Несподівані наслідки позачергових виборів у Іспанії
Іспанська соціалістична робітнича партія виграла дострокові вибори, здобувши 123 місця, однак для отримання більшості їй необхідно буде домовлятися з іншими політичними силами, повідомляє Європейська правда.
За результатами підрахунку 99,99% голосів, партія прем’єра Педро Санчеса отримала 28,7% голосів.
На другому місці опинилася Народна партія з 16,68%, вона може розраховувати на 66 місць. Результат партії називають “історичним фіаско”, оскільки на виборах у 2016 році партія мала 135 місць.
Третє місце у партії “Громадяни” (Ciudadanos), яка отримала 15,9% голосів і матиме 57 місць у парламенті.
Партія Unidas Podemos, найімовірніший партнер соціалістів по коаліції, отримає 42 місця, що на 29 менше, ніж за результатами виборів 2016 року.
Збільшить свою присутність у парламенті Іспанії Республіканська лівиця Каталонії, яка вперше стала переможцем виборів в автономії і може розраховувати на 15 місць.
Ультраправі Vox отримали 24 місця.
Таким чином, коаліція соціалістів і Podemos разом матиме 165 місць, в той час як для абсолютної більшості необхідні 176 депутатів.
Абсолютну більшість могла б забезпечити коаліція соціалістів з “Громадянами”, однак лідер останніх Альберт Рівера раніше виключав таку можливість.
Зауважимо, що ймовірна коаліція народників, Ciudadanos та Vox теж не отримує більшості – разом вони мають на 20 місць менше за коаліцію лівих сил.
Явка на виборах склала 75,75%.
Раніше в Іспанії відбулись сутички поліції з каталонськими сепаратистами.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.