У Комітеті Держдуми можуть розглянути звернення до Путіна щодо визнання "ДНР та ЛНР" вже 15 лютого
Профільний комітет Держдуми РФ у справах СНД, євразійської інтеграції та зв'язків із співвітчизниками, ймовірно, вже 15 лютого розгляне внесений фракцією КПРФ проект звернення палати до президента РФ Володимира Путіна про необхідність визнати "Донецьку та Луганську народні республіки". Після цього документ надійде до Ради Думи.
Депутат ГД Леонід Калашніков уточнив, що рішення щодо проекту звернення про визнання, так званих, "ДНР і ЛРН" направила лише "Справедлива Росія - За правду", інші фракції своєї позиції не представили. Про це ТАРС розповів голова Комітету Леонід Калашніков.
"Буде комітет, швидше за все, 15 лютого обговорюватиме і далі виноситиме на Раду Думи", - сказав депутат, який також є членом фракції КПРФ та одним з авторів документа.
Калашніков при цьому уточнив, що своє рішення щодо проекту звернення направила лише "Справедлива Росія - За правду". Інші фракції своєї позиції не представили.
"Поки що реакція від фракцій ніяка не надходить, крім "Справедливої Росії". Вони дещо прислали нам, таке половинчасте рішення. З чим вони згодні, з чим немає. Але, ми все одно прийматимемо рішення, і комітет буде далі це відправляти на Раду Думи. І рішення формулюватиме Рада Думи, коли розглядатиме проект на засіданні палати", - заявив Калашников.
Депутати від фракції КПРФ на чолі з її лідером Геннадієм Зюгановим 19 січня внесли на розгляд Держдуми проект звернення палати до президента Росії Володимира Путіна щодо необхідності визнання незалежності Донецької та Луганської народних республік. Згідно з документом, Держдума звертається до глави держави з проханням розглянути питання про визнання проголошених республік "як самостійні, суверенні та незалежні держави". У тексті йдеться, що депутати "вважають обґрунтованим та морально виправданим визнання" ДНР та ЛНР.
Нагадаємо, в Пекіні відбулася зустріч Путіна та Сі Цзіньпіна. За її підсумками лідери РФ і Китаю виступили із заявою, зокрема щодо НАТО та "гарантій безпеки" в Європі. Раніше перший віце-спікер Ради Федерації Андрій Турчак заявив, що РФ має зайнятися постачанням окремих видів озброєння для "Л/ДНР". Також ASPI news повідомляло, що заступник керівника МЗС РФ Сергій Рябков висловив сподівання, що НАТО усвідомлює небезпеку заведення в глухий кут діалогу щодо вимог Москви. Він заявив, що воєнно-політичний блок повинен зробити крок назустріч вимогам РФ. У разі невиконання певних пунктів представники Москви не називають, які саме кроки мають намір здійснювати проти інших держав.
Олег Шамшур заявив, що Європа зволікає з усвідомленням масштабів небезпеки, і лише пряме силове протистояння змусить її діяти рішуче. Він підкреслив, що агресія Росії є викликом не лише для України, а й для всієї європейської безпеки.
У НАТО відреагували на рішення президента США Дональда Трампа щодо скорочення військової присутності в Європі, зазначивши, що це не стало несподіванкою для союзників. Водночас у Альянсі підкреслили, що такий крок може послабити обороноздатність і створити нові виклики для європейської безпеки.
Президент США Дональд Трамп оголосив про виведення військових та ракетних підрозділів із Німеччини, що викликало занепокоєння серед союзників по НАТО. Це рішення може суттєво змінити баланс сил у Європі та поставити нові виклики для безпеки континенту.
Президент США Дональд Трамп заявив, що блокада проти Ірану призведе до повного краху його фінансової системи. Він підкреслив, що санкції та економічний тиск є головним інструментом у боротьбі з агресивною політикою Тегерана.
Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що країни Південного Кавказу повинні орієнтуватися на Європейський Союз, адже Росія не здатна забезпечити їхню безпеку. Він наголосив, що ЄС готовий стати стратегічним партнером для регіону, пропонуючи стабільність, розвиток та реальні гарантії.
Американське видання The Washington Post повідомило, що команда Дональда Трампа розглядає сценарії поразки республіканців на виборах до Конгресу. У штабі вже готують стратегії, які мають зменшити політичні втрати та зберегти вплив Трампа у разі негативного результату.
У європейських столицях зростає страх перед можливими провокаціями з боку Росії проти НАТО. Лідери та експерти попереджають, що Кремль може вдатися до гібридних атак чи інцидентів, аби перевірити готовність альянсу до колективної відповіді.
Фрідріх Мерц відреагував на заяви Дональда Трампа про можливе скорочення американської військової присутності в країні. Він наголосив, що подібні погрози лунали й раніше, але Німеччина й надалі розраховує на союзницькі зобов’язання США та спільну роботу в рамках НАТО.
Напередодні президентських виборів у США план Дональда Трампа щодо виведення американських військ із Німеччини стикається з серйозними перешкодами. У Конгресі та серед союзників по НАТО зростає занепокоєння, що такий крок може підірвати європейську безпеку та послабити трансатлантичні зв’язки.
Напередодні президентських виборів у Росії рівень схвалення дій Володимира Путіна знизився, що викликає тривогу серед його оточення. Кремль намагається приховати масштаби проблеми, але дані опитувань свідчать: суспільна підтримка вже не є такою монолітною, як раніше.
Олег Шамшур заявив, що Європа зволікає з усвідомленням масштабів небезпеки, і лише пряме силове протистояння змусить її діяти рішуче. Він підкреслив, що агресія Росії є викликом не лише для України, а й для всієї європейської безпеки.
У НАТО відреагували на рішення президента США Дональда Трампа щодо скорочення військової присутності в Європі, зазначивши, що це не стало несподіванкою для союзників. Водночас у Альянсі підкреслили, що такий крок може послабити обороноздатність і створити нові виклики для європейської безпеки.
Президент США Дональд Трамп оголосив про виведення військових та ракетних підрозділів із Німеччини, що викликало занепокоєння серед союзників по НАТО. Це рішення може суттєво змінити баланс сил у Європі та поставити нові виклики для безпеки континенту.
Президент США Дональд Трамп заявив, що блокада проти Ірану призведе до повного краху його фінансової системи. Він підкреслив, що санкції та економічний тиск є головним інструментом у боротьбі з агресивною політикою Тегерана.