Росія направила десантників як миротворців до Казахстану (Відео)
Росія направила як миротворців до Казахстану десантників. Як зазначили у секретаріаті ОДКБ, миротворці у Казахстані візьмуть під охорону державні та військові об'єкти.
Літаки військово-транспортної авіації повітряно-космічних сил (ВКС) Росії розпочали перекидання до Казахстану своєї частини миротворчого контингенту. Про це повідомила пресслужба секретаріату ОДКБ у четвер, 6 січня.
"Від Російської Федерації до складу Колективних миротворчих сил ОДКБ увійшли підрозділи та військові частини Повітряно-десантних військ", - заявили в організації.
До російської частини КСОР ОДКБ входить 31-а окрема гвардійська десантно-штурмова бригада з Ульяновська та 98-а гвардійська повітряно-десантна дивізія з Іваново. Також планується, що допомогу Казахстану нададуть підрозділи ВДВ, що базуються у Тульській та Костромській області.
Раніше ASPI news повідомляло, що в мережі з'явилося відео стрілянини по силовиках у Казахстані. На відео, ймовірно, військовий чи нацгвардієць, чути постріл, після чого чоловік різко падає на землю. Нагадаємо, у казахському місті Алмати під час масових протестів постраждали понад 500 людей. Про це повідомила місцева поліція.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».