Прем'єр-міністр Ізраїлю Нетаньяху оголосив про "велику перемогу" його партії на парламентських виборах
Партія "Лікуд", головою якої є прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху, під час третіх за рік парламентських виборів значно поліпшила свої позиції.
Про це у вівторок, 3 березня, повідомляє російське видання Коммерсант.
Однак питання про те, чи зможе він знову сформувати уряд, залишається відкритим до остаточного підрахунку голосів.
Видання повідомляє, що тим не менше прем'єр-міністр оголосив про "велику перемогу" і призначив перші консультації зі своїми союзниками про склад Кабінету міністрів уже на цей вівторок.
"Це - велика перемога правого табору на чолі з "Лікудом", - заявив Біньямін Нетаньяху в ніч на вівторок, виступаючи перед своїми прихильниками в передвиборному штабі.
Він також додав:
"Противники говорили, що "закінчена ера Нетаньяху". Але ми перетворили лимони в лимонад".
У Коммерсанті повідомляють, що громадяни Ізраїлю проявили активність - явка на виборах склала 71%.
Такого результату не було з 2015 року (72,36%). Явка на виборах 17 вересня становила 69,8%, а в квітні - ще на один процентний пункт менше.
Відразу ж після закриття виборчих дільниць о 22:00 за місцевим часом опитування ЗМІ пророкували "Лікуду" 36-37 депутатських мандатів, але що більш важливо - весь правий табір на чолі з паном Нетаньяху міг розраховувати на 60 з 120 місць в Кнесеті. Основний суперник "Лікуду" - центристський блок "Кахоль-Лаван" ексначальника генштабу Бені Ганц, імовірн,о міг розраховувати на 32-33 мандата, а очолювана ним лівоцентристська коаліція - на 52-54 мандата, включаючи арабські партії.
Остаточні результати планується опублікувати до кінця тижня. Підрахунок голосів затримується через зміну правил, а також через труднощі з перевіркою результатів на 16 ділянках, відкритих спеціально для тих, хто перебуває на карантині через коронавірус. Таких в Ізраїлі близько 5,5 тис. чоловік.
Раніше прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху попередив, що в разі продовження ракетного обстрілу з Сектора Гази єврейська держава готова почати військову операцію в цьому палестинському анклаві для відновлення спокою.
Також повідомлялося про першу заяву Нетаньяху після вбивства іранського генерала Касема Сулеймані.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.