Нардепка Третьякова запропонувала "вибивати" борги з українців: як "Слуга народу" хоче збирати комуналку

Суперечливий законопроєкт про "вибивання" боргів за комуналку з українців готують для голосування в Раді. Що саме пропонують нардепи, та чого очікувати українцям, розбиралося агентство ASPI news.

Глава профільного комітету з питань соціальної політики Галина Третьякова зареєструвала у парламенті проєкт постанови про прийняття за основу проєкту Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку погашення заборгованості споживачів з оплати житлово-комунальних послуг. З 17 листопада документ був в роботі в профільному комітеті, який його і схвалив.

Законопроєкт №3613 подали в Раду ще в червні цього року, а у вересні він був включений до порядку денного. З огляду на широкий громадський резонанс, багато депутатів відкрито заявили, що не голосуватимуть за цей проєкт.

В чому суть нового законопроєкту?

Поданий Третьяковою проєкт передбачає величезні штрафи за борги за комуналку, які будуть буквально вибивати з громадян. За прострочені платежі можуть навіть накласти арешт на майно або забрати квартиру. На боржників будуть поширюватися всі обмеження, які зараз діють щодо аліментників, зокрема, можуть не випустити за кордон. 

Зазначимо основні пункти цього законопроєкту:

1. Обов'язкова реструктуризація боргів.

Якщо на 1 жовтня 2020 року у споживача є борги за комуналку, він буде змушений підписати договір про реструктуризацію, навіть без рішення суду. Нагадаємо, що наразі споживач може підписати договір про реструктуризацію на 60 місяців (5 років), тоді доведеться платити по старих рахунках, але не більше 25% від місячного доходу. За новим проєктом, людина спочатку повинна підписати договір, а, якщо не згодена з боргами, можна йти розбиратися в суд.

2. Штрафи для боржників.

У новому проєкті крім стандартної пені (0,01% від суми боргу за кожен день прострочення або 3,65% річних), передбачені ще й штрафи. За борги, прострочені на рік - штраф 20% від суми заборгованості, більше двох років - 30%, три роки і більше - 50%.

Тобто, якщо зараз пеня за прострочення боргу по двійці в 50 квадратів - близько 1 тисячі гривень на рік, то штраф за новим проєктом буде більше 5 тисяч гривень. При цьому пеня теж залишається, так що доведеться заплатити вже більше 6 тисяч.

3. "Вибивання" боргів

У проєкті пропонується застосовувати до боржників ті заходи, які зараз діють у відношенні аліментників. Зокрема, стягнення боргу із зарплати (до 50%) і "інших доходів" - скажімо, проданого авто або ділянки, відсотків від депозиту (до 20%). Також прописано стягнення виконавчою службою майна або житла.

Ще один метод впливу на боржників – це накладення заборони на керування транспортним засобом. Також людям із великою заборгованістю можуть заборонити виїзд за кордон.

Що говорять про проєкт нардепи?

У бюджетного комітету є чимало зауважень до проєкту постанови. Комітет, зокрема, цікавить питання: чому комунальників хочуть звільнити від сплати судового збору, який йде в спеціальний фонд бюджету, і потім направляється на забезпечення судочинства. Тобто, якщо пені не буде, на суди доведеться збільшувати відрахування з бюджету. Причому незрозуміло, про які суми взагалі може йтися, оскільки в проєкті не міститься жодних розрахунків.

У бюджетному комітеті зазначили, що ухвалення цього проєкту може призвести до зменшення доходів спеціального фонду і збільшення видатків загального фонду бюджету. Є зауваження також у Головного науково-експертного управління Ради. Там звернули увагу на наступний нюанс: за проєктом "вибивання" боргів стосується всіх споживачів, включаючи недієздатних або, наприклад, дітей. Тоді як в законі про ЖКГ зазначено, що відповідають за борги тільки дієздатні особи, які проживають разом і / або зареєстровані в квартирі або будинку. Тобто фактично проєкт дозволяє вибивати борги і забирати квартири навіть у інвалідів. Комітет Третьякової, незважаючи на всі ці зауваження, все ж підтримав скандальний проєкт і рекомендував Раді взяти його за основу.

Раніше ASPI news писало, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕКП), схвалила відповідні рішення для низки водоканалів щодо збільшення тарифів на холодну воду. Зміни по тарифах торкнуться більшості великих водоканалів України.