Пекін не погодиться з повним контролем Москви над Нур-Султаном, – експерт про війська ОДКБ в Казахстані
Російські військові 6 січня прибули до Казахстану після рішення Організації договору про колективну безпеку про інтервенцію за запитом керівництва держави. Як відреагують на це інші світові гравці, ASPI news розповів політичний аналітик Дмитро Галкін.
"Зовнішньополітичні підсумки заворушення в Казахстані підбивати ще рано, позаяк з приводу цих подій ще не висловився офіційний Пекін. Ще не зрозуміло, які функції будуть виконувати війська ОДКБ (насправді – російські війська)? Якщо ці сили будуть брати участь у бойових зіткненнях, захоплювати транспортні вузли тощо. Як на це буде реагувати Китай? Останніми роками керівництво Казахстану намагалося віддалитися від Піднебесної, а орієнтовані на Пекін політичні групи не мали в країні реальних важелів впливу. Втім, це не означає, що КНР відмовився від впливу на Казахстан. Я гадаю, що Китай не змириться з тим, що Росія візьме Казахстан під повний політичний контроль. А саме це й відбудеться, якщо "миротворці" будуть виконувати не декоративні функції, а брати участь у зіткненнях", – зазначив політолог.
Попри появу повідомлень деяких ЗМІ про те, що протестувальники припинили активний спротив, експерт вважає, що до розв'язання конфлікту ще далеко. Наразі не можна бути впевненими, що зіткнення повністю завершено.
"Було б дуже дивним, якби люди, котрі контролювали центральні площі великих міст так просто повернулися б додому. Навіть в Білорусі, де протести жорстко придушувалися, вуличне протистояння продовжувалося понад місяць. А у випадку раптового припинення зіткнень за помахом чарівної палички стане зрозумілим, що це була вистава лялькового театру з метою остаточно закріпити Росію в Казахстані та відсторонити Нурсултана Назарбаєва з посади голови Радбезу. У такому разі тим більше цікаво, якою буде китайська реакція. Якою б не була ця подія, по суті, без офіційної заяви Пекіну не можна говорити про її зовнішньополітичні наслідки", – підсумував Галкін.
Американське видання Foreign Policy констатує, що кампанія США проти Ірану не принесла очікуваних результатів. Дональд Трамп обіцяв швидку перемогу, але реальність виявилася іншою: Іран зберіг контроль над своїми стратегічними позиціями, а регіон став ще більш нестабільним.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) повідомили, що Росія активно застосовує приховану мобілізацію, намагаючись уникнути політичних ризиків від офіційного призову.
Іранський президент Масуд Пезешкіан заявив, що Тегеран готовий покласти край війні, але лише за сценарієм, який відповідає національним інтересам країни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що війна проти Ірану завершиться швидко, підкресливши готовність американських військових до рішучих дій. Він наголосив, що Вашингтон не дозволить Тегерану загрожувати союзникам і світовій стабільності.
Росія вкотре намагається залякати Європу, звинувачуючи країни ЄС у тому, що вони нібито відкрили своє небо для українських атак. Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков заявив про «наслідки» для тих, хто дозволяє використання повітряного простору проти РФ.
Злиті записи телефонних переговорів між міністром закордонних справ Угорщини Петером Сіярто та його російським колегою Сергієм Лавровим викликали хвилю обурення в Європі.
Володимир Путін перестав виїжджати з Москви, обмеживши свої поїздки лише до одного візиту в Санкт-Петербург за три місяці. Незалежні російські ЗМІ фіксують різке падіння його публічної активності: зі 107 заходів у 2024 році до 54 у 2026-му.
Дональд Трамп повідомив, що Іран уже прийняв більшість умов американського мирного плану. Він наголосив, що переговори можуть відбутися найближчим часом в Ісламабаді, а посередником виступить Пакистан.
Президент США Дональд Трамп заявив, що прагне особистої зустрічі з Олександром Лукашенком, аби обговорити ключові питання міжнародної безпеки та економічної взаємодії.
Європейський Союз розглядає п’ять можливих варіантів реагування, якщо партія Віктора Орбана знову переможе на парламентських виборах в Угорщині. Серед них — фінансові санкції, обмеження права голосу та навіть гіпотетичне виключення країни з ЄС.
Американське видання Foreign Policy констатує, що кампанія США проти Ірану не принесла очікуваних результатів. Дональд Трамп обіцяв швидку перемогу, але реальність виявилася іншою: Іран зберіг контроль над своїми стратегічними позиціями, а регіон став ще більш нестабільним.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) повідомили, що Росія активно застосовує приховану мобілізацію, намагаючись уникнути політичних ризиків від офіційного призову.
Іранський президент Масуд Пезешкіан заявив, що Тегеран готовий покласти край війні, але лише за сценарієм, який відповідає національним інтересам країни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що війна проти Ірану завершиться швидко, підкресливши готовність американських військових до рішучих дій. Він наголосив, що Вашингтон не дозволить Тегерану загрожувати союзникам і світовій стабільності.