На Гаїті протестувальники за відставку президента підпалили шини
У неділю, 9 червня, на Гаїті загинули дві людини та ще четверо отримали поранення під час заворушень у ході протестів за відставку президента Жовенеля Моиза.
Про це повідомляє АР з посиланням на прес-секретаря місцевої поліції Майкл-Анж Жюнес.
"В результаті стрілянини загинули дві людини й ще чотири отримали поранення", - сказав він, уточнивши, що один поліцейський був поранений кинутим в нього каменем.
Як зазначається, стріляли поки встановити не вдалося, крім того, повідомляється про арешт 12 осіб.
Як відомо, у неділю, 9 червня, тисячі жителів Гаїті вийшли вимагати відставки президента Жовенеля Моїза в містах Порт-о-Пренсе, Жакмель, Кап-Аітьєн, Сен-Марк і Гонаїв.
Протестувальники палили шини і кидалися камінням, перекривали дороги.
Поліція встановила барикади біля президентського палацу і застосувала сльозогінний газ для розгону демонстрантів, які намагалися пробитися в резиденцію глави республіки.
Крім відставки Жовенеля Моиза протестувальники вимагали продовження розслідування долі коштів, отриманих в результаті субсидованого постачання нафти з Венесуели в рамках програми Petrocaribe. Економічна криза у Венесуелі призвела до різкого скорочення постачання нафти, що ускладнило вироблення електроенергії на Гаїті. Багато гаїтян тепер отримують електрику всього кілька годин на день.
Як повідомлялося, на початку червня, в столиці Чехії на Вацлавській площі Праги почалася акція протесту з вимогами відставки міністра юстиції Марії Бенешов, прем'єр-міністра Андрія Бабиша, а також забезпечення незалежності судової влади, повідомляє Idnes.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.