Переговори Байдена з Путіним: у Кремлі повідомили, чого російський президент бажав від лідера США
Онлайн-зустріч Джо Байдена та Владіміра Путіна відбулася увечері 7 грудня. По завершенню розмови стало відомо, про що Кремль намагався домовитись із США.
Як повідомили у пресслужбі Путіна, більшу частину переговорів лідери двох країн обговорювали ситуацію, що склалася навколо України. Російський президент поскаржився Байдену, що Україна не виконує Мінських домовленостей та домовленостей "нормандського формату", а також запропонував американському лідеру обнулити всі обмеження на функціонування дипломатичних місій.
Крім того, Путін висловив невдоволення тим, що НАТО "освоює українські території" та забажав гарантій того, що Альянс не буде розширюватися у східному напрямку. Сторони також визнали, що співпраця США та РФ досі перебуває у неналежному стані, тому ухвалили рішення доручити своїм представникам провести консультації із питань, що є найбільш чутливими.
Як відомо, напередодні онлайн-спілкування Байдена та Путіна держсекретар США Ентоні Блінкен поспілкувався телефоном з Володимиром Зеленським. Сам Байден планує ознайомити українського президента з підсумками переговорів 9 грудня.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.