В США на государственный пост впервые назначили трансгендера
Читайте также: Министр охраны окружающей среды Германии вступила в однополый брак
Роем, представляющий Демократическую партию, сумела на выборах с небольшим преимуществом (54,6% голосов против 45,4% - ред.) Обойти республиканца Роберта Маршалла, который называет себя "главным гомофобом Вирджинии".
Отмечается, что выборы в законодательный орган сопровождались скандалами. Маршалл в своих выступлениях говорил о Роем, используя местоимения мужского рода, а также отказался от участия в дебатах с ней. Он также заявил, что Роем, решив стать женщиной, сделала это "главной проблемой своей кампании". Кандидат от демократов в своих выступлениях заявляла, что для Маршалла консервативные взгляды более приоритетными, чем решение проблем штата.
В поддержку Роем выступили представители ЛГБТ-сообщества, а благодаря их приверженности экс-журналистки в ходе предвыборной кампании удалось собрать пожертвований на сумму более полумиллиона долларов, тогда как Маршалл заручился финансовой поддержкой втрое меньше.
Победив на выборах в законодательный орган, Роем станет первым открытым трансгендеров на государственной должности в Соединенных Штатах. Как пишет Washington Post, в 90-х годах трансгендер уже занимал должность в парламенте штата Массачусетс, однако он открыто не заявлял об этом и не делал акцент на этом в ходе избирательной кампании. Кроме того, трансгендер победил на выборах в Нью-Гемпшире в 2012 году, но его вступление в должность так и не состоялся.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.