Пекін не погодиться з повним контролем Москви над Нур-Султаном, – експерт про війська ОДКБ в Казахстані
Російські військові 6 січня прибули до Казахстану після рішення Організації договору про колективну безпеку про інтервенцію за запитом керівництва держави. Як відреагують на це інші світові гравці, ASPI news розповів політичний аналітик Дмитро Галкін.
"Зовнішньополітичні підсумки заворушення в Казахстані підбивати ще рано, позаяк з приводу цих подій ще не висловився офіційний Пекін. Ще не зрозуміло, які функції будуть виконувати війська ОДКБ (насправді – російські війська)? Якщо ці сили будуть брати участь у бойових зіткненнях, захоплювати транспортні вузли тощо. Як на це буде реагувати Китай? Останніми роками керівництво Казахстану намагалося віддалитися від Піднебесної, а орієнтовані на Пекін політичні групи не мали в країні реальних важелів впливу. Втім, це не означає, що КНР відмовився від впливу на Казахстан. Я гадаю, що Китай не змириться з тим, що Росія візьме Казахстан під повний політичний контроль. А саме це й відбудеться, якщо "миротворці" будуть виконувати не декоративні функції, а брати участь у зіткненнях", – зазначив політолог.
Попри появу повідомлень деяких ЗМІ про те, що протестувальники припинили активний спротив, експерт вважає, що до розв'язання конфлікту ще далеко. Наразі не можна бути впевненими, що зіткнення повністю завершено.
"Було б дуже дивним, якби люди, котрі контролювали центральні площі великих міст так просто повернулися б додому. Навіть в Білорусі, де протести жорстко придушувалися, вуличне протистояння продовжувалося понад місяць. А у випадку раптового припинення зіткнень за помахом чарівної палички стане зрозумілим, що це була вистава лялькового театру з метою остаточно закріпити Росію в Казахстані та відсторонити Нурсултана Назарбаєва з посади голови Радбезу. У такому разі тим більше цікаво, якою буде китайська реакція. Якою б не була ця подія, по суті, без офіційної заяви Пекіну не можна говорити про її зовнішньополітичні наслідки", – підсумував Галкін.
За даними російських джерел, доходи від нафти та газу у квітні 2026 року склали лише близько 100 мільярдів рублів замість прогнозованого трильйона. Це означає, що Кремль втратив основне джерело фінансування війни та соціальних програм, а дефіцит бюджету стрімко зростає.
The Washington Post пише про загострення протистояння між адміністрацією Путіна, яку курує Сергій Кирієнко, та силовими структурами на чолі з ФСБ. На тлі падіння економіки, блокування інтернету та зростання суспільного невдоволення Кремль опинився у вирі внутрішньої боротьби, яка може підірвати стабільність влади.
Олег Шамшур заявив, що Європа зволікає з усвідомленням масштабів небезпеки, і лише пряме силове протистояння змусить її діяти рішуче. Він підкреслив, що агресія Росії є викликом не лише для України, а й для всієї європейської безпеки.
У НАТО відреагували на рішення президента США Дональда Трампа щодо скорочення військової присутності в Європі, зазначивши, що це не стало несподіванкою для союзників. Водночас у Альянсі підкреслили, що такий крок може послабити обороноздатність і створити нові виклики для європейської безпеки.
Президент США Дональд Трамп оголосив про виведення військових та ракетних підрозділів із Німеччини, що викликало занепокоєння серед союзників по НАТО. Це рішення може суттєво змінити баланс сил у Європі та поставити нові виклики для безпеки континенту.
Президент США Дональд Трамп заявив, що блокада проти Ірану призведе до повного краху його фінансової системи. Він підкреслив, що санкції та економічний тиск є головним інструментом у боротьбі з агресивною політикою Тегерана.
Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що країни Південного Кавказу повинні орієнтуватися на Європейський Союз, адже Росія не здатна забезпечити їхню безпеку. Він наголосив, що ЄС готовий стати стратегічним партнером для регіону, пропонуючи стабільність, розвиток та реальні гарантії.
Американське видання The Washington Post повідомило, що команда Дональда Трампа розглядає сценарії поразки республіканців на виборах до Конгресу. У штабі вже готують стратегії, які мають зменшити політичні втрати та зберегти вплив Трампа у разі негативного результату.
У європейських столицях зростає страх перед можливими провокаціями з боку Росії проти НАТО. Лідери та експерти попереджають, що Кремль може вдатися до гібридних атак чи інцидентів, аби перевірити готовність альянсу до колективної відповіді.
Фрідріх Мерц відреагував на заяви Дональда Трампа про можливе скорочення американської військової присутності в країні. Він наголосив, що подібні погрози лунали й раніше, але Німеччина й надалі розраховує на союзницькі зобов’язання США та спільну роботу в рамках НАТО.
За даними російських джерел, доходи від нафти та газу у квітні 2026 року склали лише близько 100 мільярдів рублів замість прогнозованого трильйона. Це означає, що Кремль втратив основне джерело фінансування війни та соціальних програм, а дефіцит бюджету стрімко зростає.
The Washington Post пише про загострення протистояння між адміністрацією Путіна, яку курує Сергій Кирієнко, та силовими структурами на чолі з ФСБ. На тлі падіння економіки, блокування інтернету та зростання суспільного невдоволення Кремль опинився у вирі внутрішньої боротьби, яка може підірвати стабільність влади.
Олег Шамшур заявив, що Європа зволікає з усвідомленням масштабів небезпеки, і лише пряме силове протистояння змусить її діяти рішуче. Він підкреслив, що агресія Росії є викликом не лише для України, а й для всієї європейської безпеки.
У НАТО відреагували на рішення президента США Дональда Трампа щодо скорочення військової присутності в Європі, зазначивши, що це не стало несподіванкою для союзників. Водночас у Альянсі підкреслили, що такий крок може послабити обороноздатність і створити нові виклики для європейської безпеки.