Пекін не погодиться з повним контролем Москви над Нур-Султаном, – експерт про війська ОДКБ в Казахстані
Російські військові 6 січня прибули до Казахстану після рішення Організації договору про колективну безпеку про інтервенцію за запитом керівництва держави. Як відреагують на це інші світові гравці, ASPI news розповів політичний аналітик Дмитро Галкін.
"Зовнішньополітичні підсумки заворушення в Казахстані підбивати ще рано, позаяк з приводу цих подій ще не висловився офіційний Пекін. Ще не зрозуміло, які функції будуть виконувати війська ОДКБ (насправді – російські війська)? Якщо ці сили будуть брати участь у бойових зіткненнях, захоплювати транспортні вузли тощо. Як на це буде реагувати Китай? Останніми роками керівництво Казахстану намагалося віддалитися від Піднебесної, а орієнтовані на Пекін політичні групи не мали в країні реальних важелів впливу. Втім, це не означає, що КНР відмовився від впливу на Казахстан. Я гадаю, що Китай не змириться з тим, що Росія візьме Казахстан під повний політичний контроль. А саме це й відбудеться, якщо "миротворці" будуть виконувати не декоративні функції, а брати участь у зіткненнях", – зазначив політолог.
Попри появу повідомлень деяких ЗМІ про те, що протестувальники припинили активний спротив, експерт вважає, що до розв'язання конфлікту ще далеко. Наразі не можна бути впевненими, що зіткнення повністю завершено.
"Було б дуже дивним, якби люди, котрі контролювали центральні площі великих міст так просто повернулися б додому. Навіть в Білорусі, де протести жорстко придушувалися, вуличне протистояння продовжувалося понад місяць. А у випадку раптового припинення зіткнень за помахом чарівної палички стане зрозумілим, що це була вистава лялькового театру з метою остаточно закріпити Росію в Казахстані та відсторонити Нурсултана Назарбаєва з посади голови Радбезу. У такому разі тим більше цікаво, якою буде китайська реакція. Якою б не була ця подія, по суті, без офіційної заяви Пекіну не можна говорити про її зовнішньополітичні наслідки", – підсумував Галкін.
Президент США прагне закріпити образ переможця, оголосивши про успіх у війні проти Ірану. Експерти зазначають, що така риторика може стати частиною його політичної стратегії, хоча реальна ситуація на фронті залишається складною.
Соціологічні дослідження засвідчили, що підтримка Володимира Путіна серед росіян стрімко зменшується. Війна проти України, економічні проблеми та мобілізація стали ключовими чинниками, які підірвали його авторитет.
Президент США відкрито визнав, що Вашингтон регулярно забирає озброєння, призначене для України, і використовує його у війні проти Ірану. Він назвав це “постійною практикою” та додав, що американські склади в Європі дозволяють швидко переорієнтовувати ресурси.
Президент США Дональд Трамп заявив, що рішення розпочати бойові дії проти Ірану було неминучим. Він підкреслив, що Вашингтон мусив “вирізати рак”, адже Іран із ядерними амбіціями становить смертельну загрозу, навіть якщо це призводить до економічних потрясінь.
Посол США при НАТО Меттью Вітакер розкрив, що адміністрація Дональда Трампа готує всі можливі сценарії розвитку війни з Іраном — від дипломатичних переговорів до військових дій, аби гарантувати безпеку регіону та зупинити ядерні амбіції Тегерана.
Журналісти Politico викрили мережу, через яку Москва залучає громадян Європи до диверсійних операцій. Під виглядом коротких поїздок і швидкого заробітку людей відправляють у табори, де готують агентів для дестабілізації континенту.
Генсек Організації Об’єднаних Націй Антоніу Гутерріш заявив, що конфлікт на Близькому Сході досяг критичної точки та більше не піддається контролю. Він закликав світових лідерів негайно втрутитися, аби зупинити подальшу ескалацію та гуманітарну катастрофу.
Опитування показало, що лише трохи більше третини американців схвалюють діяльність Дональда Трампа. Зростання цін на бензин та криза довкола війни з Іраном стали ключовими чинниками падіння його популярності.
Президент США Дональд Трамп прямо звернувся до громадян Угорщини із проханням підтримати Віктора Орбана на виборах 12 квітня. У своєму повідомленні він назвав угорського прем’єра сильним лідером, який «бореться за свій народ і країну» та має його повну підтримку.
Президент США прагне закріпити образ переможця, оголосивши про успіх у війні проти Ірану. Експерти зазначають, що така риторика може стати частиною його політичної стратегії, хоча реальна ситуація на фронті залишається складною.
Соціологічні дослідження засвідчили, що підтримка Володимира Путіна серед росіян стрімко зменшується. Війна проти України, економічні проблеми та мобілізація стали ключовими чинниками, які підірвали його авторитет.
Президент США відкрито визнав, що Вашингтон регулярно забирає озброєння, призначене для України, і використовує його у війні проти Ірану. Він назвав це “постійною практикою” та додав, що американські склади в Європі дозволяють швидко переорієнтовувати ресурси.
Президент США Дональд Трамп заявив, що рішення розпочати бойові дії проти Ірану було неминучим. Він підкреслив, що Вашингтон мусив “вирізати рак”, адже Іран із ядерними амбіціями становить смертельну загрозу, навіть якщо це призводить до економічних потрясінь.