У Комітеті Держдуми можуть розглянути звернення до Путіна щодо визнання "ДНР та ЛНР" вже 15 лютого
Профільний комітет Держдуми РФ у справах СНД, євразійської інтеграції та зв'язків із співвітчизниками, ймовірно, вже 15 лютого розгляне внесений фракцією КПРФ проект звернення палати до президента РФ Володимира Путіна про необхідність визнати "Донецьку та Луганську народні республіки". Після цього документ надійде до Ради Думи.
Депутат ГД Леонід Калашніков уточнив, що рішення щодо проекту звернення про визнання, так званих, "ДНР і ЛРН" направила лише "Справедлива Росія - За правду", інші фракції своєї позиції не представили. Про це ТАРС розповів голова Комітету Леонід Калашніков.
"Буде комітет, швидше за все, 15 лютого обговорюватиме і далі виноситиме на Раду Думи", - сказав депутат, який також є членом фракції КПРФ та одним з авторів документа.
Калашніков при цьому уточнив, що своє рішення щодо проекту звернення направила лише "Справедлива Росія - За правду". Інші фракції своєї позиції не представили.
"Поки що реакція від фракцій ніяка не надходить, крім "Справедливої Росії". Вони дещо прислали нам, таке половинчасте рішення. З чим вони згодні, з чим немає. Але, ми все одно прийматимемо рішення, і комітет буде далі це відправляти на Раду Думи. І рішення формулюватиме Рада Думи, коли розглядатиме проект на засіданні палати", - заявив Калашников.
Депутати від фракції КПРФ на чолі з її лідером Геннадієм Зюгановим 19 січня внесли на розгляд Держдуми проект звернення палати до президента Росії Володимира Путіна щодо необхідності визнання незалежності Донецької та Луганської народних республік. Згідно з документом, Держдума звертається до глави держави з проханням розглянути питання про визнання проголошених республік "як самостійні, суверенні та незалежні держави". У тексті йдеться, що депутати "вважають обґрунтованим та морально виправданим визнання" ДНР та ЛНР.
Нагадаємо, в Пекіні відбулася зустріч Путіна та Сі Цзіньпіна. За її підсумками лідери РФ і Китаю виступили із заявою, зокрема щодо НАТО та "гарантій безпеки" в Європі. Раніше перший віце-спікер Ради Федерації Андрій Турчак заявив, що РФ має зайнятися постачанням окремих видів озброєння для "Л/ДНР". Також ASPI news повідомляло, що заступник керівника МЗС РФ Сергій Рябков висловив сподівання, що НАТО усвідомлює небезпеку заведення в глухий кут діалогу щодо вимог Москви. Він заявив, що воєнно-політичний блок повинен зробити крок назустріч вимогам РФ. У разі невиконання певних пунктів представники Москви не називають, які саме кроки мають намір здійснювати проти інших держав.
Прем'єрка Данії Метте Фредеріксен вважає, що можливе силове захоплення Гренландії Сполученими Штатами покладе край Північноатлантичного альянсу.
Обґрунтування президента США Дональда Трампа для силового втручання у Венесуелі різко посилило занепокоєння в Європі щодо можливих наслідків для Гренландії, Данії та всього НАТО.
У Державному департаменті США наголосили, що Штати прагнуть не допустити перетворення Західної півкулі на безпечне місце для наркоторговців, іранських маріонеток або ворожих режимів, які загрожують їхній національній безпеці.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вирішив звільнити начальника апарату канцелярії Якоба Шрота, який входив до його найближчого оточення.
У документі Міністерства оборони Німеччини йдеться, що Росія нарощує приховані дії проти критичної інфраструктури країни в межах гібридної війни, яку в Берліні розцінюють як можливу "передмову" до масштабнішого конфлікту.
Державний департамент США опублікував пост у соціальних мережах, в якому закликає "не грати в ігри" з президентом США Дональдом Трампом.
Президент США Дональд Трамп після операції у Венесуелі заявив, що Куба "готова впасти", оскільки Гавана більше не може покладатися на Каракас у питаннях безпеки та нафти, повідомило Fox News.
Представники країн Балтії виступили із серією заяв, у яких наголосили, що Данія та Гренландія повинні самостійно вирішувати питання, які стосуються їхніх інтересів.
Побоюючись роздратувати президента США Дональда Трампа та втратити безпекову підтримку Сполучених Штатів, Євросоюз фактично уникає чіткої оцінки ситуації у Венесуелі, підриваючи цим власні аргументи про захист суверенітету і правил міжнародного порядку.
Росія вдалася до нищівної критики США на засіданні Ради Безпеки ООН, назвавши військову операцію у Венесуелі та захоплення диктатора Ніколаса Мадуро "розбоєм".
Прем'єрка Данії Метте Фредеріксен вважає, що можливе силове захоплення Гренландії Сполученими Штатами покладе край Північноатлантичного альянсу.
Обґрунтування президента США Дональда Трампа для силового втручання у Венесуелі різко посилило занепокоєння в Європі щодо можливих наслідків для Гренландії, Данії та всього НАТО.
У Державному департаменті США наголосили, що Штати прагнуть не допустити перетворення Західної півкулі на безпечне місце для наркоторговців, іранських маріонеток або ворожих режимів, які загрожують їхній національній безпеці.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вирішив звільнити начальника апарату канцелярії Якоба Шрота, який входив до його найближчого оточення.