Америка на межі: Конгрес готує новий імпічмент Трампа
Дональд Трамп опинився в епіцентрі політичного шторму: понад вісімдесят конгресменів-демократів вимагають його усунення через 25-ту поправку, заявляючи, що президент своїми погрозами знищити Іран поставив під загрозу міжнародну стабільність і саму демократію США.
У Вашингтоні знову загриміли політичні громи: демократи у Конгресі вимагають негайного усунення Дональда Трампа від влади, звинувачуючи його у небезпечних погрозах проти Ірану та порушенні міжнародних норм. Попри оголошене перемир’я, хвиля обурення перетворюється на нову битву за межі президентських повноважень.
У центрі скандалу — слова Трампа про можливе знищення цілої цивілізації, якщо Ормузька протока не буде відкрита для американських суден. Хоча він оголосив про двотижневе перемир’я з Тегераном, демократи наполягають: це не знімає відповідальності за попередні дії. Ініціаторами процесу стали Джон Ларсон та Яссамі Ансарі, які внесли статті про імпічмент, а серед підписантів — Александрія Окасіо-Кортес та Ненсі Пелосі.
Реакція республіканців неоднозначна: віцепрезидент Джей Ді Венс підтримав президента, але частина партії висловила занепокоєння. Сенатор Ед Маркі заявив, що «жоден президент не може безкарно погрожувати воєнними злочинами». Колишній керівник апарату Білого дому Марк Медоуз попередив: якщо демократи отримають контроль над Палатою представників, країну чекає «Імпічмент 3.0».
Попри малоймовірність реального усунення Трампа без підтримки республіканців, ця історія вже стала символом боротьби за межі президентської влади. Вона показує, що навіть у часи перемир’я політична війна всередині США не стихає, а питання про те, чи може глава держави безкарно погрожувати війною, перетворюється на випробування для американської демократії.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.
Понтифік під час загальної аудієнції у Ватикані заявив, що з тривогою стежить за війною в Україні, яка останніми днями значно загострилася. Він підкреслив, що війна не створює безпеки, а лише поглиблює проблеми, руйнує домівки та місця молитви, забирає життя невинних людей.
Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський наголосив, що сьогодні Росія не має сил для великого наступу проти НАТО, адже супутникова розвідка зафіксувала б підготовку подібного масштабу.
Президент США Дональд Трамп повідомив про результати регулярного медичного обстеження у військово-медичному центрі Волтера Ріда, назвавши їх «ідеальними». Він також заявив, що успішно пройшов когнітивний тест із 30 запитань, який, на його переконання, не зміг би скласти його попередник Барак Обама.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.