У Фінляндії введуть чотириденний робочий тиждень, а робочий день стане шестигодинним
"Люди заслуговують на те, щоб проводити більше часу зі своїми сім'ями".
Фінляндія введе гнучкий графік роботи в країні, який буде включати чотириденний робочий тиждень і шестигодинний робочий день. З таким дорученням виступила прем'єр-міністр Фінляндії Санна Марін. За її словами, це дозволить працівникам проводити більше часу зі своїми сім'ями, повідомляє видання Фокус.
"Я вважаю, що люди заслуговують на те, щоб проводити більше часу зі своїми сім'ями, улюбленими, захопленнями і іншими аспектами життя", – сказала Санна Марін.
Ця пропозиція відразу ж була прокоментована міністром освіти Лі Андерссон, лідером Лівого альянсу Фінляндії. За її словами, вкрай важливо, щоб фіни працювали менше.
"Справа не в тому, щоб керуватися жіночим стилем управління, а в тому, щоб пропонувати допомогу людям і виконувати обіцянки, дані виборцям", – говорить Андерсон.
Сьогодні поїздки в офіс пов'язані з певними витратами, яких працівники часто хочуть уникнути. Йдеться і про подорожчання проїзду, і про недешеві обіди в їдальнях (далеко не всі роботодавці забезпечують свій офіс обідами за рахунок підприємства), і про тимчасові витрати співробітників, які могли б віддати те саме роботі або зайвим 30 хвилинам сну.
Раніше стало відомо, що в Україні кілька мільйонів громадян працюють без офіційного оформлення трудових відносин з роботодавцем. Про це заявив голова Державної служби з праці Роман Чернега.
"Станом на сьогодні ми можемо говорити про кілька мільйонів наших громадян, які працюють за межами офіційних трудових відносин", – сказав Чернега, зазначивши, що таким чином громадяни погоджуються на відсутність соціальних гарантій і прав повноцінних членів суспільства.
Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель заявила, що останнім часом до неї неодноразово зверталися із запитаннями щодо можливої участі в переговорах із Володимиром Путіним. Водночас політикиня дала зрозуміти, що не має наміру брати на себе роль посередника між Заходом і Кремлем, наголосивши, що відповідальність за діалог із Москвою мають нести чинні керівники держав.
У Вашингтоні розгортається нова політична драма: Конгрес США ухвалює рішення щодо просування пакету допомоги Україні, незважаючи на позицію президента Дональда Трампа, який намагався загальмувати процес.
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що країна ще не досягла тієї стадії євроінтеграції, коли можна проводити референдум щодо вибору між ЄС та ЄАЕС. Він наголосив, що Вірменія продовжить роботу в межах ЄАЕС, доки перспектива членства в ЄС не стане реальною.
Мешканці румунського Галаца, де російський дрон врізався у багатоповерхівку, розповідають про пережитий шок і страх перед новими атаками. Президент Володимир Зеленський назвав інцидент політичним сигналом Кремля, спрямованим проти союзників України.
Дональд Трамп заявив, що досі не визначився між сенатором Джей Ді Венсом та сенатором Марко Рубіо як потенційними наступниками, залишаючи інтригу щодо майбутнього лідерства у Республіканській партії.
У Румунії оприлюднили фото уламків російського ударного дрона, який врізався у багатоповерхівку в місті Галац. Інцидент став черговим підтвердженням того, що Москва використовує безпілотники не лише для атак на Україну, а й для політичного тиску на країни Європи.
Дмитро Медведєв знову вдалося привернути увагу гучними погрозами: після повідомлень про удар по Запорізькій АЕС він заявив, що Росія може завдати «симетричних ударів» по атомних станціях України та навіть Європи.
Президент Росії Володимир Путін відреагував на падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці, намагаючись перекласти відповідальність на Україну та звинуватити Київ у «провокації». Його заява викликала різку критику, адже трагедія стала черговим доказом того, що війна Кремля виходить за межі України та створює пряму загрозу для країн ЄС і НАТО.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель заявила, що останнім часом до неї неодноразово зверталися із запитаннями щодо можливої участі в переговорах із Володимиром Путіним. Водночас політикиня дала зрозуміти, що не має наміру брати на себе роль посередника між Заходом і Кремлем, наголосивши, що відповідальність за діалог із Москвою мають нести чинні керівники держав.
У Вашингтоні розгортається нова політична драма: Конгрес США ухвалює рішення щодо просування пакету допомоги Україні, незважаючи на позицію президента Дональда Трампа, який намагався загальмувати процес.
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що країна ще не досягла тієї стадії євроінтеграції, коли можна проводити референдум щодо вибору між ЄС та ЄАЕС. Він наголосив, що Вірменія продовжить роботу в межах ЄАЕС, доки перспектива членства в ЄС не стане реальною.
Мешканці румунського Галаца, де російський дрон врізався у багатоповерхівку, розповідають про пережитий шок і страх перед новими атаками. Президент Володимир Зеленський назвав інцидент політичним сигналом Кремля, спрямованим проти союзників України.