Пекін не погодиться з повним контролем Москви над Нур-Султаном, – експерт про війська ОДКБ в Казахстані
Російські військові 6 січня прибули до Казахстану після рішення Організації договору про колективну безпеку про інтервенцію за запитом керівництва держави. Як відреагують на це інші світові гравці, ASPI news розповів політичний аналітик Дмитро Галкін.
"Зовнішньополітичні підсумки заворушення в Казахстані підбивати ще рано, позаяк з приводу цих подій ще не висловився офіційний Пекін. Ще не зрозуміло, які функції будуть виконувати війська ОДКБ (насправді – російські війська)? Якщо ці сили будуть брати участь у бойових зіткненнях, захоплювати транспортні вузли тощо. Як на це буде реагувати Китай? Останніми роками керівництво Казахстану намагалося віддалитися від Піднебесної, а орієнтовані на Пекін політичні групи не мали в країні реальних важелів впливу. Втім, це не означає, що КНР відмовився від впливу на Казахстан. Я гадаю, що Китай не змириться з тим, що Росія візьме Казахстан під повний політичний контроль. А саме це й відбудеться, якщо "миротворці" будуть виконувати не декоративні функції, а брати участь у зіткненнях", – зазначив політолог.
Попри появу повідомлень деяких ЗМІ про те, що протестувальники припинили активний спротив, експерт вважає, що до розв'язання конфлікту ще далеко. Наразі не можна бути впевненими, що зіткнення повністю завершено.
"Було б дуже дивним, якби люди, котрі контролювали центральні площі великих міст так просто повернулися б додому. Навіть в Білорусі, де протести жорстко придушувалися, вуличне протистояння продовжувалося понад місяць. А у випадку раптового припинення зіткнень за помахом чарівної палички стане зрозумілим, що це була вистава лялькового театру з метою остаточно закріпити Росію в Казахстані та відсторонити Нурсултана Назарбаєва з посади голови Радбезу. У такому разі тим більше цікаво, якою буде китайська реакція. Якою б не була ця подія, по суті, без офіційної заяви Пекіну не можна говорити про її зовнішньополітичні наслідки", – підсумував Галкін.
Падіння російської крилатої ракети Х-101 на території Польщі після чергової масованої атаки по Україні викликало нову дискусію про можливості систем протиповітряної оборони НАТО.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Росія може вдатися до нової провокації, щоб перевірити рішучість Північноатлантичного альянсу. На його думку, Кремль здатний свідомо створити інцидент із залученням країн НАТО, однак будь-яка спроба випробувати єдність союзників отримає скоординовану та рішучу відповідь.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте відреагував на падіння російської крилатої ракети Х-101 у Люблінському воєводстві, назвавши інцидент прямим наслідком війни Росії проти України.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що погіршення ситуації для Росії у війні проти України та зростання внутрішнього тиску на Кремль можуть змусити Володимира Путіна вдатися до небезпечних і непередбачуваних дій.
Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що нинішня криза, в якій опинилася Росія через війну, міжнародну ізоляцію та санкції, нібито стала для країни «ідеальною». За його словами, саме ці випробування буцімто зміцнили російську державу, посилили суверенітет і згуртували суспільство навколо влади.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон не виключає силового сценарію щодо Ірану, якщо дипломатичні зусилля не принесуть результату.
Російський лідер Володимир Путін вдруге за літо ухвалив рішення про збільшення чисельності Збройних сил РФ.
Росія може вдатися до масштабної провокації проти Великої Британії та країн НАТО вже найближчими місяцями.
Президент США Дональд Трамп під час вечері з кореспондентами Білого дому несподівано заговорив про можливість залишитися в Овальному кабінеті довше, ніж дозволяє Конституція.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Сполучені Штати нібито самі зірвали домовленості, яких, за його словами, було досягнуто під час контактів між Володимиром Путіним і Дональдом Трампом.
Падіння російської крилатої ракети Х-101 на території Польщі після чергової масованої атаки по Україні викликало нову дискусію про можливості систем протиповітряної оборони НАТО.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Росія може вдатися до нової провокації, щоб перевірити рішучість Північноатлантичного альянсу. На його думку, Кремль здатний свідомо створити інцидент із залученням країн НАТО, однак будь-яка спроба випробувати єдність союзників отримає скоординовану та рішучу відповідь.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте відреагував на падіння російської крилатої ракети Х-101 у Люблінському воєводстві, назвавши інцидент прямим наслідком війни Росії проти України.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що погіршення ситуації для Росії у війні проти України та зростання внутрішнього тиску на Кремль можуть змусити Володимира Путіна вдатися до небезпечних і непередбачуваних дій.