Які сектори економіки України виростуть через другу та третю хвилі пандемії COVID-19, – експерти

Через епідеміологічні обмеження у світі та в Україні наразі потерпають туризм, сфера послуг населенню, добувна промисловість та металургійне виробництво. Якому бізнесу пандемія допоможе зрости, розповіли у "Центрі прикладних досліджень".

Згідно з даними "Центру прикладних досліджень", карантинні обмеження внаслідок пандемії COVID-19 найбільш негативно вплинули на транспорт (в першу чергу, авіаційний), туризм (зовнішній і внутрішній), інші послуги (організація харчування, спорт, розваги, мистецтво та відпочинок). Внаслідок уповільнення розвитку світової економіки, падіння цін та попиту на світових ринках негативні ефекти відчули й експортноорієнтовані галузі, зокрема, металургія (мінус 11,7% за січень-жовтень 2020 року) та машинобудування.

Виробництво та споживчі ціни

Вторинні ефекти від суттєвого зниження споживчої активності населення та уповільнення розвитку економіки відчувають також операції з нерухомим майном, роздрібна торгівля непродовольчими товарами та промислові виробники непродовольчих товарів. Скорочення попиту з боку країн-лідерів світової економіки негативно вплинуло на діяльність добувних галузей по всьому світу, зокрема, в Україні.

До проблем переробних галузей слід додати перебої й логістичні проблеми з постачанням проміжної продукції, необхідної для виробництва. За даними Держстату, ВВП України у III кварталі 2020 року зменшився на 3,5% у порівнянні з III кварталом 2019 року. Найбільше падіння ВВП спостерігалося у II кварталі 2020-го – на 11,4%. Але загалом зниження ВВП є меншим, ніж падіння основних секторів економіки (промисловість, транспорт, будівництво та сільське господарство).

Причина такого парадоксу у тому, що відбулася компенсація падіння одних видів економічної діяльності, які традиційно визначали динаміку ВВП, зростанням або несуттєвим скороченням інших, зокрема, йдеться про фармацевтичне та хімічне виробництво, харчову промисловість, ІТ-сектор, фінансову сферу та охорону здоров’я.

Внутрішньою проблемою, створеною пандемією, було погіршення ділових очікувань та інвестиційна пауза в умовах суттєвої невизначеності щодо перспектив розвитку у найближчий рік. Це вплинуло на розвиток інвестиційного циклу машинобудування (мінус 20,4% у січні-жовтні 2020 року) та виробництва будівельних матеріалів (мінус 8,4% відповідно).

Разом з тим, пом’якшення карантинних обмежень у травні-липні у світі та Україні сприяли уповільненню темпів падіння промислового виробництва у січні-жовтні 2020 року до 6,8% (у порівнянні з 8,3% у січні-червні 2020-го). Зокрема, у добувній промисловості до 4,4% (мінус 6,3% у січні-червні), у постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря  до 4,5% (мінус 6,5%) та у переробній промисловості — до 8,3% (мінус 9,6%).

Поряд з цим в Україні під впливом пандемії зростали показники хімічного виробництва (+6,7% у січні-жовтні 2020 року) та фармацевтичних компаній (+1%) на тлі високого попиту на дезінфекційні засоби та лікувальні препарати. Водночас спостерігається низхідна динаміка у сільському господарстві (падіння на 14,2% у січні-жовтні). Втім, криза у рослинництві зумовлена насамперед несприятливими погодними умовами.

Динаміка внутрішніх цін у 2020 році в цілому є нижчою, ніж за останні роки. Так, станом на жовтень 2020 р. річний показник споживчої інфляції до 2019 р. становить 2,7%. Тимчасове зниження попиту внаслідок карантинних обмежень щодо торгівлі переважно обмежувало зростання споживчих цін, за винятком окремих харчових продуктів.

Ринок праці

В умовах карантину роботодавці вдаються до повного або часткового зупинення виробництва, скорочення штату працівників, переведення на неповний робочий тиждень або відправляють співробітників  у відпустки без збереження заробітної плати. Це призводить до скорочення попиту на робочу силу та зменшення кількості зайнятого населення, зростання рівня безробіття. Станом на 1 грудня 2020 року кількість зареєстрованих безробітних зменшилась до 410 тисяч осіб (найбільшою середньоденна кількість безробітних була у червні – 518 тисяч). За час карантину з 12 березня по 1 грудня статус безробітних набули понад 525 тисяч осіб.

Ризики для економіки у 2021–2023 роках:

• Друга та третя хвиля пандемії потягнуть за собою подальші карантинні обмеження як в Україні, так і у світі;
• Посилення гібридних загроз національній економіці з боку Російської Федерації;
• Збереження низької кредитної активності на тлі загострення проблем у банківській системі;
• Значне зниження обсягів транзиту природного газу з Росії територією України;
• Дефіцит зовнішнього фінансування та звуження доступу до міжнародних ринків капіталів;
• Формування суттєвого дисбалансу на ринку праці, скорочення зайнятості;
• Отримання низького врожаю зернових культур.

За результатами опитування експертів "Вплив COVID-19 на економіку і суспільство -- постпандемічний розвиток. Консенсус-прогноз", яке провело Мінекономіки у липні 2020 року, найбільш значущим внутрішнім ризиком для економіки виявилося "значне зростання дефіциту Держбюджету та касових розривів у ПФУ, інших Фондах державного соціального страхування".

Прогнози

Економічна ситуація в країні мала характер стриманого відновлення у червні-вересні 2020 року, але через зростання захворюваності населення на  коронавірус у жовтні-листопаді та введення нових обмежень, зокрема карантину вихідного дня, річне падіння ВВП може скласти близько 5%.

Загрозою відновлення економіки залишається продовження дії карантинних обмежень, або третя хвиля пандемії як в Україні, так і у світі, тобто на тлі нових можливих втрат відновлення попиту на вітчизняну продукцію на внутрішньому та світових ринках буде пролонговано до наступних періодів.

Проте на тлі позитивних новин щодо успішних випробувань вакцин проти COVID-19, починаючи з 2021 року, передбачається поступове відновлення економіки з переходом до зростання. За базовим сценарієм Мінекономіки прогнозується зростання ВВП на рівні 4,6% у 2021 році, 4,3% у 2022 році. Драйверами розвитку можуть стати: ІТ-сфера, рекламні та консалтингові послуги, розвиток безготівкових розрахунків, високотехнологічні виробництва, хімічна та фармацевтична промисловість, машинобудування, підприємства легкої промисловості.

"Таким чином, епідемія COVID-19 загострила наявні структурні проблеми української економіки, зокрема, вузький внутрішній ринок для вітчизняних виробників, низьку частку доданої вартості у продукції, значну імпортну залежність, особливо по сировинних товарах, тощо. Українська економіка, зважаючи на її відкритість, і надалі розвиватиметься значною мірою під впливом зовнішніх умов, які характеризуватимуться поступовим відновленням, починаючи з 2021 року, та подальшим зростанням світової економіки, у тому числі основних торговельних партнерів України на тлі активної вакцинації населення та подолання наслідків впливу пандемії коронавірусу COVID-19", – підсумовують автори дослідження.