Індія запускає власну цифрову валюту і запроваджує "драконівський" податок на криптоактиви, - Фукс
Деякі технологічно розвинені країни перспективно дивляться на інтеграцію цифрових валют підвищення стану і функціонування внутрішніх фінансових систем. Головною рушійною силою тут є швидке поширення криптовалюти, а також можливість збільшення швидкості міжнародних перекладів.
Друга за чисельністю населення країна – Індія – стане однією з найбільших економік світу, яка запровадить так звану цифрову валюту центрального банку – Central Bank Digital Currency. Центральний банк Індії планує випустити цифрову рупію у 2022—2023 фінансовому році, який розпочнеться 1 квітня, пише бізнесмен та меценат Павло Фукс.
Згідно з прогнозами, це рішення дасть великий поштовх цифровій економіці та призведе до більш ефективної та дешевої системи управління валютою. Але не обійдеться без податків. Міністр фінансів Індії запропонувала запровадити 30-відсотковий податок на криптовалюту, який стосуватиметься всіх переказів віртуальних цифрових активів. "Будь-який дохід від передачі будь-якого віртуального цифрового активу оподатковується за ставкою 30%. При розрахунку такого доходу не допускаються жодні відрахування щодо будь-яких витрат або допомоги, за винятком вартості придбання", - додала вона. І, за оцінками експертів, це найвищий податковий поріг, зазначає Павло Фукс.
За неофіційними підрахунками, в Індії налічується від 15 до 20 мільйонів криптоінвесторів із загальним обсягом криптоактивів близько 400 мільярдів рупій, тобто приблизно 5,37 мільярда доларів США. "Спробуйте порахувати суми податкових надходжень", – пропонує бізнесмен.
У той же час офіційних даних про розмір індійського крипторинку немає. За оцінками експертів, тридцятивідсотковий податок на прибуток від віртуальних цифрових активів хоч і високий, але є позитивним кроком, оскільки він узаконює криптовалюти та натякає на оптимістичний настрій щодо подальшого прийняття криптовалют та NFT.
CBDC (Central Bank Digital Currency) – це цифрова валюта центрального банку певної країни чи регіону. Це віртуальна форма фіатних грошей, регульована валютним органом країни й реалізована з допомогою бази даних, контрольованої центральним банком, урядом чи уповноваженими суб'єктами приватного сектора. CBDC номінована у національних розрахункових одиницях і може бути законним засобом платежу. Хоча саму ідею запуску CBDC почерпнули в біткоїні, варто відрізняти цифрову валюту центрального банку від криптовалюти та інших віртуальних активів. Оскільки останні не є законним платіжним засобом у всіх державах світу, крім Сальвадора, та й то хіба що віднедавна. Концепція CBDC — це додатковий спосіб оплати на території певної країни. На сьогоднішній день 80% центральних банків усіх країн розглядають можливість впровадження CBDC, оскільки в умовах стрімкого розвитку технологій більшість платежів здійснюється у безготівковій формі.
Очікується, що цифрова валюта Китаю буде запущена під час Олімпійських ігор, але старт відбувся набагато раніше. Транзакції вже зроблено на $10 мільярдів. Японія вивчає свою власну CBDC, а Федеральна резервна система США минулого місяця опублікувала дослідження з цифрового долара, але не зайняла твердої позиції щодо того, чи вона його випускатиме. Цифрову валюту розробляють і в Україні. У рамках пілотної програми від Нацбанку та Міністерства цифрової трансформації, команда розробників уже тестує е-гривню на прикладах використання розрахунку заробітної плати для держслужбовців. Експерти твердо вірять у те, що 2022-й стане роком ухвалення цифрових валют, пише Павло Фукс.
Як раніше писало ASPI news, Павло Фукс розкрив секрет успіху цифрових грошей. Також нагадаємо, Фукс повідомив, що річний обіг найбільших криптовалют вже перевищує ВВП Німеччини.
Президент США Дональд Трамп оголосив, що розглядає можливість силових дій проти Куби, викликавши занепокоєння у світі та дискусії про новий фронт американської політики.
Дмитро Медведєв заявив, що після телефонного контакту Путіна з Дональдом Трампом Росія готує нову стратегію щодо України, що аналітики розцінюють як сигнал про можливе загострення війни.
Президент США Дональд Трамп оголосив, що війна в Ірані завершена його рішеннями, дорікнув союзникам за відсутність підтримки та заявив, що Америка більше не витрачатиме ресурси на чужі конфлікти.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що впевнений у своїх відносинах із президентом США Дональдом Трампом, попри його критичні висловлювання. Він наголосив, що між ними триває конструктивний діалог, а особисті стосунки залишаються добрими.
Дональд Трамп різко розкритикував канцлера Німеччини Олафа Мерца, назвавши його «абсолютно неефективним» та порадивши зосередитися на Україні. Американський президент заявив, що саме підтримка Києва має бути пріоритетом для Берліна, а не внутрішні політичні маневри.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) заявили, що справжньою метою телефонної розмови між Володимиром Путіним та Дональдом Трампом було не досягнення миру, а просування російських інтересів.
Журналіст пояснив, що справжньою метою телефонного дзвінка Володимира Путіна до президента США Дональда Трампа було не досягнення миру, а демонстрація власних планів та спроба вплинути на позицію Вашингтона.
Пентагон оприлюднив дані про витрати США на Близькому Сході, зокрема у контексті війни в Ірані. Американське оборонне відомство повідомило, що суми, спрямовані на військові операції та підтримку союзників у регіоні, сягають десятків мільярдів доларів.
Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков виправдав відсутність важкої військової техніки на параді 9 травня у Москві, заявивши, що це було «свідомим рішенням» і не свідчить про проблеми армії.
Президент США Дональд Трамп назвав «дуже хорошою» свою розмову з Володимиром Путіним і повідомив, що запропонував Кремлю «коротке припинення вогню».
Президент США Дональд Трамп оголосив, що розглядає можливість силових дій проти Куби, викликавши занепокоєння у світі та дискусії про новий фронт американської політики.
Дмитро Медведєв заявив, що після телефонного контакту Путіна з Дональдом Трампом Росія готує нову стратегію щодо України, що аналітики розцінюють як сигнал про можливе загострення війни.
Президент США Дональд Трамп оголосив, що війна в Ірані завершена його рішеннями, дорікнув союзникам за відсутність підтримки та заявив, що Америка більше не витрачатиме ресурси на чужі конфлікти.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що впевнений у своїх відносинах із президентом США Дональдом Трампом, попри його критичні висловлювання. Він наголосив, що між ними триває конструктивний діалог, а особисті стосунки залишаються добрими.