Підвищують ставки для мінімального компромісу, – політолог про безпекові переговори між США та Росією 9 січня
У швейцарській Женеві увечері 9 січня відбувся перший раунд російсько-американських переговорів щодо "гарантій безпеки". Які перші висновки можна зробити від зустрічі представників двох держав та, яке місце у перемовинах займала Україна, ASPI news розповів керівник фонду "Українська політика" Костянтин Бондаренко.
"Україна – це лише одна з точок дотику між США та РФ, яких є близько 15. Очевидно, що наша країна, хоч й важливий, але не основний предмет переговорів. Серйозних проривів від зустрічі не варто очікувати. Це лише технічні перемовини, в яких сторони обмежені рамками директив керівництва країн", – зазначив політолог.
Коментуючи хід зустрічі заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков опустився до відвертого ультимативного хамства. Зокрема, він заявив, що "НАТО треба збирати манатки та вирушати на рубежі 1997 року". Тобто російський дипломат підкреслив, що Захід повинен на односторонній основі відмовитися від розширення Альянсу та ліквідувати вже створену військову інфраструктуру в Східній Європі.
"Стосовно тональності заяв, то очевидно, що під час переговорного процесу сторони підвищують ставки, щоб у результаті досягти хоча б мінімального компромісу. Зрештою домовленості будуть стосуватися тих моментів, які вже обговорювали між собою президенти США та Росії Джо Байден і Володимир Путін. Наразі вони просто потребують додаткового технічного узгодження", – підсумував Бондаренко.
Росія розглядає можливість проведення операцій проти країн Балтії, однак наразі Кремль не ухвалив остаточного рішення щодо їх реалізації.
Адміністрація Дональда Трампа змушена призупинити реалізацію одного з найбільш масштабних архітектурних проєктів президента у Вашингтоні.
Сенат Конгресу США зробив важливий крок до посилення санкційного тиску на Росію: законопроєкт, відомий як «проєкт Грема», отримав переконливу підтримку під час фінального голосування.
Володимир Путін може спробувати перевірити готовність НАТО до прямого протистояння з Росією ще до завершення війни проти України.
Відомий американський телеведучий Fox News Браян Кілмід закликав президента США Дональда Трампа змінити склад переговорної команди, яка займається контактами з Іраном.
У російському суспільстві посилюються сумніви щодо війни проти України, а дедалі більше громадян починають ставити запитання про її справжню мету та перспективи.
Ізраїль більше не може розраховувати на те, що Сполучені Штати й надалі забезпечуватимуть його безпеку в попередніх масштабах.
Американська політична активістка та блогерка Лора Лумер, яку ЗМІ називають наближеною до президента США Дональда Трампа, виступила з гучною заявою щодо президента Росії Володимира Путіна.
Сполучені Штати зацікавлені в українських технологіях протидії безпілотникам, адже саме Україна стала країною, яка першою у світі здобула унікальний практичний досвід ведення сучасної війни із масовим застосуванням дронів.
Російський лідер Володимир Путін наближає для себе найгірший сценарій розвитку війни, відмовляючись від припинення вогню та продовжуючи курс на ескалацію.
Росія розглядає можливість проведення операцій проти країн Балтії, однак наразі Кремль не ухвалив остаточного рішення щодо їх реалізації.
Адміністрація Дональда Трампа змушена призупинити реалізацію одного з найбільш масштабних архітектурних проєктів президента у Вашингтоні.
Сенат Конгресу США зробив важливий крок до посилення санкційного тиску на Росію: законопроєкт, відомий як «проєкт Грема», отримав переконливу підтримку під час фінального голосування.
Володимир Путін може спробувати перевірити готовність НАТО до прямого протистояння з Росією ще до завершення війни проти України.