Депутат Держдуми РФ хоче зайнятись "деокупацією братської України"
В голові у депутата російської Державної думи Михайла Шеремета виникла ідея створити платформу "по деокупації України". За його словами, вона покликана допомогти у відновленні дружніх відносин між двома державами.
У Держдумі РФ хочуть зайнятися "деокупацією братської України". Про це депутат Михайло Шеремет заявив в коментарі "РИА Новости" напередодні.
Міністерство закордонних справ України планує провести у 2021 році Кримський саміт для систематизації всіх заходів, спрямованих на звільнення Криму від російської окупації. У Держдумі РФ на цю ініціативу Києва відреагували заявою, що "братня Україна" знаходиться нібито під "зовнішнім заокеанським управлінням", від якого її потрібно рятувати.
"Київська влада виношує ідею про проведення якогось кримського саміту щодо повернення Криму, хоча я твердо впевнений, що сьогодні потрібно ставити питання про створення міжнародної платформи з деокупації братської нам України від зовнішнього заокеанського управління і порятунку країни від націоналістів, які засіли у владі. На жаль, Україну сьогодні використовують західні заокеанські сили для протистояння Росії. Вони перетворили Україну та її багатомільйонний народ в інструмент досягнення своїх корисливих геополітичних інтересів", - заявив Шеремет.
Нагадаємо, заступник міністра закордонних справ України Еміне Джапарова заявила, що Україна намагається створити Кримську платформу, оскільки окупація Криму Росією, його мілітаризація та агресивна політика Кремля в Чорноморському регіоні є не внутрішнім українським питанням, а стосується всіх країн Чорноморського регіону та Азовського моря. Також ASPI news повідомляло, що Джапарова підтвердила, що Росію також хочуть запросити в Кримську платформу.
У європейських столицях зростає страх перед можливими провокаціями з боку Росії проти НАТО. Лідери та експерти попереджають, що Кремль може вдатися до гібридних атак чи інцидентів, аби перевірити готовність альянсу до колективної відповіді.
Фрідріх Мерц відреагував на заяви Дональда Трампа про можливе скорочення американської військової присутності в країні. Він наголосив, що подібні погрози лунали й раніше, але Німеччина й надалі розраховує на союзницькі зобов’язання США та спільну роботу в рамках НАТО.
Напередодні президентських виборів у США план Дональда Трампа щодо виведення американських військ із Німеччини стикається з серйозними перешкодами. У Конгресі та серед союзників по НАТО зростає занепокоєння, що такий крок може підірвати європейську безпеку та послабити трансатлантичні зв’язки.
Напередодні президентських виборів у Росії рівень схвалення дій Володимира Путіна знизився, що викликає тривогу серед його оточення. Кремль намагається приховати масштаби проблеми, але дані опитувань свідчать: суспільна підтримка вже не є такою монолітною, як раніше.
Руді Джуліані, колишній адвокат президента США Дональда Трампа та ексмер Нью-Йорка, госпіталізований у критичному стані. Його соратники запевняють, що він бореться з недугою з незламною силою, а Трамп публічно підтримав його, назвавши «воїном» і «найкращим мером Америки».
Президент США Дональд Трамп оголосив, що розглядає можливість силових дій проти Куби, викликавши занепокоєння у світі та дискусії про новий фронт американської політики.
Дмитро Медведєв заявив, що після телефонного контакту Путіна з Дональдом Трампом Росія готує нову стратегію щодо України, що аналітики розцінюють як сигнал про можливе загострення війни.
Президент США Дональд Трамп оголосив, що війна в Ірані завершена його рішеннями, дорікнув союзникам за відсутність підтримки та заявив, що Америка більше не витрачатиме ресурси на чужі конфлікти.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що впевнений у своїх відносинах із президентом США Дональдом Трампом, попри його критичні висловлювання. Він наголосив, що між ними триває конструктивний діалог, а особисті стосунки залишаються добрими.
Дональд Трамп різко розкритикував канцлера Німеччини Олафа Мерца, назвавши його «абсолютно неефективним» та порадивши зосередитися на Україні. Американський президент заявив, що саме підтримка Києва має бути пріоритетом для Берліна, а не внутрішні політичні маневри.
У європейських столицях зростає страх перед можливими провокаціями з боку Росії проти НАТО. Лідери та експерти попереджають, що Кремль може вдатися до гібридних атак чи інцидентів, аби перевірити готовність альянсу до колективної відповіді.
Фрідріх Мерц відреагував на заяви Дональда Трампа про можливе скорочення американської військової присутності в країні. Він наголосив, що подібні погрози лунали й раніше, але Німеччина й надалі розраховує на союзницькі зобов’язання США та спільну роботу в рамках НАТО.
Напередодні президентських виборів у США план Дональда Трампа щодо виведення американських військ із Німеччини стикається з серйозними перешкодами. У Конгресі та серед союзників по НАТО зростає занепокоєння, що такий крок може підірвати європейську безпеку та послабити трансатлантичні зв’язки.
Напередодні президентських виборів у Росії рівень схвалення дій Володимира Путіна знизився, що викликає тривогу серед його оточення. Кремль намагається приховати масштаби проблеми, але дані опитувань свідчать: суспільна підтримка вже не є такою монолітною, як раніше.