Привіт, локдаун, – економічний аналітик пояснив, коли й як Кабмін введе жорсткий карантин

Європа повернулася до жорстких карантинних обмежень. Чи можливий локдаун в Україні, ASPI news розповів президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жалило.

ASPI news: Уряд починає потроху закривати підприємства через карантин вихідного дня. Хто постраждає наступним?

Йдеться насамперед про закриття підприємств, котрі займаються обслуговуванням населення, на яких можлива передача вірусу. Закриття більшості виробничих компаній стане критичним для будь-якої держави світу. На такі крокі не наважився за пандемії майже ніхто. Хіба лише з переляку так вчинили в Італії навесні. Повторюся, такого не витримає жодна економіка. Можливе тимчасове призупинення підприємств, які не мають великої значущості для економіки тієї чи іншої країни. Наприклад, завод з виробництва різдвяних свічок. Бо в Європі святкування Різдва цього року відбудеться в обмеженому форматі.

ASPI news: Чи можливе в Україні повторення локдауну взірця березня-квітня 2020 року?

Можливе. Така модель обмежень відображається на економіці та у підсумку для Держбюджету й доходів громадян дуже негативно. Так, у другому кварталі 2020 року ми отримали падіння ВВП на 11,4%. В третьому кварталі економіка почала достатньо динамічно відновлюватися. Проте чергові обмеження нанесуть відчутний удар, враховуючи, що останній квартал року традиційно є найбільш жвавим за показниками.

Очевидно, що найбільш постраждають малі й дрібні підприємства з роздрібної торгівлі, з транспортних послуг, зі сфери обслуговування населення. Звичайно, щодо рішень з карантинних обмежень буде багато негативу від людей. Тому уряд і намагається знаходити інші формати, як от "карантин вихідного дня", котрий дозволить уникнути жорсткого, як ви кажете, локдауну.

Кабмін з підприємцями опинилися в стані протистояння, це дещо дивно. Уряд намагається зменшити захворюваність на коронавірус, піклується про здоров'я та життя людей. Хіба бізнес у цьому не зацікавлений? Зрозуміло, зацікавлений. Проте виступає проти карантинних обмежень. Чому? Вони вважають, що "карантин вихідного дня" недієвий? Виникає питання: які заходи мають бути дієвими? Забезпечити всіх людей ліжками в лікарнях та обладнати їх кисневими концентраторами? Це абсолютно непродуктивний крок. В жодній країні світу такої потужної медичної системи не існує. Тому всі держави йдуть шляхом розтягування захворюваності в часі. Має бути альтернатива локдауну, і уряд її пропонує. Будуть й інші кроки. Мабуть, обмежать міжміські переміщення громадського транспорту.

Збоку людей ми не бачимо високої культури дотримання протиепідеміологічних заходів. Я не буду зайвий раз розповідати, як саме люди носять маски або набиваються до маршруток, та як все це контролюється збоку правоохоронних органів, як взагалі функціонують місця великого скупчення людей. Уряд заявляє, що буде посилюватися контроль, а порушникам виписуватимуть штрафи. Як до цього поставляться люди? Негативно. Проте дотримання на індивідуальному рівні протиепідеміологічних заходів сильно би знизило поширення захворюваності.

Чомусь громадяни вважають, що влада має зробити щось, щоб врятувати їх від хвороби, а самі у більшості не бажають виконувати елементарні правила. Все це примушує владу до введення більш жорстких обмежень, бо динаміка захворюваності досить негативна, що, своєю чергою, викликає нові протести.

ASPI news: В більш менш розвинених країнах світу існують компенсаторні механізми втрат через карантин. Наш уряд, в основному, пропонує пільгові кредити. Проте кредити беруть для розвитку бізнесу, а не для виживання. Чим ці кредити потім погашати?

Дійсно, більш розвинені країни мають фінансову подушку безпеки. У них є можливості реалізації стимулюючої політики. В певному сенсі в Україні ситуація подібна, просто наша економіка набагато менше розвинена. Треба розуміти, що в розвинених країнах з чіткою податковою дисципліною економічні ресурси розподілені між людьми, фінансовими організаціями та бюджетами. В Україні ж ресурс концентрується переважно у людей, котрі не люблять користуватися послугами банків та сплачувати податки. Тому очікувати, що за такого перекосу в економіці наша держава буде реалізовувати програми захисту бізнесу як у Європі, трошки дивно. Український уряд наразі зробив все, що міг. По-перше, збільшив дефіцит бюджету. По-друге, почали зараховувати як безробітних тих ФОПів, котрі були змушені закритися. По-третє, виплачували компенсації на дітей тощо. Так, кошти мізерні, проте вони відповідають можливостям Держбюджету.

Якщо намагатися збільшити компенсації, то треба думати, звідки брати ресурс, щоб не дестабілізувати економіку та не зруйнувати можливості її відновлення. Хтось пропонує, наприклад, гроші друкувати. Тому говорити, що влада нічого не робить, не правильно. Чи могла вона зробити більше? Мені здається, що могла б. Проте це мають бути предметні речі, котрі пов’язані з аналізом найболючіших точок для цільового спрямування компенсаторів.

ASPI news: Існує думка, що оголошувати локдаун до кінця року не будуть, а запровадять обмеження у січні, бо більшу частину цього місяця все одно займають святкові дні.

Вчинити так було б, звичайно, доречніше. Тим більше на свята створюється більше скупчень людей. Наприклад, в Європі фактично скасовані різдвяні свята. Це радикальний крок, бо для західних країн це чи не найголовніше свято.