Підвищують ставки для мінімального компромісу, – політолог про безпекові переговори між США та Росією 9 січня
У швейцарській Женеві увечері 9 січня відбувся перший раунд російсько-американських переговорів щодо "гарантій безпеки". Які перші висновки можна зробити від зустрічі представників двох держав та, яке місце у перемовинах займала Україна, ASPI news розповів керівник фонду "Українська політика" Костянтин Бондаренко.
"Україна – це лише одна з точок дотику між США та РФ, яких є близько 15. Очевидно, що наша країна, хоч й важливий, але не основний предмет переговорів. Серйозних проривів від зустрічі не варто очікувати. Це лише технічні перемовини, в яких сторони обмежені рамками директив керівництва країн", – зазначив політолог.
Коментуючи хід зустрічі заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков опустився до відвертого ультимативного хамства. Зокрема, він заявив, що "НАТО треба збирати манатки та вирушати на рубежі 1997 року". Тобто російський дипломат підкреслив, що Захід повинен на односторонній основі відмовитися від розширення Альянсу та ліквідувати вже створену військову інфраструктуру в Східній Європі.
"Стосовно тональності заяв, то очевидно, що під час переговорного процесу сторони підвищують ставки, щоб у результаті досягти хоча б мінімального компромісу. Зрештою домовленості будуть стосуватися тих моментів, які вже обговорювали між собою президенти США та Росії Джо Байден і Володимир Путін. Наразі вони просто потребують додаткового технічного узгодження", – підсумував Бондаренко.
Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий прокоментував інформацію про неофійну зустріч колишніх німецьких і російських посадовців у Баку, на якій нібито обговорювали завершення війни.
Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров після переговорів із держсекретарем США Марко Рубіо заявив про нібито готовність Москви до політико-дипломатичного врегулювання війни, однак водночас вкотре зажадав припинити постачання західного озброєння Україні.
Президент Азербайджану Ільхам Алієв підтвердив, що в середині липня Баку став місцем закритої зустрічі колишніх високопосадовців Німеччини та Росії, під час якої обговорювали можливі шляхи завершення війни проти України.
Литва заявила, що будь-які нові провокації з боку Росії можуть спричинити жорстку реакцію Північноатлантичного альянсу.
Російський правитель Володимир Путін останнім часом практично перестав залишати Кремль і значно обмежив особисті поїздки країною.
Рівень підтримки президента Росії Володимира Путіна опустився до найнижчої позначки з початку повномасштабної війни проти України.
Після більш ніж трьох років повномасштабної війни проти України Кремль може розглядати нові варіанти ескалації, зокрема обмежений напад на одну з країн Балтії.
У Сенаті США представили оновлену редакцію законопроєкту про масштабне посилення санкцій проти Росії, який ще за життя ініціював сенатор Ліндсі Грем разом із демократом Річардом Блюменталем.
Повномасштабна війна проти України кардинально змінила характер відносин між Росією та Китаєм, остаточно перетворивши Кремль на молодшого партнера Пекіна.
Президент США Дональд Трамп публічно прокоментував хвилю чуток, що поширилися після раптової смерті сенатора-республіканця Ліндсі Грема.
Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий прокоментував інформацію про неофійну зустріч колишніх німецьких і російських посадовців у Баку, на якій нібито обговорювали завершення війни.
Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров після переговорів із держсекретарем США Марко Рубіо заявив про нібито готовність Москви до політико-дипломатичного врегулювання війни, однак водночас вкотре зажадав припинити постачання західного озброєння Україні.
Президент Азербайджану Ільхам Алієв підтвердив, що в середині липня Баку став місцем закритої зустрічі колишніх високопосадовців Німеччини та Росії, під час якої обговорювали можливі шляхи завершення війни проти України.
Литва заявила, що будь-які нові провокації з боку Росії можуть спричинити жорстку реакцію Північноатлантичного альянсу.