У Празі з'явилася площа Бориса Нємцова (Фото, Відео)
Влада столиці Чехії обґрунтовує перейменування бажанням відзначити внесок Нємцова в будівництво демократичної Росії і підтримати тих, хто бореться в Росії за права людини.
У Празі в п'яту річницю вбивства російського опозиційного політика Бориса Нємцова пройшла церемонія перейменування площі, на якій розташована будівля посольства Росії, повідомляє в четвер, 27 січня, Радіо Свобода.
Площа Під каштанами за рішенням міської ради столиці Чехії, ухваленим раніше цього тижня, перейменована в площу Бориса Нємцова. У церемонії взяла участь дочка політика Жанна Нємцова.
Петиція з пропозицією назвати площу ім'ям Нємцова з'явилася ще кілька років тому. Празька топографічна комісія кілька разів відхиляла запит на зміну назви. Однак на початку лютого відомство визнало, що перейменування не торкнеться житлових будинків, і жителям району не доведеться міняти документи.
Влада Праги, обґрунтовуючи перейменування, відзначає, що хотіла б відзначити внесок Нємцова в будівництво демократичної Росії, а також підтримати тих, хто бореться в Росії за права людини.
У перейменування є і противники, які стверджують, що воно не узгоджено з мешканцями району. Проти перейменування виступив президент Чехії Мілош Земан, який вважає, що його головна мета – не увічнення пам'яті Нємцова, а прагнення зробити критичний випад на адресу російської влади.
На церемонію були запрошені представники російського посольства. МЗС Росії поки не прокоментувало перейменування площі. Прессекретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков назвав його справою празької влади, але при цьому закликав її "не забувати про червоноармійців, які звільнили Прагу від нацизму і фашизму".
Як відомо, Борис Нємцов був убитий 27 лютого 2015 року недалеко від Кремля. Виконавців убивства досі не знайдено.

Нагадаємо, що в Києві було відкрито сквер імені російського опозиціонера Бориса Нємцова. Відкриття відбулося за участю дочки російського політика Жанни Нємцової.
Також повідомлялося, що рік тому, 24 лютого 2019 року, в Москві пройшла акція в пам'ять про Бориса Нємцова.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.
Понтифік під час загальної аудієнції у Ватикані заявив, що з тривогою стежить за війною в Україні, яка останніми днями значно загострилася. Він підкреслив, що війна не створює безпеки, а лише поглиблює проблеми, руйнує домівки та місця молитви, забирає життя невинних людей.
Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський наголосив, що сьогодні Росія не має сил для великого наступу проти НАТО, адже супутникова розвідка зафіксувала б підготовку подібного масштабу.
Президент США Дональд Трамп повідомив про результати регулярного медичного обстеження у військово-медичному центрі Волтера Ріда, назвавши їх «ідеальними». Він також заявив, що успішно пройшов когнітивний тест із 30 запитань, який, на його переконання, не зміг би скласти його попередник Барак Обама.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.