за результатами розгляду звернення народного депутата Павла Пинзеника (колишнього помічника Миколи Мартиненка), саме Солодченко відкрив кримінальну справу проти "Центру протидії корупції" за нібито "незаконне відмивання коштів" у червні 2017 року. Апеляційний суд міста Києва постановив визнати недостовірними факти, озвучені Пинзеником щодо "Центру протидії корупції", і спростувати їх. Ця недостовірна інформація про "відмивання коштів" громадською організацією "Центр протидії корупції" була формалізована зверненням ГО "Національний інтерес України".

На окрему увагу заслуговують і статки Сергія Солодченка, які той декларує. Ще в 2015 році видання "Наші гроші" виявило значні статки, які належать йому, і заявило про їх сумнівне походження. Так, у випуску йдеться про те, що Солодченко отримав земельну ділянку площею 0,16 га, а також приватний будинок в 386 квадратних метрів в с. Петропавлівська Борщагівка в передмісті Києва, напередодні призначення в Київ. Із загальної суми доходів в 1,7 млн   гривень - майже 1,5 млн припадаж на "подарунки, призи і виграші".

Окремо слід звернути увагу і на кадрові призначення Солодченка. Так, 8 квітня 2020 року, на сайті Державної фіскальної служби повідомили про відео-селекторну нараду регіональних підрозділів ДФС, на якій т.в.о голови ДФС представив новопризначених керівників структурних підрозділів ДФС.

Однією з кадрових змін було призначення начальником Головного слідчого управління ДФС України Беспалова Максима Олександровича. Проаналізувавши декларації про доходи Солодченка і Беспалова, можна засвідчити, що призначення має деякі ознаки "конфлікту інтересів". Так, у декларації про доходи Беспалова зазначено, що його дружина володіє нежитловим приміщенням у 44 кв. метра спільно з Солодченко Мариною Анатоліївною, вже колишньою дружиною Солодченка. Обставини отримання цього приміщення не вказані як в деклараціях Беспалова, так і в деклараціях Солодченка.

Крім того, Солодченко і Беспалов разом володіють торговою маркою (реєстраційний №215374), яка зареєстрована в 2016 році. У реєстрі торгових марок зазначено, що Солодченко разом з Беспаловим володіють торговою маркою, діяльність якої полягає в "телекомунікаційних послугах, абонентському телеграфному зв'язку, забезпеченні доступу до баз даних" та інше. Примітно, що у вільному доступі є лише інформація про діяльність адвокатського агентства, тоді як докладна інформація про діяльність агентства відсутня.

З огляду на вищевказану інформацію, напрошується висновок, що призначення Солодченка на пост було скоєно без оглядки на "підвішений" стан його справи про люстрацію, а його окремі розпорядження на посаді не безпідставно мають ознаки конфлікту інтересів.

На окрему увагу заслуговує і той факт, що напередодні призначення Беспалого, детективами НАБУ спільно з ГУ ДФС України, згідно з процесуальним керівництвом САП, був викритий на одержанні неправомірної вигоди начальник слідства податкової міліції Київської області - Олександр Чепель. 7 квітня його і ексфіскала Сергія Войтенка було затримано за вимагання хабара в 50 тис. доларів за закриття кримінального провадження проти підприємця, за фіктивними звинуваченнями. Як стало зрозуміло з повідомлень ЗМІ, обидва фігуранти справи володіють майном несумісним з їх офіційними доходами.

Підсумовуючи, незважаючи на значне скорочення функціоналу і часту зміну кадрів, судячи з усього, керівники Державної фіскальної служби продовжують займатися в основному сумнівною діяльністю на своїх посадах. Звільнення Солодченка як чергового керівника ДФС - мало для нормального функціонування сфери. Як зазначають експерти і учасники ринку, ДФС, швидше за все, повинна бути ліквідована, як це і було передбачено раніше.

У нинішній несприятливій ситуації для бізнесу, викликаній карантином і епідемією COVID-19, Верховна Рада України повинна зробити крок назустріч підприємцям, і ухвалити закон "Про бюро фінансових розслідувань", ліквідувавши Державну фіскальну службу. І в цій ситуації черговий керівник служби - Сергій Солодченко - ризикує стати ще одним керівником, якого позбавили посади за підозрою в корупції.