На круїзному лайнері біля берегів Японії, де був виявлений коронавірус, перебуває щонайменше 20 українців, – ЗМІ
Щонайменше 20 українців перебуває на облавку заблокованого біля берегів Японії круїзного лайнера, корабель відправили на карантин на 14 днів.
Щонайменше 20 українців перебуває на облавку заблокованого біля берегів Японії круїзного лайнера Diamond Princess через спалах коронавірусної інфекції 2019 nCoV.
Про це в середу, 5 лютого, повідомляє Радіо Свобода з посиланням на одного з пасажирів заблокованого круїзного лайнера.
"Корабель відправили на карантин на 14 днів. Люди з хронічними захворюваннями можуть звертатися із запитами на ліки, яких вони потребують", – повідомляє ЗМІ.
Згідно з повідомленням, в Міністерстві закордонних справ України поки не надали інформації про наявність громадян України на облавку лайнера, де виявили нову інфекцію.
Нагадаємо, що німецькі вчені в галузі суспільної охорони здоров'я розкритикували доповідь, в якій зазначалося, що заражена коронавірусом людина може поширювати інфекцію до перших появ симптомів захворювання.
Іншими словами, за версією вчених, під час інкубаційного періоду (період з моменту зараження до прояву першої симптоматики), твердження про передачу вірусу є сумнівним.
Також з'явилася інформація про те, що уханьський коронавірус вбив 492 людини і заразив понад 24 500 людей по всьому світу. Про це повідомив 5 лютого телеканал CNN, який зазначив, що багато країн у зв'язку з епідемією ввели різні надзвичайні заходи і обмеження на поїздки.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.