РФ й не збирається виконуватиме рішення Морського трибуналу щодо українських моряків
Повноваження Міжнародного трибуналу ООН з морського права не поширюються на ситуацію з військовополоненими українськими моряками, і відповідно вимоги даного трибуналу не виконуватимуться.
Про це заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, повідомляють росЗМІ.
Він нагадав російську позицію, що випадок у Керченській протоці «не є підсудним для цієї судової інстанції (Міжнародний трибунал ООН з морського права)».
На уточнююче запитання, чи означає це, що Москва не зважатиме на рішення трибуналу ООН у даній справі, Пєсков заявив: «Ну звичайно».
25 листопада 2018 року біля берегів окупованого Криму російські прикордонники обстріляли й захопили три українських військових кораблі і затримали 24 моряків. Військовослужбовців звинувачують у незаконному перетині кордону Росії (покарання за цією статтею передбачає до шести років ув'язнення).
Україна вважає те, що сталося, актом агресії, а моряків - військовополоненими. Позицію України підтримали США, НАТО і Євросоюз.
Президент США Дональд Трамп заявив, що не планує жодних військових дій проти Канади, назвавши поширені чутки «абсурдними».
Європейський Союз розробляє новий санкційний пакет, спрямований на енергетику, фінанси та компанії-посередники, які допомагають Росії обходити обмеження. Брюссель прагне максимально скоротити доходи Москви та посилити економічний тиск на режим Путіна.
Міжнародні посередники запропонували Вашингтону та Тегерану угоду про тимчасове припинення вогню на 45 днів, аби створити умови для переговорів.
Forbes повідомляє, що Росія розгортає у Білорусі бази для далекобійних ударних дронів, здатних атакувати цілі на сотні кілометрів. Аналітики вважають, що це не лише загроза Україні, а й сигнал Заходу про готовність Кремля використовувати територію союзника для розширення війни.
Американська політика знову сколихнулася: після низки суперечливих заяв Дональда Трампа дедалі більше конгресменів і сенаторів відкрито ставлять під сумнів його адекватність та здатність керувати країною.
Трамп знову кинув виклик НАТО, назвавши Альянс "паперовим тигром" і заявивши, що Путін його не боїться. Ці слова пролунали на тлі дискусій про можливий вихід США з блоку, що викликало хвилю занепокоєння серед союзників.
Довіра до Путіна стрімко знижується, а блокування Telegram стало символом розриву між владою та суспільством: росіяни обирають VPN і невдоволення замість покори цензурі.
Лідер угорської опозиції виступив із заявою, що чітко окреслює його ставлення до Росії та війни в Україні. Він наголосив, що країна не може залишатися осторонь агресії, яка руйнує європейську безпеку, і закликав до більш рішучої позиції Будапешта у відносинах із Москвою.
У дипломатичному просторі розгорівся новий конфлікт після того, як Марія Захарова заявила про «шок» Москви через пошкодження православного храму Святого Миколая у Тегерані внаслідок ударів США та Ізраїлю. Російська сторона засудила «варварські атаки» на місця культу, намагаючись виступити в ролі захисника релігійних святинь.
У нічному небі над Іраном розгорнулася сцена, що нагадує військову драму з високим ризиком і тонкою межею між життям і смертю.
Президент США Дональд Трамп заявив, що не планує жодних військових дій проти Канади, назвавши поширені чутки «абсурдними».
Європейський Союз розробляє новий санкційний пакет, спрямований на енергетику, фінанси та компанії-посередники, які допомагають Росії обходити обмеження. Брюссель прагне максимально скоротити доходи Москви та посилити економічний тиск на режим Путіна.
Міжнародні посередники запропонували Вашингтону та Тегерану угоду про тимчасове припинення вогню на 45 днів, аби створити умови для переговорів.
Forbes повідомляє, що Росія розгортає у Білорусі бази для далекобійних ударних дронів, здатних атакувати цілі на сотні кілометрів. Аналітики вважають, що це не лише загроза Україні, а й сигнал Заходу про готовність Кремля використовувати територію союзника для розширення війни.