РФ й не збирається виконуватиме рішення Морського трибуналу щодо українських моряків
Повноваження Міжнародного трибуналу ООН з морського права не поширюються на ситуацію з військовополоненими українськими моряками, і відповідно вимоги даного трибуналу не виконуватимуться.
Про це заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, повідомляють росЗМІ.
Він нагадав російську позицію, що випадок у Керченській протоці «не є підсудним для цієї судової інстанції (Міжнародний трибунал ООН з морського права)».
На уточнююче запитання, чи означає це, що Москва не зважатиме на рішення трибуналу ООН у даній справі, Пєсков заявив: «Ну звичайно».
25 листопада 2018 року біля берегів окупованого Криму російські прикордонники обстріляли й захопили три українських військових кораблі і затримали 24 моряків. Військовослужбовців звинувачують у незаконному перетині кордону Росії (покарання за цією статтею передбачає до шести років ув'язнення).
Україна вважає те, що сталося, актом агресії, а моряків - військовополоненими. Позицію України підтримали США, НАТО і Євросоюз.
Дональд Трамп опинився в епіцентрі політичного шторму: понад вісімдесят конгресменів-демократів вимагають його усунення через 25-ту поправку, заявляючи, що президент своїми погрозами знищити Іран поставив під загрозу міжнародну стабільність і саму демократію США.
Брюссель підтвердив принцип колективної безпеки, наголосивши, що агресія проти будь-якої держави-члена означатиме агресію проти всього Європейського Союзу.
Венс заявив, що політика Віктора Орбана у контексті війни в Україні заслуговує на увагу, що викликало дискусії серед європейських партнерів та в Києві.
Президент США вкотре заявив про свою прихильність до угорського прем’єра, що викликало неоднозначну реакцію в Європі та Україні.
Американське видання повідомило, що домовленість між Вашингтоном і Тегераном стала результатом складних переговорів із залученням посередників та європейських партнерів.
За інформацією журналістів, саме міжнародні посередники та європейські партнери змогли переконати Тегеран погодитися на тимчасове припинення конфлікту зі Сполученими Штатами.
У Вашингтоні заявили, що навіть коротка пауза у війні є результатом американських дипломатичних зусиль і підтвердженням впливу США на глобальну політику.
Президент США Дональд Трамп заявив, що його слова «бувай-бувай» були емоційним зверненням до політичних опонентів, а не сигналом для союзників.
Forbes повідомляє, що президент США Дональд Трамп інвестує мільярди у нові системи озброєння, які не здатні забезпечити стратегічну перевагу навіть проти Ірану.
Президент США Дональд Трамп заявив, що не планує жодних військових дій проти Канади, назвавши поширені чутки «абсурдними».
Дональд Трамп опинився в епіцентрі політичного шторму: понад вісімдесят конгресменів-демократів вимагають його усунення через 25-ту поправку, заявляючи, що президент своїми погрозами знищити Іран поставив під загрозу міжнародну стабільність і саму демократію США.
Брюссель підтвердив принцип колективної безпеки, наголосивши, що агресія проти будь-якої держави-члена означатиме агресію проти всього Європейського Союзу.
Венс заявив, що політика Віктора Орбана у контексті війни в Україні заслуговує на увагу, що викликало дискусії серед європейських партнерів та в Києві.
Президент США вкотре заявив про свою прихильність до угорського прем’єра, що викликало неоднозначну реакцію в Європі та Україні.