«Справа рейсу MH17»: Bellingcat дізналось про наміри Росії завести на Донбас 3 установки «Бук»
Росія планувала відправити на Донбас третій «Бук» у 2014 році. Дослідницька пошукова мережа Bellingcat провела аналіз даних.
Росіянам вдалось відправити на непідконтрольну територію України два зенітно-ракетних комплекси «Бук», але один із них вийшов з ладу. Про це 12 березня в інтерв’ю «Укрінформу» повідомив Еліот Гіґґінс, засновник міжнародної групи журналістів-розслідувачів Bellingcat.
Перший ЗРК зламався та повернувся на територію Російської Федерації. Тоді російське командування наказало відправити ще дві установки у ніч проти 17 липня, але кордон перетнула тільки одна одиниця техніки. Ще одну установку не змогли доставити через брак автотягачів для транспортування «Бука».
Пасажирський Boeing-777 «Малайзійських авіаліній» збили на непідконтрольній Києву частині Донбасу у липні 2014 року. Внаслідок ракетної атаки загинули 283 пасажири й 15 членів екіпажу. Влада Австралії та Нідерландів офіційно виступили зі звинуваченнями РФ у причетності до атаки.
Раніше ASPI повідомляло, що на територію України з Росії відправили дві установки «Бук». З такою заявою виступили прокурори Нідерландів. Як відомо, у Гаазі 9 березня розпочався судовий процес у справі про збитий літак рейсу МН17.
Російський правитель Володимир Путін останнім часом практично перестав залишати Кремль і значно обмежив особисті поїздки країною.
Рівень підтримки президента Росії Володимира Путіна опустився до найнижчої позначки з початку повномасштабної війни проти України.
Після більш ніж трьох років повномасштабної війни проти України Кремль може розглядати нові варіанти ескалації, зокрема обмежений напад на одну з країн Балтії.
У Сенаті США представили оновлену редакцію законопроєкту про масштабне посилення санкцій проти Росії, який ще за життя ініціював сенатор Ліндсі Грем разом із демократом Річардом Блюменталем.
Повномасштабна війна проти України кардинально змінила характер відносин між Росією та Китаєм, остаточно перетворивши Кремль на молодшого партнера Пекіна.
Президент США Дональд Трамп публічно прокоментував хвилю чуток, що поширилися після раптової смерті сенатора-республіканця Ліндсі Грема.
Американський сенатор Ліндсі Грем присвятив останні дні свого життя завершенню політичної місії, яку вважав однією з найважливіших у своїй кар'єрі, – посиленню міжнародного тиску на Росію та зміцненню підтримки України.
Європейські союзники України дедалі уважніше аналізують дії Кремля, оскільки низка останніх подій може свідчити про підготовку Росії до нової фази протистояння із Заходом.
Раптова смерть американського сенатора Ліндсі Грема створила нову політичну реальність для України у Вашингтоні, адже саме він протягом останніх років був одним із найвпливовіших прихильників Києва серед республіканців та мав безпосередній доступ до президента США Дональда Трампа.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Росія наразі не має достатніх ресурсів для прямого військового нападу на Польщу, однак Варшава володіє інформацією про можливу підготовку Москвою провокацій.
Російський правитель Володимир Путін останнім часом практично перестав залишати Кремль і значно обмежив особисті поїздки країною.
Рівень підтримки президента Росії Володимира Путіна опустився до найнижчої позначки з початку повномасштабної війни проти України.
Після більш ніж трьох років повномасштабної війни проти України Кремль може розглядати нові варіанти ескалації, зокрема обмежений напад на одну з країн Балтії.
У Сенаті США представили оновлену редакцію законопроєкту про масштабне посилення санкцій проти Росії, який ще за життя ініціював сенатор Ліндсі Грем разом із демократом Річардом Блюменталем.