У Бельгії лікарі повідомили про перший летальний результат у пацієнта, який курив електронні сигарети
Перша бельгійська смерть пов'язана з вейпом після того, як підліток дав електронну сигарету на свій 18-й день народження.
18-річний Рафаель Пауверт з Брюсселя помер менш ніж через місяць після того, як захворів на пневмонію, яку лікарі приписали вейпінгу.
Про це повідомляє видання Telegraph.
"Він грав у регбі, так що він був сильним хлопчиком, — сказав його батько Тьєррі, 45 років. - Протягом тижня я спостерігав, як він танув на моїх очах. Тепер ми повинні поховати його, після ого як він провів перед смертю в комі 26 днів".
Лікарі сказали, що смерть, швидше за все, була викликана його електронною сигаретою або її рідкою начинкою, яку один вручив йому як подарунок на 18-річчя.
"Я сподіваюсь, що смерть мого сина може допомогти запобігти іншим жертвам електронних сигарет", - сказав Тьєррі Пауверт.
Рафаель боровся з симптомами, які виражалися у звичайному кашлі. Незабаром приєдналася задишка. Через кілька днів після виникнення другого симптому він був госпіталізований з важкими респіраторними проблемами.
Його рівень кисню в легенях був настільки низьким, що медики ввели його в медичну кому. Через 26 днів, після того як лікарі з'ясували, що його легені більше не можуть самостійно функціонувати, було прийнято рішення відключити його від апарату штучного дихання
"Щоб знайти причину пневмонії, яка коштувала Рафаелю життя, лікарі обстежили всі можливі причини. Єдина гіпотеза, яка у них залишилася — це електронна сигарета або її наповнення, яке він уживав за життя", - сказав пан Пауверт журналістам.
Раніше повідомлялося, що дослідження американських вчених, які виявили зв'язок між легеневими патологіями та курінням вейпа, негативно вплинула на ринок електронних сигарет в Німеччині.
Кількість смертей в США справила враження на німецьких вейперів, які різання скоротили число покупок продукції, пов'язаної з вживанням електронних сигарет у ФРН.
Опитування, в якому взяли участь близько 600 торговців електронними сигаретами, показав, що більше половини з них в останні тижні зафіксували зниження товарообігу на 30-40%. Кожен п'ятий дистриб'ютор повідомив про падіння продажів більш ніж на 50%.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.