Байден наперед помилував представників своєї команди на випадок можливих переслідувань Трампа
Президент США Джо Байден заздалегідь помилував кількох ключових посадовців своєї адміністрації, зокрема доктора Ентоні Фаучі, генерала у відставці Марка Міллі та членів комітету, які розслідували штурм Капітолію 6 січня 2021 року.
Це рішення було прийнято на тлі побоювань, що Дональд Трамп, повернувшись на посаду, може розпочати кампанію переслідувань своїх політичних опонентів. Про це повідомило АР. https://apnews.com/article/biden-trump-fauci-milley-pardons-january-6-3cba287f89051513fb48d7ae700ae747 Оголошуючи про помилування, Байден наголосив, що цей крок не є визнанням будь-яких протиправних дій чи провини з боку осіб, яких він помилував. "Видачу цих помилувань не слід помилково сприймати як визнання того, що будь-хто з цих осіб причетний до будь-яких протиправних дій, крім того, це не слід неправильно тлумачити як визнання провини в будь-якому правопорушенні", – сказав він.
Він підкреслив, що нація вдячна державним службовцям за їхню відданість країні. Таке рішення Байдена стало відповіддю на попередні заяви Дональда Трампа, який оголосив, що має список "ворогів". Серед них – ті, хто брав участь у розслідуванні його ролі у подіях 6 січня 2021 року. Байден прагне запобігти можливим спробам використання правосуддя для політичної помсти.
Помилування, оголошені лише за кілька годин до закінчення президентства Байдена, місяцями були предметом спекотних дебатів на найвищому рівні Білого дому. У США помилування зазвичай використовується наприкінці президентського терміну для людей, які вже були засуджені за злочини. Байден пішов значно далі, використовуючи це право превентивно, щодо тих, хто навіть не був під слідством. Критики побоюються, що це створить прецедент для майбутніх президентів, які можуть використовувати помилування як спосіб заохочення своїх прихильників до дій на межі закону.
Рішення Байдена також порушує питання про правову основу таких дій. Торік Верховний суд ухвалив, що президенти користуються широким імунітетом від судового переслідування за те, що можна вважати офіційними діями, помічники та союзники президента не користуються таким щитом.
Доктор Ентоні Фаучі, який протягом 40 років очолював Національний інститут алергії та інфекційних захворювань, став однією з головних мішеней критики Трампа за свої рекомендації щодо боротьби з COVID-19. Після оголошення помилування він утримався від коментарів, але його близькі радники зазначили, що він вважає це рішення необхідним для захисту громадських діячів від політичних атак.
Генерал у відставці Марк Міллі, колишній голова Об’єднаного комітету начальників штабів, подякував Байдену, сказавши: "Я не хочу витрачати час, який Господь дарує мені, на боротьбу з несправедливими звинуваченнями". Міллі також згадав, як під час роботи на найвищих військових посадах його неодноразово звинувачували у нелояльності до Трампа.
Байден також помилував членів та співробітників комітету 6 січня, який розслідував напад, а також співробітників Капітолію США та столичної поліції округу Колумбія, які давали свідчення перед комітетом Палати представників про те, що з ними сталося в той день, коли їх захлеснув розлючений, жорстокий натовп прихильників Трампу.
Комітет провів 18 місяців, розслідуючи Трампа та повстання. Його очолили представник Бенні Томпсон, демократ від Міссісіпі, та представник Ліз Чейні, республіканка з Вайомінгу, яка пізніше пообіцяла голосувати за демократа Камалу Гарріс і вела з нею кампанію проти Трампа. У заключному звіті Комітету було встановлено, що Трамп злочинно брав участь у "багатокомпонентній змові" з метою скасування законних результатів президентських виборів 2020 року і не зробив жодних дій, щоб зупинити своїх прихильників від нападу на Капітолій.
Ексвіцепрезидентка США Камала Гарріс заявила, що поки не ухвалювала остаточного рішення щодо можливого балотування у президенти у 2028 році. Її позиція свідчить про прагнення зосередитися на нинішніх викликах, залишаючи питання майбутньої кампанії відкритим.
Рютте кинув виклик традиційній архітектурі НАТО, заявивши, що Європа має позбутися «нездорової залежності» від США, і тим самим відкрив дискусію про нову роль альянсу у світі.
Орбан опинився в епіцентрі геополітичного спектаклю: Кремль і Вашингтон синхронно намагаються втримати його при владі, перетворюючи Будапешт на арену без правил.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що вимагатиме від прем’єра Угорщини Віктора Орбана термінових пояснень щодо його контактів із Росією.
Венс відреагував на закиди Тегерана щодо порушення перемир’я, заявивши, що Вашингтон діє в межах домовленостей і прагне уникнути ескалації. Його слова пролунали на тлі нових звинувачень з боку Ірану, який наполягає, що США порушили умови тимчасового миру.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що не бачить нічого особливого у своїй метафоричній розмові з президентом Росії Володимиром Путіним, де вони обговорювали образи миші та лева.
Розслідування міжнародних журналістських проєктів показало, що міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіяярто протягом 2023–2025 років регулярно інформував Сергія Лаврова про внутрішні плани ЄС та координував із Москвою блокування рішень, які могли наблизити Україну до членства в Євросоюзі.
Міністерство закордонних справ України відреагувало на заяву віцепрезидента США Джей Ді Венса, який у контексті угорських виборів зробив різкі зауваження щодо Києва.
Американські заяви про «перемогу» в Ірані викликали хвилю критики, адже реальна ситуація на місці далека від тріумфу. Видання Politico наголошує, що Вашингтон намагається подати військові дії як успішні, тоді як факти свідчать про нестабільність, нові загрози та відсутність стратегічного результату.
Дональд Трамп відверто висловив своє невдоволення Північноатлантичним альянсом під час зустрічі з новим генсеком НАТО Марком Рютте. За словами останнього, президент США не приховував розчарування і прямо заявив, що союзники не виконують своїх зобов’язань, особливо у контексті конфлікту з Іраном.
Ексвіцепрезидентка США Камала Гарріс заявила, що поки не ухвалювала остаточного рішення щодо можливого балотування у президенти у 2028 році. Її позиція свідчить про прагнення зосередитися на нинішніх викликах, залишаючи питання майбутньої кампанії відкритим.
Рютте кинув виклик традиційній архітектурі НАТО, заявивши, що Європа має позбутися «нездорової залежності» від США, і тим самим відкрив дискусію про нову роль альянсу у світі.
Орбан опинився в епіцентрі геополітичного спектаклю: Кремль і Вашингтон синхронно намагаються втримати його при владі, перетворюючи Будапешт на арену без правил.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що вимагатиме від прем’єра Угорщини Віктора Орбана термінових пояснень щодо його контактів із Росією.