Підвищують ставки для мінімального компромісу, – політолог про безпекові переговори між США та Росією 9 січня
У швейцарській Женеві увечері 9 січня відбувся перший раунд російсько-американських переговорів щодо "гарантій безпеки". Які перші висновки можна зробити від зустрічі представників двох держав та, яке місце у перемовинах займала Україна, ASPI news розповів керівник фонду "Українська політика" Костянтин Бондаренко.
"Україна – це лише одна з точок дотику між США та РФ, яких є близько 15. Очевидно, що наша країна, хоч й важливий, але не основний предмет переговорів. Серйозних проривів від зустрічі не варто очікувати. Це лише технічні перемовини, в яких сторони обмежені рамками директив керівництва країн", – зазначив політолог.
Коментуючи хід зустрічі заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков опустився до відвертого ультимативного хамства. Зокрема, він заявив, що "НАТО треба збирати манатки та вирушати на рубежі 1997 року". Тобто російський дипломат підкреслив, що Захід повинен на односторонній основі відмовитися від розширення Альянсу та ліквідувати вже створену військову інфраструктуру в Східній Європі.
"Стосовно тональності заяв, то очевидно, що під час переговорного процесу сторони підвищують ставки, щоб у результаті досягти хоча б мінімального компромісу. Зрештою домовленості будуть стосуватися тих моментів, які вже обговорювали між собою президенти США та Росії Джо Байден і Володимир Путін. Наразі вони просто потребують додаткового технічного узгодження", – підсумував Бондаренко.
Путін погрожує Європі "великомасштабним збройним конфліктом" у разі блокади Калінінградської області.
Володимир Путін заявив, що хоче "поважного ставлення", аби не було більше "жодних СВО".
Москва готується до контактів із Вашингтоном, щоб зрозуміти, наскільки змінився американський план щодо України після переговорів за участю європейців та української влади. Про це заявив прессекретар глави Росії Дмитро Пєсков.
Щоб запобігти новому нападу Російської Федерації на Україну в разі підписання мирної угоди, керівництво держави-агресора повинне усвідомлювати "нищівну реакцію" з боку Європи та Сполучених Штатів Америки. Саме такими мають бути післявоєнні гарантії безпеки України.
Президент США Дональд Трамп не вірить у те, що російський диктатор Володимир Путін прагне миру. Очільник Кремля навряд чи задовольниться лише Донбасом, адже він "хоче всю Україну".
Президент РФ Володимир Путін заявив, що його армія за 2025 рік нібито захопила понад 300 населених пунктів в Україні, і ЗС РФ можуть "нарощувати темпи" на важливих напрямках.
Володимир Путін заявив, що до кінця року на бойове чергування буде поставлено ракетний комплекс середньої дальності "Орєшнік". Його слова повідомили росЗМІ.
Глава російського режиму Володимир Путін назвав європейських політиків "підсвинками", які нібито сподівалися отримати вигоду з розвалу Росії. Про це він сказав під час розширеного засідання колегія міноборони РФ.
В Росії заявили, що ще не отримували жодних сигналів про підсумки переговорів в Європі щодо українського врегулювання.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус у вівторок висловив обережну думку щодо можливої ролі європейських збройних сил в Україні, зазначивши, що багато чого залежатиме від Путіна.
Путін погрожує Європі "великомасштабним збройним конфліктом" у разі блокади Калінінградської області.
Володимир Путін заявив, що хоче "поважного ставлення", аби не було більше "жодних СВО".
Москва готується до контактів із Вашингтоном, щоб зрозуміти, наскільки змінився американський план щодо України після переговорів за участю європейців та української влади. Про це заявив прессекретар глави Росії Дмитро Пєсков.
Щоб запобігти новому нападу Російської Федерації на Україну в разі підписання мирної угоди, керівництво держави-агресора повинне усвідомлювати "нищівну реакцію" з боку Європи та Сполучених Штатів Америки. Саме такими мають бути післявоєнні гарантії безпеки України.