Пекін не погодиться з повним контролем Москви над Нур-Султаном, – експерт про війська ОДКБ в Казахстані
Російські військові 6 січня прибули до Казахстану після рішення Організації договору про колективну безпеку про інтервенцію за запитом керівництва держави. Як відреагують на це інші світові гравці, ASPI news розповів політичний аналітик Дмитро Галкін.
"Зовнішньополітичні підсумки заворушення в Казахстані підбивати ще рано, позаяк з приводу цих подій ще не висловився офіційний Пекін. Ще не зрозуміло, які функції будуть виконувати війська ОДКБ (насправді – російські війська)? Якщо ці сили будуть брати участь у бойових зіткненнях, захоплювати транспортні вузли тощо. Як на це буде реагувати Китай? Останніми роками керівництво Казахстану намагалося віддалитися від Піднебесної, а орієнтовані на Пекін політичні групи не мали в країні реальних важелів впливу. Втім, це не означає, що КНР відмовився від впливу на Казахстан. Я гадаю, що Китай не змириться з тим, що Росія візьме Казахстан під повний політичний контроль. А саме це й відбудеться, якщо "миротворці" будуть виконувати не декоративні функції, а брати участь у зіткненнях", – зазначив політолог.
Попри появу повідомлень деяких ЗМІ про те, що протестувальники припинили активний спротив, експерт вважає, що до розв'язання конфлікту ще далеко. Наразі не можна бути впевненими, що зіткнення повністю завершено.
"Було б дуже дивним, якби люди, котрі контролювали центральні площі великих міст так просто повернулися б додому. Навіть в Білорусі, де протести жорстко придушувалися, вуличне протистояння продовжувалося понад місяць. А у випадку раптового припинення зіткнень за помахом чарівної палички стане зрозумілим, що це була вистава лялькового театру з метою остаточно закріпити Росію в Казахстані та відсторонити Нурсултана Назарбаєва з посади голови Радбезу. У такому разі тим більше цікаво, якою буде китайська реакція. Якою б не була ця подія, по суті, без офіційної заяви Пекіну не можна говорити про її зовнішньополітичні наслідки", – підсумував Галкін.
Заяви американської влади про війну проти Ірану дедалі частіше порівнюють із кремлівською риторикою щодо України. Аналітики звертають увагу на схожі формулювання, які можуть свідчити про небезпеку затяжного конфлікту з невизначеними цілями.
Останні заяви президента США Дональда Трампа свідчать про те, що Ізраїль відіграє одну з центральних ролей у формуванні стратегії військової кампанії проти Ірану. За словами американського лідера, питання завершення воєнної операції обговорюється у тісній координації з прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньяху, хоча остаточне рішення залишається за Вашингтоном.
Останні заяви президента США Дональда Трампа свідчать про те, що Ізраїль відіграє одну з центральних ролей у формуванні стратегії військової кампанії проти Ірану. За словами американського лідера, питання завершення воєнної операції обговорюється у тісній координації з прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньяху, хоча остаточне рішення залишається за Вашингтоном.
Президент США Дональд Трамп озвучив жорстку умову завершення військової операції проти Ірану — безумовна капітуляція країни. Він заявив, що переговори неможливі, а допомога Ірану стане реальною лише після його повної поразки.
Президент США Дональд Трамп розпочав військову кампанію проти Ірану, проголосивши мету зміни режиму. Проте експерти застерігають: без внутрішньої опозиції в Ірані та міжнародної підтримки ця стратегія може перетворитися на небезпечний прорахунок, що поставить під загрозу стабільність Близького Сходу та позиції Вашингтона у світі.
Міністерство юстиції США оприлюднило нові документи у справі Джеффрі Епштейна, які стосуються президента Дональда Трампа. У матеріалах містяться резюме та нотатки трьох інтерв’ю ФБР із жінкою, яка заявила про сексуальне насильство з його боку ще у 1980-х роках.
Сергій Лавров заявив, що Росія «готова до переговорів» щодо завершення війни в Україні, але звинуватив США у використанні діалогу як прикриття для постачання зброї та розвідданих Києву. Ця риторика вкотре демонструє, що Москва намагається перекласти відповідальність за продовження війни на Захід.
Кремль запевняє, що Іран не просив у Росії допомоги, окрім політичної підтримки. Водночас західні джерела повідомляють про таємну угоду між Москвою та Тегераном на сотні мільйонів євро щодо закупівлі сучасних систем ППО.
Заяви керівництва Пентагону про завершення епохи «політкоректних воєн» свідчать про можливу зміну підходів Сполучених Штатів до військових операцій на Близькому Сході. Паралельно з цим Вашингтон продовжує перекидати додаткові сили в регіон, що посилює напруження навколо Ірану.
Заяви керівництва Пентагону про завершення епохи «політкоректних воєн» свідчать про можливу зміну підходів Сполучених Штатів до військових операцій на Близькому Сході. Паралельно з цим Вашингтон продовжує перекидати додаткові сили в регіон, що посилює напруження навколо Ірану.
Заяви американської влади про війну проти Ірану дедалі частіше порівнюють із кремлівською риторикою щодо України. Аналітики звертають увагу на схожі формулювання, які можуть свідчити про небезпеку затяжного конфлікту з невизначеними цілями.
Останні заяви президента США Дональда Трампа свідчать про те, що Ізраїль відіграє одну з центральних ролей у формуванні стратегії військової кампанії проти Ірану. За словами американського лідера, питання завершення воєнної операції обговорюється у тісній координації з прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньяху, хоча остаточне рішення залишається за Вашингтоном.
Останні заяви президента США Дональда Трампа свідчать про те, що Ізраїль відіграє одну з центральних ролей у формуванні стратегії військової кампанії проти Ірану. За словами американського лідера, питання завершення воєнної операції обговорюється у тісній координації з прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньяху, хоча остаточне рішення залишається за Вашингтоном.
Президент США Дональд Трамп озвучив жорстку умову завершення військової операції проти Ірану — безумовна капітуляція країни. Він заявив, що переговори неможливі, а допомога Ірану стане реальною лише після його повної поразки.