Байден наперед помилував представників своєї команди на випадок можливих переслідувань Трампа
Президент США Джо Байден заздалегідь помилував кількох ключових посадовців своєї адміністрації, зокрема доктора Ентоні Фаучі, генерала у відставці Марка Міллі та членів комітету, які розслідували штурм Капітолію 6 січня 2021 року.
Це рішення було прийнято на тлі побоювань, що Дональд Трамп, повернувшись на посаду, може розпочати кампанію переслідувань своїх політичних опонентів. Про це повідомило АР. https://apnews.com/article/biden-trump-fauci-milley-pardons-january-6-3cba287f89051513fb48d7ae700ae747 Оголошуючи про помилування, Байден наголосив, що цей крок не є визнанням будь-яких протиправних дій чи провини з боку осіб, яких він помилував. "Видачу цих помилувань не слід помилково сприймати як визнання того, що будь-хто з цих осіб причетний до будь-яких протиправних дій, крім того, це не слід неправильно тлумачити як визнання провини в будь-якому правопорушенні", – сказав він.
Він підкреслив, що нація вдячна державним службовцям за їхню відданість країні. Таке рішення Байдена стало відповіддю на попередні заяви Дональда Трампа, який оголосив, що має список "ворогів". Серед них – ті, хто брав участь у розслідуванні його ролі у подіях 6 січня 2021 року. Байден прагне запобігти можливим спробам використання правосуддя для політичної помсти.
Помилування, оголошені лише за кілька годин до закінчення президентства Байдена, місяцями були предметом спекотних дебатів на найвищому рівні Білого дому. У США помилування зазвичай використовується наприкінці президентського терміну для людей, які вже були засуджені за злочини. Байден пішов значно далі, використовуючи це право превентивно, щодо тих, хто навіть не був під слідством. Критики побоюються, що це створить прецедент для майбутніх президентів, які можуть використовувати помилування як спосіб заохочення своїх прихильників до дій на межі закону.
Рішення Байдена також порушує питання про правову основу таких дій. Торік Верховний суд ухвалив, що президенти користуються широким імунітетом від судового переслідування за те, що можна вважати офіційними діями, помічники та союзники президента не користуються таким щитом.
Доктор Ентоні Фаучі, який протягом 40 років очолював Національний інститут алергії та інфекційних захворювань, став однією з головних мішеней критики Трампа за свої рекомендації щодо боротьби з COVID-19. Після оголошення помилування він утримався від коментарів, але його близькі радники зазначили, що він вважає це рішення необхідним для захисту громадських діячів від політичних атак.
Генерал у відставці Марк Міллі, колишній голова Об’єднаного комітету начальників штабів, подякував Байдену, сказавши: "Я не хочу витрачати час, який Господь дарує мені, на боротьбу з несправедливими звинуваченнями". Міллі також згадав, як під час роботи на найвищих військових посадах його неодноразово звинувачували у нелояльності до Трампа.
Байден також помилував членів та співробітників комітету 6 січня, який розслідував напад, а також співробітників Капітолію США та столичної поліції округу Колумбія, які давали свідчення перед комітетом Палати представників про те, що з ними сталося в той день, коли їх захлеснув розлючений, жорстокий натовп прихильників Трампу.
Комітет провів 18 місяців, розслідуючи Трампа та повстання. Його очолили представник Бенні Томпсон, демократ від Міссісіпі, та представник Ліз Чейні, республіканка з Вайомінгу, яка пізніше пообіцяла голосувати за демократа Камалу Гарріс і вела з нею кампанію проти Трампа. У заключному звіті Комітету було встановлено, що Трамп злочинно брав участь у "багатокомпонентній змові" з метою скасування законних результатів президентських виборів 2020 року і не зробив жодних дій, щоб зупинити своїх прихильників від нападу на Капітолій.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Колишній командувач Об’єднаного оперативного командування Канади Крістофер Коутс заявив, що завершення війни Росії проти України потребує не лише дипломатичних зусиль, а й зміни політичної реальності в Москві. За його словами, стабільний мир неможливий, поки Путін залишається при владі.
Майбутнє завершення війни Росії проти України стане не фіналом великого геополітичного протистояння, а початком масштабної перебудови всієї системи безпеки на континенті.
Росія усвідомлює, що спроба військової агресії проти Естонії або будь-якої іншої країни Північноатлантичного альянсу приречена на провал.
Лід: Президент США Дональд Трамп та його союзники в Республіканській партії обговорюють можливість ухвалення в Конгресі резолюції, яка мала б анулювати або “стерти” два імпічменти, оголошені Трампу під час його першого президентського терміну.
Верховна представниця Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін дедалі більше ризикують опинитися в пастці власних уявлень про світ, що ускладнює ухвалення рішень щодо війни в Україні та міжнародної безпеки.
Європейські союзники України розробляють нову дипломатичну стратегію, покликану залучити президента США Дональда Трампа до спільного плану щодо можливих переговорів із Росією.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск виступив із різкою критикою ксенофобських та антиукраїнських висловлювань, які пролунали від представників польської опозиції, попередивши про небезпеку поширення мови ненависті в суспільстві.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Колишній командувач Об’єднаного оперативного командування Канади Крістофер Коутс заявив, що завершення війни Росії проти України потребує не лише дипломатичних зусиль, а й зміни політичної реальності в Москві. За його словами, стабільний мир неможливий, поки Путін залишається при владі.
Майбутнє завершення війни Росії проти України стане не фіналом великого геополітичного протистояння, а початком масштабної перебудови всієї системи безпеки на континенті.