Росія припинила поставку нафти у Білорусь
Завантаження НПЗ знижена до мінімально дозволеного технологічно рівня, наявної сировини вистачить до середини січня.
НПЗ Білорусі повідомляють про відсутність контрактів на поставку нафти з Росії і припинення поставок сировини з 1 січня. Відзначається, що ВАТ "Нафтан" і Мозирський НПЗ працюють на тій сировині, що прийшла в грудні.
"Контракти на поставку нафти як і раніше не укладені, поставки відсутні з 1 січня", – йдеться у повідомленні. Підкреслюється, що ситуація в порівнянні з 31 грудня не змінилася, поставок нафти немає.
У повідомленні "Білнафтохім" говориться, що Росія припинила постачання нафти до Білорусі, а завантаження НПЗ знижена до мінімально дозволеного технологічно рівня. Наявної сировини вистачить приблизно до середини січня.
Нагадаємо, що на засіданні українсько-білоруської групи зі співробітництва в паливно-енергетичній сфері обговорили транзит нафти. Зокрема, міністр енергетики та захисту навколишнього середовища України Олексій Оржель заявив, що є багато точок для взаємного співробітництва, які можуть дати хороший результат.
Йшлося про організацію поставок нафти до Білорусі через Україну, використовуючи нафтопровід "Одеса-Броди", а також про створення спільного підприємства, яке б відповідало за транспортування нафти на білоруський нафтопереробний завод "Мозирський НПЗ".
Раніше повідомлялося, що Білорусь призупинила транзит нафти в напрямку України через відсутність вільних резервуарів на її території. Про це повідомив "Білнафтохім".
"Транзитні прокачування в напрямку України нестабільні і в даний час припинені через відсутність вільних резервуарів на українській території для відкачування "брудної" нафти, що знаходиться в трубопроводі", – говорилося в повідомленні.
Колишній президент США Джо Байден виступив із однією з найгостріших критичних промов на адресу Дональда Трампа від моменту його повернення до Білого дому.
Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян оголосив про перемогу своєї партії на парламентських виборах, отримавши мандат на продовження курсу, який дедалі більше віддаляє країну від політичного впливу Росії.
Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель заявила, що останнім часом до неї неодноразово зверталися із запитаннями щодо можливої участі в переговорах із Володимиром Путіним. Водночас політикиня дала зрозуміти, що не має наміру брати на себе роль посередника між Заходом і Кремлем, наголосивши, що відповідальність за діалог із Москвою мають нести чинні керівники держав.
У Вашингтоні розгортається нова політична драма: Конгрес США ухвалює рішення щодо просування пакету допомоги Україні, незважаючи на позицію президента Дональда Трампа, який намагався загальмувати процес.
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що країна ще не досягла тієї стадії євроінтеграції, коли можна проводити референдум щодо вибору між ЄС та ЄАЕС. Він наголосив, що Вірменія продовжить роботу в межах ЄАЕС, доки перспектива членства в ЄС не стане реальною.
Мешканці румунського Галаца, де російський дрон врізався у багатоповерхівку, розповідають про пережитий шок і страх перед новими атаками. Президент Володимир Зеленський назвав інцидент політичним сигналом Кремля, спрямованим проти союзників України.
Дональд Трамп заявив, що досі не визначився між сенатором Джей Ді Венсом та сенатором Марко Рубіо як потенційними наступниками, залишаючи інтригу щодо майбутнього лідерства у Республіканській партії.
У Румунії оприлюднили фото уламків російського ударного дрона, який врізався у багатоповерхівку в місті Галац. Інцидент став черговим підтвердженням того, що Москва використовує безпілотники не лише для атак на Україну, а й для політичного тиску на країни Європи.
Дмитро Медведєв знову вдалося привернути увагу гучними погрозами: після повідомлень про удар по Запорізькій АЕС він заявив, що Росія може завдати «симетричних ударів» по атомних станціях України та навіть Європи.
Президент Росії Володимир Путін відреагував на падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці, намагаючись перекласти відповідальність на Україну та звинуватити Київ у «провокації». Його заява викликала різку критику, адже трагедія стала черговим доказом того, що війна Кремля виходить за межі України та створює пряму загрозу для країн ЄС і НАТО.
Колишній президент США Джо Байден виступив із однією з найгостріших критичних промов на адресу Дональда Трампа від моменту його повернення до Білого дому.
Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян оголосив про перемогу своєї партії на парламентських виборах, отримавши мандат на продовження курсу, який дедалі більше віддаляє країну від політичного впливу Росії.
Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель заявила, що останнім часом до неї неодноразово зверталися із запитаннями щодо можливої участі в переговорах із Володимиром Путіним. Водночас політикиня дала зрозуміти, що не має наміру брати на себе роль посередника між Заходом і Кремлем, наголосивши, що відповідальність за діалог із Москвою мають нести чинні керівники держав.
У Вашингтоні розгортається нова політична драма: Конгрес США ухвалює рішення щодо просування пакету допомоги Україні, незважаючи на позицію президента Дональда Трампа, який намагався загальмувати процес.