"Не враховує викликів COVID-19", – політолог Бала пояснив, чому Держбюджет-2021 є найгіршим за всі роки Незалежності

У Верховній Раді знаходиться на розгляді проєкт Держбюджету-2021 до другого читання, проте цього тижня документ не проголосують. Чому нардепи зволікають з ухваленням головного фінансового документа країни, розбиралося ASPI news.

Нагадаємо, з запізненням на декілька тижнів, втім, 5 листопада Держбюджет-2021 в першому читанні був ухвалений депутатами Верховної Ради. "За" проголосувало 275 депутатів. Зокрема, фракція "Слуга народу" дала 209 голосів, "Довіра" – 20, "За майбутнє" – 16, позафракційні – 11. Найцікавіше, що у повному складі проєкт підтримала начебто опозиційна "Батьківщина" (19 голосів).

"Опозиція не може голосувати за бюджет, – розповів директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала. – Насправді, влада лише тоді сильна, коли може формувати уряд та ухвалювати в парламенті рішення з усіх важливих питань. Якщо до голосування залучаються депутати з опозиції, зокрема, "Батьківщини", то постає питання наявності коаліції у парламенті з усіма відповідними наслідками у вигляді дострокових виборів народних депутатів. Втім, якщо ми побачимо у складі майбутнього нового уряду людей Юлії Тимошенко, то все встане на свої місця. Опозиція мала б підтримати бюджет лише в одному випадку, якби документ сприяв подоланню кризи. На жаль, цього не сталося".

Згодом, 26 листопада, знову з недотриманням нормативних термінів, проєкт бюджету все ж було узгоджено в уряді до другого читання. Головна характеристика документу – Кабмін виконав побажання МВФ та скоротив розхідну частину Держбюджету приблизно на 30 мільярдів гривень. Наразі проєкт має підтримати парламент. Втім, експерти мають сумнів, що голосування в Раді за документ відбудеться гладко. "Перше читання бюджету вдалося ухвалити завдяки розкішним обіцянкам та своєчасному мотивуванню Юлії Тимошенко, – написав у своєму Telegram-каналі нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк. – Проте попередні обіцянки нардепам виконати вже не вийде. Багато обіцянок – на десятки мільярдів. І не лише обіцянки для союзників, а й навіть для депутатів "Слуги народу".

Отже, згідно з проєктом Держбюджету-2021, запланований дефіцит скоротили с 6% до 5,5%. З нового року відбудеться 40% збільшення витрат на Офіс президента – майже до 1 мільярду 267 мільйонів гривень. Паралельно знизили видатки на Міносвіти (-4 мільярди гривень). Мінсоцполітики втратило 9 мільярдів (фінансування Пенсійного фонду знижено на 8 мільярдів). Підвищення мінімальної зарплатні до 6,5 тисяч гривень перенесено на грудень 2021-го. На соціально-економічний розвиток регіонів запланували 6 мільярдів гривень, що на 1 мільярд менше, ніж просили депутати-мажоритарники, проте хоч щось. Міністерству охорони здоров'я додали 4 мільярди гривень, Міноборони – 100 мільйонів гривень (тобто військовим залишили фінансування на рівні 2020 року).

"Наразі маємо, напевно, найгірший варіант Держбюджету за всі роки незалежності. Хоча у нас були часи, коли бюджет взагалі голосували на наступний рік, були варіанти "бюджетної ночі" під Новий рік. По-різному траплялося, проте такого, як відбувається сьогодні, ще не було. Можна з розумінням поставитися до того, що певні терміни розгляду документу не витримані, бо ситуація в країні через COVID-19 є абсолютно не прогнозованою. Я вважаю, що бюджет на цьому тлі мав формуватися під гаслами боротьби з коронавірусом. Документ мав сприяти згладжуванню негативних наслідків пандемії для економіки країни, для її громадян. Напевне, саме ці питання повинні превалювати. Наприклад, бюджет Євросоюзу формується якраз з урахуванням викликів пандемії. А у нас Держбюджет пишуть за тими самими принципами, що й завжди. Депутати намагаються реалізувати якісь свої "хотілки", нехтуючи загрозою економічної катастрофи. До того ж на тлі скорочення видатків на соціалку, культуру, науку, освіту тощо, збільшується фінансування правоохоронних органів та керівного апарату держави. Це я можу назвати лише державним мародерством", – підсумував Бала.