Кличко розповів про сховища, які є у Києві на випадок агресії Росії (Карта)
До фонду захисних споруд цивільного захисту входять понад 500 сховищ, які розташовані на об’єктах критичної інфраструктури і призначені для захисту працівників. У той же час майже 4500 споруд подвійного використання, де можуть, у разі надзвичайної ситуації, укритися мешканці міста.
У столиці, окрім сховищ на об’єктах критичної інфраструктури, існує майже 4500 споруд подвійного використання, де можуть, у разі надзвичайної ситуації, укритися мешканці міста. Це - підземні паркінги і переходи, заглиблені станції метро, підвали та напівпідвали, повідомив мер Києва Віталій Кличко.
"У мирний час споруди подвійного використання можуть застосовуватись для господарської діяльності. Там зараз можуть бути магазини, аптеки, кафе чи перукарні", зазначив міський голова, який наголосив, що у разі надзвичайної ситуації, балансоутримувачі та керівники закладів повинні відчинити їхні двері та надати захист населенню.
ASPI news інформувало, що київські підземні сховища одночасно можуть прийняти 2,6 мільйона людей. Мешканцям Києва потрібно знати, де знаходяться найпростіші укриття, об’єкти подвійного використання або сховища, які розташовані найближче до місця їх проживання або роботи. Також ми писали, що на Хрещатику відкрився перший рекрутинговий центр територіальної оборони. Найближчим часом подібний центр відкриється й на лівому березі міста, наголосив мер Києва Віталій Кличко.
Російські війська вночі завдали чергового комбінованого удару по Київській області, внаслідок якого серйозних пошкоджень зазнали складські та логістичні об'єкти.
Кількість постраждалих унаслідок чергової масованої російської атаки на Київ збільшилася.
У ніч проти 16 липня російські війська здійснили чергову масовану атаку на Київ, унаслідок якої загинули двоє людей, ще шестеро дістали поранення.
Рятувальники ліквідовують пожежі у двох районах столиці. Дві людини постраждали. Інформація про наслідки атаки уточнюється.
Унаслідок влучання в житловий будинок загинули батько, мати та їхній син. Російський ракетно-дроновий удар повністю зруйнував їхню оселю, залишивши рідних і сусідів лише серед руїн та болючих спогадів. Трагедія стала одним із найстрашніших епізодів останньої атаки на українську столицю.
У вівторок, 7 липня, у Києві оголошено День жалоби за загиблими внаслідок чергової масованої російської атаки на столицю. Про рішення повідомив міський голова Віталій Кличко, наголосивши, що місто вшанує пам'ять усіх жертв одного з найтрагічніших ударів, який забрав життя мирних мешканців і спричинив масштабні руйнування.
У ніч проти 6 липня Росія влаштувала нову повітряну атаку на Україну: ворог застосував 419 засобів повітряного нападу: 68 ракет і 351 БпЛА. Сили ППО знешкодили 363 цілі, зокрема майже 40 ворожих ракет.
Російські війська у ніч проти 6 липня масовано атакували Київщину. Наслідки ворожих ударів зафіксовано щонайменше у трьох районах області: пошкоджено будинки, підприємства, об'єкти цивільної інфраструктури, у Вишневому виникла загроза повторної детонації.
Кількість загиблих внаслідок масованої ракетно-дронової атаки РФ на Київ зросла до 11. Постраждали 46 людей.
У столиці запроваджено тимчасові обмеження руху транспорту на кількох вулицях у зв'язку з ліквідацією наслідків масованої атаки РФ.
Російські війська вночі завдали чергового комбінованого удару по Київській області, внаслідок якого серйозних пошкоджень зазнали складські та логістичні об'єкти.
Кількість постраждалих унаслідок чергової масованої російської атаки на Київ збільшилася.
У ніч проти 16 липня російські війська здійснили чергову масовану атаку на Київ, унаслідок якої загинули двоє людей, ще шестеро дістали поранення.
Рятувальники ліквідовують пожежі у двох районах столиці. Дві людини постраждали. Інформація про наслідки атаки уточнюється.