Підвищують ставки для мінімального компромісу, – політолог про безпекові переговори між США та Росією 9 січня
У швейцарській Женеві увечері 9 січня відбувся перший раунд російсько-американських переговорів щодо "гарантій безпеки". Які перші висновки можна зробити від зустрічі представників двох держав та, яке місце у перемовинах займала Україна, ASPI news розповів керівник фонду "Українська політика" Костянтин Бондаренко.
"Україна – це лише одна з точок дотику між США та РФ, яких є близько 15. Очевидно, що наша країна, хоч й важливий, але не основний предмет переговорів. Серйозних проривів від зустрічі не варто очікувати. Це лише технічні перемовини, в яких сторони обмежені рамками директив керівництва країн", – зазначив політолог.
Коментуючи хід зустрічі заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков опустився до відвертого ультимативного хамства. Зокрема, він заявив, що "НАТО треба збирати манатки та вирушати на рубежі 1997 року". Тобто російський дипломат підкреслив, що Захід повинен на односторонній основі відмовитися від розширення Альянсу та ліквідувати вже створену військову інфраструктуру в Східній Європі.
"Стосовно тональності заяв, то очевидно, що під час переговорного процесу сторони підвищують ставки, щоб у результаті досягти хоча б мінімального компромісу. Зрештою домовленості будуть стосуватися тих моментів, які вже обговорювали між собою президенти США та Росії Джо Байден і Володимир Путін. Наразі вони просто потребують додаткового технічного узгодження", – підсумував Бондаренко.
Президент США Дональд Трамп заявив, що поїздка директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви була «майже рутинною», однак не виключив, що вона може дати певний результат. Американський лідер також наголосив, що його адміністрація продовжує активно працювати над припиненням війни в Україні.
Новий указ Володимира Путіна дозволяє російській владі запроваджувати зовнішнє управління на стратегічних підприємствах, які не змогли належним чином захистити свої об’єкти від українських ударів.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливу нову хвилю мобілізації в Росії, яка, за оцінками української влади та західних аналітиків, може бути пов’язана з підготовкою Москви до подальшого ведення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін може найближчим часом посилити удари по Україні через успішні атаки українських сил по цілях у глибині Росії.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий долучитися до переговорів щодо завершення російсько-української війни, якщо виникне така потреба. Водночас фінський лідер не прагне виходити на перший план і вважає, що його нинішня роль полягає насамперед у непублічній дипломатичній роботі між Україною, США та Європою.
Володимир Путін підписав указ, який дозволяє передавати під тимчасове управління держави об’єкти критичної інфраструктури Росії, якщо їхні власники не забезпечують належний захист від атак безпілотників або не можуть оперативно відновити роботу після ударів.
У Кремлі різко відреагували на намір Великої Британії передати Україні секретні технології для виробництва далекобійних ракет Storm Shadow/SCALP.
Колишній спецпосланець США в Україні Кіт Келлог заявив, що Вашингтону потрібен час, аби збалансувати оборонну допомогу Україні та потреби Близького Сходу. В
Володимир Путін своїм виступом на з'їзді «Єдиної Росії» продемонстрував, що Кремль не налаштований згортати війну проти України та продовжує готувати російське суспільство до затяжного протистояння.
Президент США Дональд Трамп заявив, що поїздка директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви була «майже рутинною», однак не виключив, що вона може дати певний результат. Американський лідер також наголосив, що його адміністрація продовжує активно працювати над припиненням війни в Україні.
Новий указ Володимира Путіна дозволяє російській владі запроваджувати зовнішнє управління на стратегічних підприємствах, які не змогли належним чином захистити свої об’єкти від українських ударів.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливу нову хвилю мобілізації в Росії, яка, за оцінками української влади та західних аналітиків, може бути пов’язана з підготовкою Москви до подальшого ведення війни проти України.