Байден наперед помилував представників своєї команди на випадок можливих переслідувань Трампа
Президент США Джо Байден заздалегідь помилував кількох ключових посадовців своєї адміністрації, зокрема доктора Ентоні Фаучі, генерала у відставці Марка Міллі та членів комітету, які розслідували штурм Капітолію 6 січня 2021 року.
Це рішення було прийнято на тлі побоювань, що Дональд Трамп, повернувшись на посаду, може розпочати кампанію переслідувань своїх політичних опонентів. Про це повідомило АР. https://apnews.com/article/biden-trump-fauci-milley-pardons-january-6-3cba287f89051513fb48d7ae700ae747 Оголошуючи про помилування, Байден наголосив, що цей крок не є визнанням будь-яких протиправних дій чи провини з боку осіб, яких він помилував. "Видачу цих помилувань не слід помилково сприймати як визнання того, що будь-хто з цих осіб причетний до будь-яких протиправних дій, крім того, це не слід неправильно тлумачити як визнання провини в будь-якому правопорушенні", – сказав він.
Він підкреслив, що нація вдячна державним службовцям за їхню відданість країні. Таке рішення Байдена стало відповіддю на попередні заяви Дональда Трампа, який оголосив, що має список "ворогів". Серед них – ті, хто брав участь у розслідуванні його ролі у подіях 6 січня 2021 року. Байден прагне запобігти можливим спробам використання правосуддя для політичної помсти.
Помилування, оголошені лише за кілька годин до закінчення президентства Байдена, місяцями були предметом спекотних дебатів на найвищому рівні Білого дому. У США помилування зазвичай використовується наприкінці президентського терміну для людей, які вже були засуджені за злочини. Байден пішов значно далі, використовуючи це право превентивно, щодо тих, хто навіть не був під слідством. Критики побоюються, що це створить прецедент для майбутніх президентів, які можуть використовувати помилування як спосіб заохочення своїх прихильників до дій на межі закону.
Рішення Байдена також порушує питання про правову основу таких дій. Торік Верховний суд ухвалив, що президенти користуються широким імунітетом від судового переслідування за те, що можна вважати офіційними діями, помічники та союзники президента не користуються таким щитом.
Доктор Ентоні Фаучі, який протягом 40 років очолював Національний інститут алергії та інфекційних захворювань, став однією з головних мішеней критики Трампа за свої рекомендації щодо боротьби з COVID-19. Після оголошення помилування він утримався від коментарів, але його близькі радники зазначили, що він вважає це рішення необхідним для захисту громадських діячів від політичних атак.
Генерал у відставці Марк Міллі, колишній голова Об’єднаного комітету начальників штабів, подякував Байдену, сказавши: "Я не хочу витрачати час, який Господь дарує мені, на боротьбу з несправедливими звинуваченнями". Міллі також згадав, як під час роботи на найвищих військових посадах його неодноразово звинувачували у нелояльності до Трампа.
Байден також помилував членів та співробітників комітету 6 січня, який розслідував напад, а також співробітників Капітолію США та столичної поліції округу Колумбія, які давали свідчення перед комітетом Палати представників про те, що з ними сталося в той день, коли їх захлеснув розлючений, жорстокий натовп прихильників Трампу.
Комітет провів 18 місяців, розслідуючи Трампа та повстання. Його очолили представник Бенні Томпсон, демократ від Міссісіпі, та представник Ліз Чейні, республіканка з Вайомінгу, яка пізніше пообіцяла голосувати за демократа Камалу Гарріс і вела з нею кампанію проти Трампа. У заключному звіті Комітету було встановлено, що Трамп злочинно брав участь у "багатокомпонентній змові" з метою скасування законних результатів президентських виборів 2020 року і не зробив жодних дій, щоб зупинити своїх прихильників від нападу на Капітолій.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.