У Варшаві в домівку українців кинули коктейль Молотова (ФОТО)
13 липня в оселі українців, які будують другу гілку метро у Варшаві, невідомі кинули підпалену пляшку з бензином, а також написали в під'їзді образливі слова.
Про це повідомляє Facebook польський Центр моніторингу проявів расизму і ксенофобії.
Українці звернулися зі спеціальним листом.
"Поляки будують за кордоном, а ми спільно з турками будуємо для вас станції метро (...). Ми приїхали "за хлібом", і не хочемо його безкоштовно. Ми важко працюємо на глибині 25 метрів під землею, щоб заробити гроші. Ми робимо Польщу багатшим не тільки своєю працею, але також сплачуючи податки, з яких польська держава фінансує, зокрема, лікарні, школи і платить пенсії. Наші дружини і сестри важко працюють прибиральницями і доглядальницями за дітьми - завдяки цьому багато хто з Вас мають можливість працювати на більш оплачуваній роботи, і підвищувати стандарти життя", - йдеться в листі.

Українці розповіли, що не розуміють причин, чому їх образили, стіни в під'їзді змалювали, а двері обпльовували.
"Наш будинок підпалили, ми відчуваємо загрозу", - підкреслили вони у листі.


Українське посольство відреагувало на інцидент: дипломати засуджують напад на помешкання українських будівельників у Варшаві, які легально працевлаштовані на будівництво гілки метрополітену. "Однозначно засуджуємо ганебний і небезпечний вчинок проти громадян України, які легально працевлаштовані на будівництві метро у Варшаві і сумлінно роблять добру справу для жителів столиці Польщі", - йдеться у повідомленні Посольства України в Польщі у Facebook, повідомляють Українські новини.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.