РФ й не збирається виконуватиме рішення Морського трибуналу щодо українських моряків
Повноваження Міжнародного трибуналу ООН з морського права не поширюються на ситуацію з військовополоненими українськими моряками, і відповідно вимоги даного трибуналу не виконуватимуться.
Про це заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, повідомляють росЗМІ.
Він нагадав російську позицію, що випадок у Керченській протоці «не є підсудним для цієї судової інстанції (Міжнародний трибунал ООН з морського права)».
На уточнююче запитання, чи означає це, що Москва не зважатиме на рішення трибуналу ООН у даній справі, Пєсков заявив: «Ну звичайно».
25 листопада 2018 року біля берегів окупованого Криму російські прикордонники обстріляли й захопили три українських військових кораблі і затримали 24 моряків. Військовослужбовців звинувачують у незаконному перетині кордону Росії (покарання за цією статтею передбачає до шести років ув'язнення).
Україна вважає те, що сталося, актом агресії, а моряків - військовополоненими. Позицію України підтримали США, НАТО і Євросоюз.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.