Джонсон та Путін обговорили війну на Донбасі: подробиці
Прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон провів телефонну розмову з президентом Російської Федерації Володимиром Путіним. Під час розмови політики обговорили війну, яка триває на Донбасі, та низку інших питань.
У розмові з очільником Кремля британський прем'єр-міністр зазначив, що стосунки двох країн ще далекі від ідеалу й не такі, на які сподівається офіційний Лондон, бо в питанні нормалізації відносин все ще залишаються деякі труднощі, натякаючи на отруєння Скрипалів у Солсбері у 2018 році. Джонсон також наголосив на важливості суверенітету України, щодо якої Росія проводить агресивні дії вже 7 років поспіль.
Своєю чергою, Путін війну на сході України назвав "внутрішньоукраїнським" конфліктом. Він також заявив, що врегулювання цього конфлікту можливе лише у разі безумовного виконання домовленостей, укладених у Мінську.
ASPI news інформувало, що навесні президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з прем'єр-міністром Великої Британії Борисом Джонсоном. Політики під час діалогу обговорили ситуацію, пов'язану з ескалацією в зоні конфлікту в Луганській і Донецькій областях. Також нагадаємо, що Путін назвав співпрацю України та НАТО загрозою для Росії.
Рейтинг підтримки Дональда Трампа впав до найнижчої позначки за весь його другий термін. Соціологічні опитування показали різке падіння довіри серед американців, що стало сигналом про серйозну кризу в його політичному іміджі.
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні заявив, що світові не варто просто сподіватися на повернення Сполучених Штатів до «норми».
Росія намагається знайти в Європейському Союзі нового «Орбана» – політика, здатного блокувати рішення Брюсселя та підігравати Кремлю. Про це пише The Washington Post, зазначаючи, що Москва активно придивляється до окремих лідерів у Центральній та Південній Європі, які демонструють скепсис щодо санкцій та військової допомоги Україні.
Генсек НАТО Марк Рютте заявив, що не вірить у вихід США з Альянсу, попри різкі заяви Дональда Трампа. Він наголосив, що американська «ядерна парасолька» залишається головною гарантією безпеки Європи, а ЄС має зміцнювати власну оборонну промисловість.
В Угорщині оголосили остаточні результати парламентських виборів: перемогу здобула опозиційна партія «Тиса» на чолі з Петером Мадяром, отримавши понад дві третини голосів і абсолютну більшість у парламенті.
Президент США Дональд Трамп анонсував нову угоду з Іраном, яка, за його словами, може бути підписана вже за день-два.
Дмитро Медведєв заявив про можливі удари по європейських країнах, назвавши конкретні цілі, перетворивши свій виступ на пропагандистську істерику, що має на меті залякати Захід.
Президент Росії Володимир Путін визнав падіння економіки своєї країни, заявивши, що нинішня ситуація є «складною» і що темпи зростання не відповідають очікуванням.
Дональд Трамп опинився в епіцентрі нової політичної бурі: до Конгресу США внесли резолюцію про його імпічмент, яка містить рекордні 13 статей звинувачення. Це може стати наймасштабнішим викликом його президентству, відкриваючи дискусію про межі влади та відповідальність глави держави.
Сі Цзіньпін зустрівся з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим у Пекіні, де сторони обговорили стратегічне партнерство та міжнародну ситуацію.
Рейтинг підтримки Дональда Трампа впав до найнижчої позначки за весь його другий термін. Соціологічні опитування показали різке падіння довіри серед американців, що стало сигналом про серйозну кризу в його політичному іміджі.
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні заявив, що світові не варто просто сподіватися на повернення Сполучених Штатів до «норми».
Росія намагається знайти в Європейському Союзі нового «Орбана» – політика, здатного блокувати рішення Брюсселя та підігравати Кремлю. Про це пише The Washington Post, зазначаючи, що Москва активно придивляється до окремих лідерів у Центральній та Південній Європі, які демонструють скепсис щодо санкцій та військової допомоги Україні.
Генсек НАТО Марк Рютте заявив, що не вірить у вихід США з Альянсу, попри різкі заяви Дональда Трампа. Він наголосив, що американська «ядерна парасолька» залишається головною гарантією безпеки Європи, а ЄС має зміцнювати власну оборонну промисловість.