Три західні області України планують об'єднати Малим карпатським кільцем
Сьогодні, 4 листопада, стало відомо, що Львівська облдержадміністрація (ОДА) за участю Івано-Франківської та Закарпатської ОДА завершує розробку проекту Малого карпатського кільця, що передбачає будівництво дороги завдовжки 100 км для об'єднання трьох областей і гірськолижних курортів.
Інвестиції в проект оцінюються в 1 млрд грн.
"У нас є амбітний план, і ми вже почали за ним рухатися... Міністерство підтримує наше бачення в частині проекту з розвитку інфраструктури Карпатського регіону. Ми попередньо опрацювали план, зокрема з головами Івано-Франківської та Закарпатської ОДА, вони підтримують створення так званого Малого карпатського кільця", - повідомив перший заступник голови Львівської ОДА Василь Лозинський під час Міжнародного економічного форуму у Львові.
За попередніми підрахунками, довжина Малого карпатського кільця становитиме 100 км. На деяких ділянках дорога вже існує, в інших її буде побудовано з нуля.
"Коли буде повна проектна документація, будуть чіткіші цифри. Від цього кола відходитимуть так звані промені в бік Івано-Франківської області, Закарпаття та Львівщини в напрямку кордонів. Частина документації вже розробляється, частину готовий профінансувати бізнес, щоб прискорити процес", - розповів агентству "Інтерфакс-Україна" Лозинський.
За його словами, попередня вартість проекту - 1 млрд грн, які ОДА має намір запропонувати Кабміну виділити з 2 млрд грн, передбачених програмою розвитку Карпатського регіону на 2020 рік.
"Із 2 млрд грн за програмою розвитку Карпатського регіону левову частку (напевно, половину) ми пропонуємо спрямувати на будівництво доріг так званого Малого карпатського кола, яке має об'єднати три області в частині будівництва нових доріг. Наприклад, нині відстань між Славським і с. Пилипець - близько 100 км і понад три години їзди. Якщо ми зробимо це коло, "прорубавши" деякі дороги, навіть "великою ціною", час поїздки становитиме лише 30 хвилин", - повідомив голова Львівської ОДА на форумі.
Питання оподаткування спадщини залишається одним із найчастіших серед українців, особливо в умовах, коли передача майна у спадок або в дар стає актуальною темою через війну та зміну життєвих обставин.
У Києві відбувся Форум «Діалог влади з бізнесом», організований у межах швейцарсько-українського проєкту «Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні» за підтримки ПРООН та Міністерства економіки України.
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну відбулися фундаментальні зміни у відносинах між державою та бізнесом. Як зазначає підприємець і власник компанії «Доміно» Антон Шухнін, усі структури — від силових до економічних — об’єдналися навколо спільної мети: перемоги України.
Жовтень став одним із найактивніших місяців року для криптовалютного ринку. Обсяг спотової торгівлі біткоїном на провідних централізованих біржах перевищив $300 млрд, із яких $174 млрд припали на Binance. Це — другий за величиною показник у 2025 році, який демонструє суттєве пожвавлення інтересу до цифрових активів.
Український бізнес сьогодні живе у стані постійного випробування. Після кількох років війни, втрати ринків, зростання витрат і зниження купівельної спроможності — підприємства не просто працюють, вони змушені виживати.
Ситуація в Україні змінює підхід до підприємництва. Антон Шухнін, власник Domino, підприємець із багаторічним досвідом, переконаний: сучасний бізнес має поєднувати ефективність із соціальною відповідальністю.
Повномасштабне вторгнення з лютого 2022-го докорінно змінило умови ведення бізнесу в Україні: воєнний стан, мобілізація, валютний контроль, постійні обстріли, нові правила оподаткування — усе це стало новою реальністю. У цій складній ситуації бізнес вимушений адаптовуватись, знаходити нові моделі, забезпечувати безпеку працівників і зберігати життєздатність.
В Україні зафіксують ціну на газ для побутових споживачів. Крім того, жителів прифронтових громад заборонять відключати від енергозабезпечення навіть за умови заборгованості.
Європейський Союз розробляє новий механізм допомоги Україні з використанням заморожених російських активів. Мова йде про "репараційний кредит", який буде погашений, коли Україна отримає від Росії репарації за збитки, понесені під час повномасштабної війни, повідомило Reuters.
Непокрита потреба України у зовнішньому фінансуванні на 2026 рік становить 18,1 млрд дол. (827,17 млрд грн за курсом долара, закладеним у проєкті Держбюджету-2026 на рівні 45,7 грн/дол).
Питання оподаткування спадщини залишається одним із найчастіших серед українців, особливо в умовах, коли передача майна у спадок або в дар стає актуальною темою через війну та зміну життєвих обставин.
У Києві відбувся Форум «Діалог влади з бізнесом», організований у межах швейцарсько-українського проєкту «Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні» за підтримки ПРООН та Міністерства економіки України.
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну відбулися фундаментальні зміни у відносинах між державою та бізнесом. Як зазначає підприємець і власник компанії «Доміно» Антон Шухнін, усі структури — від силових до економічних — об’єдналися навколо спільної мети: перемоги України.
Жовтень став одним із найактивніших місяців року для криптовалютного ринку. Обсяг спотової торгівлі біткоїном на провідних централізованих біржах перевищив $300 млрд, із яких $174 млрд припали на Binance. Це — другий за величиною показник у 2025 році, який демонструє суттєве пожвавлення інтересу до цифрових активів.