Байден наперед помилував представників своєї команди на випадок можливих переслідувань Трампа
Президент США Джо Байден заздалегідь помилував кількох ключових посадовців своєї адміністрації, зокрема доктора Ентоні Фаучі, генерала у відставці Марка Міллі та членів комітету, які розслідували штурм Капітолію 6 січня 2021 року.
Це рішення було прийнято на тлі побоювань, що Дональд Трамп, повернувшись на посаду, може розпочати кампанію переслідувань своїх політичних опонентів. Про це повідомило АР. https://apnews.com/article/biden-trump-fauci-milley-pardons-january-6-3cba287f89051513fb48d7ae700ae747 Оголошуючи про помилування, Байден наголосив, що цей крок не є визнанням будь-яких протиправних дій чи провини з боку осіб, яких він помилував. "Видачу цих помилувань не слід помилково сприймати як визнання того, що будь-хто з цих осіб причетний до будь-яких протиправних дій, крім того, це не слід неправильно тлумачити як визнання провини в будь-якому правопорушенні", – сказав він.
Він підкреслив, що нація вдячна державним службовцям за їхню відданість країні. Таке рішення Байдена стало відповіддю на попередні заяви Дональда Трампа, який оголосив, що має список "ворогів". Серед них – ті, хто брав участь у розслідуванні його ролі у подіях 6 січня 2021 року. Байден прагне запобігти можливим спробам використання правосуддя для політичної помсти.
Помилування, оголошені лише за кілька годин до закінчення президентства Байдена, місяцями були предметом спекотних дебатів на найвищому рівні Білого дому. У США помилування зазвичай використовується наприкінці президентського терміну для людей, які вже були засуджені за злочини. Байден пішов значно далі, використовуючи це право превентивно, щодо тих, хто навіть не був під слідством. Критики побоюються, що це створить прецедент для майбутніх президентів, які можуть використовувати помилування як спосіб заохочення своїх прихильників до дій на межі закону.
Рішення Байдена також порушує питання про правову основу таких дій. Торік Верховний суд ухвалив, що президенти користуються широким імунітетом від судового переслідування за те, що можна вважати офіційними діями, помічники та союзники президента не користуються таким щитом.
Доктор Ентоні Фаучі, який протягом 40 років очолював Національний інститут алергії та інфекційних захворювань, став однією з головних мішеней критики Трампа за свої рекомендації щодо боротьби з COVID-19. Після оголошення помилування він утримався від коментарів, але його близькі радники зазначили, що він вважає це рішення необхідним для захисту громадських діячів від політичних атак.
Генерал у відставці Марк Міллі, колишній голова Об’єднаного комітету начальників штабів, подякував Байдену, сказавши: "Я не хочу витрачати час, який Господь дарує мені, на боротьбу з несправедливими звинуваченнями". Міллі також згадав, як під час роботи на найвищих військових посадах його неодноразово звинувачували у нелояльності до Трампа.
Байден також помилував членів та співробітників комітету 6 січня, який розслідував напад, а також співробітників Капітолію США та столичної поліції округу Колумбія, які давали свідчення перед комітетом Палати представників про те, що з ними сталося в той день, коли їх захлеснув розлючений, жорстокий натовп прихильників Трампу.
Комітет провів 18 місяців, розслідуючи Трампа та повстання. Його очолили представник Бенні Томпсон, демократ від Міссісіпі, та представник Ліз Чейні, республіканка з Вайомінгу, яка пізніше пообіцяла голосувати за демократа Камалу Гарріс і вела з нею кампанію проти Трампа. У заключному звіті Комітету було встановлено, що Трамп злочинно брав участь у "багатокомпонентній змові" з метою скасування законних результатів президентських виборів 2020 року і не зробив жодних дій, щоб зупинити своїх прихильників від нападу на Капітолій.
Президент США Дональд Трамп заявив про намір отримати рекордний оборонний бюджет у 1,5 трильйона доларів, що перевищує витрати майже всього світу разом узятого. Для обґрунтування таких витрат він використовує тему допомоги Україні, критикуючи попередню політику Вашингтона та наголошуючи на необхідності масштабного переозброєння.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш попередив, що світ стоїть на межі масштабної війни з драматичними наслідками. Він наголосив, що міжнародна система безпеки переживає найглибшу кризу з часів Другої світової, а конфлікти, які нині розгортаються, можуть перерости у глобальне протистояння.
Дональд Туск публічно розкритикував міжнародну політику Дональда Трампа та Віктора Орбана, назвавши їхні дії “планом мрії Путіна”. За його словами, позиція цих лідерів підриває єдність Заходу та грає на руку Кремлю, який прагне розколоти трансатлантичний союз.
Анґела Меркель розкрила головний задум Мінських угод 2015 року, заявивши, що їхнім справжнім призначенням було стримати Володимира Путіна від негайного захоплення всієї України. За її словами, домовленості мали дати Києву час на зміцнення армії та міжнародної підтримки, адже тоді існувала реальна загроза повномасштабної окупації.
Гнівні випади Дональда Трампа проти союзників по НАТО несподівано об’єднали їх проти нього. Європейські лідери та представники Альянсу дедалі чіткіше демонструють готовність діяти спільно, аби зберегти трансатлантичну єдність, навіть якщо Вашингтон коливається у своїй позиції.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливе залучення студентів до мобілізації в Росії. Прессекретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що інформація про примусовий призов студентів не відповідає дійсності, проте визнав: мобілізаційні заходи тривають, і влада залишає за собою право ухвалювати рішення залежно від потреб армії.
У США сенатори від обох партій виступили на захист членства країни в НАТО, наголосивши, що вихід із Альянсу означав би стратегічну катастрофу для безпеки Америки та світу. Їхня позиція стала відповіддю на заяви Дональда Трампа про можливий вихід Вашингтона з організації.
Телефонна розмова між президентом Фінляндії Олександром Стуббом та президентом США Дональдом Трампом стала важливим сигналом для Європи: обговорювали майбутнє НАТО, підтримку України та кризу навколо Ірану.
Дональд Трамп пригрозив припинити постачання зброї Україні, якщо європейські союзники не долучаться до операції зі зняття блокади Ормузької протоки, яку контролює Іран. Ця заява стала черговим сигналом про можливий перегляд американської політики щодо НАТО та підтримки Києва.
Олександр Лукашенко заявив, що Білорусь “готуватиметься до війни”, адже на мирний час нині марно сподіватися. Він скликав нараду з військовим керівництвом, підсумував перевірку армії та наголосив: країна не хоче війни, але мусить бути готовою відповісти на будь-яку загрозу.
Президент США Дональд Трамп заявив про намір отримати рекордний оборонний бюджет у 1,5 трильйона доларів, що перевищує витрати майже всього світу разом узятого. Для обґрунтування таких витрат він використовує тему допомоги Україні, критикуючи попередню політику Вашингтона та наголошуючи на необхідності масштабного переозброєння.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш попередив, що світ стоїть на межі масштабної війни з драматичними наслідками. Він наголосив, що міжнародна система безпеки переживає найглибшу кризу з часів Другої світової, а конфлікти, які нині розгортаються, можуть перерости у глобальне протистояння.
Дональд Туск публічно розкритикував міжнародну політику Дональда Трампа та Віктора Орбана, назвавши їхні дії “планом мрії Путіна”. За його словами, позиція цих лідерів підриває єдність Заходу та грає на руку Кремлю, який прагне розколоти трансатлантичний союз.
Анґела Меркель розкрила головний задум Мінських угод 2015 року, заявивши, що їхнім справжнім призначенням було стримати Володимира Путіна від негайного захоплення всієї України. За її словами, домовленості мали дати Києву час на зміцнення армії та міжнародної підтримки, адже тоді існувала реальна загроза повномасштабної окупації.