У Москві не можуть поховати російського пропагандиста Доренка
12 травня в Москві скасували прощання з померлим російським журналістом Сергієм Доренком, повідомляє радіостанція "Говорит Москва", якою керував журналіст.
Документ про заборону видавати тіло Доренка поліція передала в судовий морг уночі. Причина – "у зв'язку з необхідністю повторної судово-медичної експертизи".
"Говорит Москва" стверджує, що рішення було ухвалено на підставі заяви дочок журналіста Ксенії і Катерини Доренко. Вони стверджують, що журналіста могли отруїти.
Головний судмедексперт Москви Сергій Шигеєв пояснив радіостанції, що розтин проводили в день смерті, встановлено природну причину смерті.
"Імовірно, документ потрібно розуміти як необхідність дочекатися результатів судово-хімічного дослідження, яке і так проводять у плановому порядку. Зазвичай воно займає три тижні, зараз його буде максимально прискорено", – сказав він.
Радіостанція зазначає, що причиною смерті Доренка, згідно з висновком судмедекспертизи, став розрив аорти.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив про нібито фіаско переговорного процесу із президентом США Дональдом Трампом, звинувативши Вашингтон у відході від ролі посередника та посиленні тиску на Кремль.
Представник США в Раді Безпеки ООН Ден Негреа заявив, що Росія має усвідомити неможливість досягнення своїх цілей у війні проти України та повернутися до переговорів. За словами американського дипломата, затягування бойових дій лише погіршує становище Москви, тоді як Україна продовжує зміцнювати свої оборонні можливості.
Юрій Ушаков, помічник президента Росії, фактично поховав надії на виконання непублічних домовленостей, досягнутих між Володимиром Путіним і Дональдом Трампом під час їхньої зустрічі на Алясці.
Лід: Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер оголосив про відставку з посади глави уряду та лідера Лейбористської партії на тлі зростання внутрішньопартійного тиску й падіння політичної підтримки.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив про нібито фіаско переговорного процесу із президентом США Дональдом Трампом, звинувативши Вашингтон у відході від ролі посередника та посиленні тиску на Кремль.
Представник США в Раді Безпеки ООН Ден Негреа заявив, що Росія має усвідомити неможливість досягнення своїх цілей у війні проти України та повернутися до переговорів. За словами американського дипломата, затягування бойових дій лише погіршує становище Москви, тоді як Україна продовжує зміцнювати свої оборонні можливості.
Юрій Ушаков, помічник президента Росії, фактично поховав надії на виконання непублічних домовленостей, досягнутих між Володимиром Путіним і Дональдом Трампом під час їхньої зустрічі на Алясці.
Лід: Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер оголосив про відставку з посади глави уряду та лідера Лейбористської партії на тлі зростання внутрішньопартійного тиску й падіння політичної підтримки.