Смерть Жванецького: відомого письменника поховали в Москві, перші фото
Письменник-сатирик Михайло Жванецький пішов з життя у віці 86 років минулого тижня. Його поховали в Москві в обстановці найсуворішої секретності.
У понеділок, 9 листопада, на Новодівичому кладовищі в Москві поховали відомого письменника-сатирика Михайла Жванецького. Похорон письменника відбувся в суворій секретності і в присутності лише близьких родичів. Крім того, рідні артиста були різко проти того, щоб на траурному заході були присутні журналісти і навіть шанувальники творчості Жванецького.
За інформацією Експрес-газети, місце поховання Жванецького також зберігалося в секреті до сьогодні. На час похорону вхід на кладовище перекрили, щоб туди не потрапили сторонні. Повідомляється, що проводжали в останню путь Жванецького тільки його родичі і найближчі друзі. А біля Новодівичого кладовища чергують військові, які стежать за порядком. Поминки відбудуться в одному з ресторанів Москви, який любив Михайло Жванецький. Там будуть тільки найближчі родичі письменника.
ASPI news писало, що один з найзнаменитіших одеситів, письменник-сатирик Михайло Жванецький пішов з життя у віці 86 років. Жванецький помер у Росії, де проживав останнім часом. Як ASPI news повідомляло, лікарі діагностували важку хворобу у Михайла Жванецького перед Новим Роком.
Російський президент Володимир Путін заявив про можливість застосування нової ракети “Орєшнік” із ядерними боєголовками, що викликало хвилю занепокоєння у світі. Кремль оприлюднив відео, яке стало черговим інструментом пропаганди та психологічного тиску на міжнародну спільноту.
Путін переконує Трампа у перемозі, але його армія загрузла на фронті — Зеленський називає це черговим прикладом російської пропаганди, яка не відповідає реальності.
Американський президент Дональд Трамп оголосив, що готовий направити своїх представників до Москви для переговорів. У Києві та Вашингтоні цей крок розглядають як потенційний дипломатичний маневр, який може змінити баланс сил у війні, але водночас викликає сумніви щодо реальних намірів Кремля.
Поки Володимир Путін готується до найпохмурішого параду за роки правління, навіть лояльні до Кремля голоси починають звучати інакше. Bloomberg пише, що росіяни втомилися від нескінченного конфлікту, який руйнує їхнє життя, і дедалі частіше звинувачують владу у провалі.
У Кремлі заявили, що Володимир Путін готовий до діалогу з Європейським Союзом, проте сам ініціювати контакти не буде. Дмитро Пєсков пояснив, що Росія «не була ініціатором» розриву відносин, і тепер чекає, коли ЄС сам звернеться до Москви.
У Москві готуються до параду 9 травня так, ніби це фронтова операція: Кремль оголосив про посилені заходи безпеки для Володимира Путіна, прикриваючи страх перед Україною та власними внутрішніми загрозами.
Юрій Ушаков, найближчий радник Володимира Путіна, зробив фрейдівську обмовку, яка розкрила справжні наміри Кремля. Замість обіцянок миру він фактично визнав, що Росія прагне лише паузи у війні, аби перегрупуватися.
За даними російських джерел, доходи від нафти та газу у квітні 2026 року склали лише близько 100 мільярдів рублів замість прогнозованого трильйона. Це означає, що Кремль втратив основне джерело фінансування війни та соціальних програм, а дефіцит бюджету стрімко зростає.
The Washington Post пише про загострення протистояння між адміністрацією Путіна, яку курує Сергій Кирієнко, та силовими структурами на чолі з ФСБ. На тлі падіння економіки, блокування інтернету та зростання суспільного невдоволення Кремль опинився у вирі внутрішньої боротьби, яка може підірвати стабільність влади.
Російський президент Володимир Путін заявив про можливість застосування нової ракети “Орєшнік” із ядерними боєголовками, що викликало хвилю занепокоєння у світі. Кремль оприлюднив відео, яке стало черговим інструментом пропаганди та психологічного тиску на міжнародну спільноту.
Путін переконує Трампа у перемозі, але його армія загрузла на фронті — Зеленський називає це черговим прикладом російської пропаганди, яка не відповідає реальності.
Американський президент Дональд Трамп оголосив, що готовий направити своїх представників до Москви для переговорів. У Києві та Вашингтоні цей крок розглядають як потенційний дипломатичний маневр, який може змінити баланс сил у війні, але водночас викликає сумніви щодо реальних намірів Кремля.