З 1 липня в Україні набирають чинності нові правила на отримання міжнародних посилок
Зміни в Податковому кодексі, які стосуються оподаткування посилок з-за кордону, починають діяти в Україні вже з понеділка, 1 липня.
Про це пише Liga.Net.
Як стало відомо, тепер у ряді випадків буде необхідно сплатити податок на додану вартість.
"Тепер, якщо вартість товарів у посилці сумарно перевищує 100 євро, одержувач-фізособа зобов'язаний сплатити податок на додану вартість. Раніше цей поріг становив 150 євро", - пише видання.
Зміни стосуються товарів у міжнародних експрес-відправленнях, що заходять в Україну, сумарна вартість яких перевищує еквівалент 100 євро для одного одержувача в одній депеші від одного відправника.
Як зазначається, додаткових платежів буде два: ПДВ 20% і мито 10%. Все це одержувач повинен буде сплатити тільки з суми, яка вийшла за межі 100 євро. Тобто за посилку, всередині якої товарів на 140 євро з урахуванням вартості доставлення — зверху треба додати 8 євро ПДВ і 4 євро мита.
Для розрахунку суми буде застосовуватися курс НБУ, встановлений на 00:00 годин дня подання митної декларації або визначення податкових зобов'язань.
Правило "100 євро" діє для фізичних осіб. Для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців безмитний ліміт залишається на рівні 150 євро.
Влада впевнена, що зміна насамперед вплине на тих, хто обходить правила ввезення міжнародних посилок.
Ніна Южаніна, голова Комітету ВР з питань податкової та митної політики, запевняла, що люди, які замовляють товари з-за кордону для себе, не постраждають. За її твердженням, кількість посилок сумою вище 150 євро становить лише 1,4% від загальної кількості.
Згідно з повідомленням, зміни не торкнуться правил особистого ввезення: сумарна вартість ввезених товарів — до 500 євро (до 1000 євро в аеропортах), податком не обкладається. "Це якщо перетинати кордон не частіше разу на три доби. Якщо частіше, доведеться обмежитися сумою в 50 євро. Або сплачувати податок", - пише видання.
Питання оподаткування спадщини залишається одним із найчастіших серед українців, особливо в умовах, коли передача майна у спадок або в дар стає актуальною темою через війну та зміну життєвих обставин.
У Києві відбувся Форум «Діалог влади з бізнесом», організований у межах швейцарсько-українського проєкту «Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні» за підтримки ПРООН та Міністерства економіки України.
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну відбулися фундаментальні зміни у відносинах між державою та бізнесом. Як зазначає підприємець і власник компанії «Доміно» Антон Шухнін, усі структури — від силових до економічних — об’єдналися навколо спільної мети: перемоги України.
Жовтень став одним із найактивніших місяців року для криптовалютного ринку. Обсяг спотової торгівлі біткоїном на провідних централізованих біржах перевищив $300 млрд, із яких $174 млрд припали на Binance. Це — другий за величиною показник у 2025 році, який демонструє суттєве пожвавлення інтересу до цифрових активів.
Український бізнес сьогодні живе у стані постійного випробування. Після кількох років війни, втрати ринків, зростання витрат і зниження купівельної спроможності — підприємства не просто працюють, вони змушені виживати.
Ситуація в Україні змінює підхід до підприємництва. Антон Шухнін, власник Domino, підприємець із багаторічним досвідом, переконаний: сучасний бізнес має поєднувати ефективність із соціальною відповідальністю.
Повномасштабне вторгнення з лютого 2022-го докорінно змінило умови ведення бізнесу в Україні: воєнний стан, мобілізація, валютний контроль, постійні обстріли, нові правила оподаткування — усе це стало новою реальністю. У цій складній ситуації бізнес вимушений адаптовуватись, знаходити нові моделі, забезпечувати безпеку працівників і зберігати життєздатність.
В Україні зафіксують ціну на газ для побутових споживачів. Крім того, жителів прифронтових громад заборонять відключати від енергозабезпечення навіть за умови заборгованості.
Європейський Союз розробляє новий механізм допомоги Україні з використанням заморожених російських активів. Мова йде про "репараційний кредит", який буде погашений, коли Україна отримає від Росії репарації за збитки, понесені під час повномасштабної війни, повідомило Reuters.
Непокрита потреба України у зовнішньому фінансуванні на 2026 рік становить 18,1 млрд дол. (827,17 млрд грн за курсом долара, закладеним у проєкті Держбюджету-2026 на рівні 45,7 грн/дол).
Питання оподаткування спадщини залишається одним із найчастіших серед українців, особливо в умовах, коли передача майна у спадок або в дар стає актуальною темою через війну та зміну життєвих обставин.
У Києві відбувся Форум «Діалог влади з бізнесом», організований у межах швейцарсько-українського проєкту «Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні» за підтримки ПРООН та Міністерства економіки України.
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну відбулися фундаментальні зміни у відносинах між державою та бізнесом. Як зазначає підприємець і власник компанії «Доміно» Антон Шухнін, усі структури — від силових до економічних — об’єдналися навколо спільної мети: перемоги України.
Жовтень став одним із найактивніших місяців року для криптовалютного ринку. Обсяг спотової торгівлі біткоїном на провідних централізованих біржах перевищив $300 млрд, із яких $174 млрд припали на Binance. Це — другий за величиною показник у 2025 році, який демонструє суттєве пожвавлення інтересу до цифрових активів.