У Комітеті Держдуми можуть розглянути звернення до Путіна щодо визнання "ДНР та ЛНР" вже 15 лютого
Профільний комітет Держдуми РФ у справах СНД, євразійської інтеграції та зв'язків із співвітчизниками, ймовірно, вже 15 лютого розгляне внесений фракцією КПРФ проект звернення палати до президента РФ Володимира Путіна про необхідність визнати "Донецьку та Луганську народні республіки". Після цього документ надійде до Ради Думи.
Депутат ГД Леонід Калашніков уточнив, що рішення щодо проекту звернення про визнання, так званих, "ДНР і ЛРН" направила лише "Справедлива Росія - За правду", інші фракції своєї позиції не представили. Про це ТАРС розповів голова Комітету Леонід Калашніков.
"Буде комітет, швидше за все, 15 лютого обговорюватиме і далі виноситиме на Раду Думи", - сказав депутат, який також є членом фракції КПРФ та одним з авторів документа.
Калашніков при цьому уточнив, що своє рішення щодо проекту звернення направила лише "Справедлива Росія - За правду". Інші фракції своєї позиції не представили.
"Поки що реакція від фракцій ніяка не надходить, крім "Справедливої Росії". Вони дещо прислали нам, таке половинчасте рішення. З чим вони згодні, з чим немає. Але, ми все одно прийматимемо рішення, і комітет буде далі це відправляти на Раду Думи. І рішення формулюватиме Рада Думи, коли розглядатиме проект на засіданні палати", - заявив Калашников.
Депутати від фракції КПРФ на чолі з її лідером Геннадієм Зюгановим 19 січня внесли на розгляд Держдуми проект звернення палати до президента Росії Володимира Путіна щодо необхідності визнання незалежності Донецької та Луганської народних республік. Згідно з документом, Держдума звертається до глави держави з проханням розглянути питання про визнання проголошених республік "як самостійні, суверенні та незалежні держави". У тексті йдеться, що депутати "вважають обґрунтованим та морально виправданим визнання" ДНР та ЛНР.
Нагадаємо, в Пекіні відбулася зустріч Путіна та Сі Цзіньпіна. За її підсумками лідери РФ і Китаю виступили із заявою, зокрема щодо НАТО та "гарантій безпеки" в Європі. Раніше перший віце-спікер Ради Федерації Андрій Турчак заявив, що РФ має зайнятися постачанням окремих видів озброєння для "Л/ДНР". Також ASPI news повідомляло, що заступник керівника МЗС РФ Сергій Рябков висловив сподівання, що НАТО усвідомлює небезпеку заведення в глухий кут діалогу щодо вимог Москви. Він заявив, що воєнно-політичний блок повинен зробити крок назустріч вимогам РФ. У разі невиконання певних пунктів представники Москви не називають, які саме кроки мають намір здійснювати проти інших держав.
У Румунії оприлюднили фото уламків російського ударного дрона, який врізався у багатоповерхівку в місті Галац. Інцидент став черговим підтвердженням того, що Москва використовує безпілотники не лише для атак на Україну, а й для політичного тиску на країни Європи.
Дмитро Медведєв знову вдалося привернути увагу гучними погрозами: після повідомлень про удар по Запорізькій АЕС він заявив, що Росія може завдати «симетричних ударів» по атомних станціях України та навіть Європи.
Президент Росії Володимир Путін відреагував на падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці, намагаючись перекласти відповідальність на Україну та звинуватити Київ у «провокації». Його заява викликала різку критику, адже трагедія стала черговим доказом того, що війна Кремля виходить за межі України та створює пряму загрозу для країн ЄС і НАТО.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.
Понтифік під час загальної аудієнції у Ватикані заявив, що з тривогою стежить за війною в Україні, яка останніми днями значно загострилася. Він підкреслив, що війна не створює безпеки, а лише поглиблює проблеми, руйнує домівки та місця молитви, забирає життя невинних людей.
Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський наголосив, що сьогодні Росія не має сил для великого наступу проти НАТО, адже супутникова розвідка зафіксувала б підготовку подібного масштабу.
Президент США Дональд Трамп повідомив про результати регулярного медичного обстеження у військово-медичному центрі Волтера Ріда, назвавши їх «ідеальними». Він також заявив, що успішно пройшов когнітивний тест із 30 запитань, який, на його переконання, не зміг би скласти його попередник Барак Обама.
У Румунії оприлюднили фото уламків російського ударного дрона, який врізався у багатоповерхівку в місті Галац. Інцидент став черговим підтвердженням того, що Москва використовує безпілотники не лише для атак на Україну, а й для політичного тиску на країни Європи.
Дмитро Медведєв знову вдалося привернути увагу гучними погрозами: після повідомлень про удар по Запорізькій АЕС він заявив, що Росія може завдати «симетричних ударів» по атомних станціях України та навіть Європи.
Президент Росії Володимир Путін відреагував на падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці, намагаючись перекласти відповідальність на Україну та звинуватити Київ у «провокації». Його заява викликала різку критику, адже трагедія стала черговим доказом того, що війна Кремля виходить за межі України та створює пряму загрозу для країн ЄС і НАТО.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.