Німеччина не консультувалася з Україною з приводу сертифікації "Північного потоку-2"
Міністерство економіки Німеччини завершило аналіз надійності поставок російського газу через трубопровід "Північний потік-2". З Україною ФРН не консультувалася.
Мінекономіки ФРН повідомило про те, що закінчило проведення аналізу надійності постачання "блакитного палива" через збудований трубопровід "Північний потік-2" та передало результати Федеральному агентству Німеччини з мереж, яке має сертифікувати газогін для введення його в експлуатацію, інформує DW.
"Видача сертифіката не ставить під загрозу безпеку газопостачання ФРН та Європейського Союзу", - зазначається у висновках міністерства, яке консультувалось щодо цього рішення із Естонією, Італією, Латвією, Литвою, Австрією, Польщею, Словаччиною, Чехією та Угорщиною. Україна натомість у консультаціях участі не брала. Втім, після попередніх висновків німецького регулятора, своє слово про трубопровід має ще сказати Єврокомісія. Добудований газогін чекатиме на сертифікацію вісім-дев'ять місяців.
Нагадаємо, що у Держдепі США повідомили, в якому випадку можна буде вважати, що Росія використовує газ як зброю. Також ASPI news писало, що глава правління "Нафтогазу" Юрій Вітренко запропонував альтернативу "Північному потоку - 2".
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».