Байден наперед помилував представників своєї команди на випадок можливих переслідувань Трампа
Президент США Джо Байден заздалегідь помилував кількох ключових посадовців своєї адміністрації, зокрема доктора Ентоні Фаучі, генерала у відставці Марка Міллі та членів комітету, які розслідували штурм Капітолію 6 січня 2021 року.
Це рішення було прийнято на тлі побоювань, що Дональд Трамп, повернувшись на посаду, може розпочати кампанію переслідувань своїх політичних опонентів. Про це повідомило АР. https://apnews.com/article/biden-trump-fauci-milley-pardons-january-6-3cba287f89051513fb48d7ae700ae747 Оголошуючи про помилування, Байден наголосив, що цей крок не є визнанням будь-яких протиправних дій чи провини з боку осіб, яких він помилував. "Видачу цих помилувань не слід помилково сприймати як визнання того, що будь-хто з цих осіб причетний до будь-яких протиправних дій, крім того, це не слід неправильно тлумачити як визнання провини в будь-якому правопорушенні", – сказав він.
Він підкреслив, що нація вдячна державним службовцям за їхню відданість країні. Таке рішення Байдена стало відповіддю на попередні заяви Дональда Трампа, який оголосив, що має список "ворогів". Серед них – ті, хто брав участь у розслідуванні його ролі у подіях 6 січня 2021 року. Байден прагне запобігти можливим спробам використання правосуддя для політичної помсти.
Помилування, оголошені лише за кілька годин до закінчення президентства Байдена, місяцями були предметом спекотних дебатів на найвищому рівні Білого дому. У США помилування зазвичай використовується наприкінці президентського терміну для людей, які вже були засуджені за злочини. Байден пішов значно далі, використовуючи це право превентивно, щодо тих, хто навіть не був під слідством. Критики побоюються, що це створить прецедент для майбутніх президентів, які можуть використовувати помилування як спосіб заохочення своїх прихильників до дій на межі закону.
Рішення Байдена також порушує питання про правову основу таких дій. Торік Верховний суд ухвалив, що президенти користуються широким імунітетом від судового переслідування за те, що можна вважати офіційними діями, помічники та союзники президента не користуються таким щитом.
Доктор Ентоні Фаучі, який протягом 40 років очолював Національний інститут алергії та інфекційних захворювань, став однією з головних мішеней критики Трампа за свої рекомендації щодо боротьби з COVID-19. Після оголошення помилування він утримався від коментарів, але його близькі радники зазначили, що він вважає це рішення необхідним для захисту громадських діячів від політичних атак.
Генерал у відставці Марк Міллі, колишній голова Об’єднаного комітету начальників штабів, подякував Байдену, сказавши: "Я не хочу витрачати час, який Господь дарує мені, на боротьбу з несправедливими звинуваченнями". Міллі також згадав, як під час роботи на найвищих військових посадах його неодноразово звинувачували у нелояльності до Трампа.
Байден також помилував членів та співробітників комітету 6 січня, який розслідував напад, а також співробітників Капітолію США та столичної поліції округу Колумбія, які давали свідчення перед комітетом Палати представників про те, що з ними сталося в той день, коли їх захлеснув розлючений, жорстокий натовп прихильників Трампу.
Комітет провів 18 місяців, розслідуючи Трампа та повстання. Його очолили представник Бенні Томпсон, демократ від Міссісіпі, та представник Ліз Чейні, республіканка з Вайомінгу, яка пізніше пообіцяла голосувати за демократа Камалу Гарріс і вела з нею кампанію проти Трампа. У заключному звіті Комітету було встановлено, що Трамп злочинно брав участь у "багатокомпонентній змові" з метою скасування законних результатів президентських виборів 2020 року і не зробив жодних дій, щоб зупинити своїх прихильників від нападу на Капітолій.
Американські медіа повідомляють, що Білий дім визначив дату закінчення кампанії проти Ірану — до кінця квітня 2026 року. Вашингтон паралельно веде переговори з Тегераном, намагаючись поєднати військовий тиск із дипломатією.
Москва веде "явно деструктивну діяльність", продовжуючи інформаційно підтримувати Іран, проти якого США та Ізраїль ведуть війну, заявив президент України.
Президент США повідомив, що переговори з Іраном вже принесли конкретні результати — узгоджено близько 15 пунктів, включно з відкриттям Ормузької протоки. Він заявив, що угода має стати гарантією миру та відмови від ядерної зброї.
Адміністрація президента США розглядає можливість офіційного візиту самопроголошеного лідера Білорусі Олександра Лукашенка. Зустріч може відбутися у Вашингтоні або в Мар-а-Лаго, що стане черговим сигналом потепління у білорусько-американських контактах.
Президент США оголосив про масштабні удари по Ірану, заявивши, що американська армія знищила ключові військові об’єкти Тегерана. Він назвав це демонстрацією сили та попередженням для союзників Ірану.
Президент США оголосив про тимчасове припинення атак на енергетичну інфраструктуру Ірану, пояснивши це успіхом останніх переговорів. Вашингтон і Тегеран домовилися продовжити діалог протягом тижня.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що його країна не підкориться вимогам президента України та Брюсселя. Він наголосив, що угорці вже перемогли комунізм і не дозволять зовнішнім силам диктувати їм умови.
Більшість громадян США висловили негативне ставлення до війни проти Ірану, називаючи її безперспективною та занадто витратною. Опитування показало, що суспільство дедалі більше сумнівається у доцільності військової операції.
Є 3 великих проблеми, які виникли внаслідок війни:
Вашингтон розробляє план вилучення високозбагаченого урану з Ірану. Адміністрація Дональда Трампа не виключає проведення ризикованої спецоперації, яка може остаточно покласти край ядерній програмі Тегерана.
Американські медіа повідомляють, що Білий дім визначив дату закінчення кампанії проти Ірану — до кінця квітня 2026 року. Вашингтон паралельно веде переговори з Тегераном, намагаючись поєднати військовий тиск із дипломатією.
Москва веде "явно деструктивну діяльність", продовжуючи інформаційно підтримувати Іран, проти якого США та Ізраїль ведуть війну, заявив президент України.
Президент США повідомив, що переговори з Іраном вже принесли конкретні результати — узгоджено близько 15 пунктів, включно з відкриттям Ормузької протоки. Він заявив, що угода має стати гарантією миру та відмови від ядерної зброї.
Адміністрація президента США розглядає можливість офіційного візиту самопроголошеного лідера Білорусі Олександра Лукашенка. Зустріч може відбутися у Вашингтоні або в Мар-а-Лаго, що стане черговим сигналом потепління у білорусько-американських контактах.