У Комітеті Держдуми можуть розглянути звернення до Путіна щодо визнання "ДНР та ЛНР" вже 15 лютого
Профільний комітет Держдуми РФ у справах СНД, євразійської інтеграції та зв'язків із співвітчизниками, ймовірно, вже 15 лютого розгляне внесений фракцією КПРФ проект звернення палати до президента РФ Володимира Путіна про необхідність визнати "Донецьку та Луганську народні республіки". Після цього документ надійде до Ради Думи.
Депутат ГД Леонід Калашніков уточнив, що рішення щодо проекту звернення про визнання, так званих, "ДНР і ЛРН" направила лише "Справедлива Росія - За правду", інші фракції своєї позиції не представили. Про це ТАРС розповів голова Комітету Леонід Калашніков.
"Буде комітет, швидше за все, 15 лютого обговорюватиме і далі виноситиме на Раду Думи", - сказав депутат, який також є членом фракції КПРФ та одним з авторів документа.
Калашніков при цьому уточнив, що своє рішення щодо проекту звернення направила лише "Справедлива Росія - За правду". Інші фракції своєї позиції не представили.
"Поки що реакція від фракцій ніяка не надходить, крім "Справедливої Росії". Вони дещо прислали нам, таке половинчасте рішення. З чим вони згодні, з чим немає. Але, ми все одно прийматимемо рішення, і комітет буде далі це відправляти на Раду Думи. І рішення формулюватиме Рада Думи, коли розглядатиме проект на засіданні палати", - заявив Калашников.
Депутати від фракції КПРФ на чолі з її лідером Геннадієм Зюгановим 19 січня внесли на розгляд Держдуми проект звернення палати до президента Росії Володимира Путіна щодо необхідності визнання незалежності Донецької та Луганської народних республік. Згідно з документом, Держдума звертається до глави держави з проханням розглянути питання про визнання проголошених республік "як самостійні, суверенні та незалежні держави". У тексті йдеться, що депутати "вважають обґрунтованим та морально виправданим визнання" ДНР та ЛНР.
Нагадаємо, в Пекіні відбулася зустріч Путіна та Сі Цзіньпіна. За її підсумками лідери РФ і Китаю виступили із заявою, зокрема щодо НАТО та "гарантій безпеки" в Європі. Раніше перший віце-спікер Ради Федерації Андрій Турчак заявив, що РФ має зайнятися постачанням окремих видів озброєння для "Л/ДНР". Також ASPI news повідомляло, що заступник керівника МЗС РФ Сергій Рябков висловив сподівання, що НАТО усвідомлює небезпеку заведення в глухий кут діалогу щодо вимог Москви. Він заявив, що воєнно-політичний блок повинен зробити крок назустріч вимогам РФ. У разі невиконання певних пунктів представники Москви не називають, які саме кроки мають намір здійснювати проти інших держав.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.