Вибори у Німеччині: як розподілилися місця у Бундестазі
Недільні парламентські вибори 2021 року в Німеччині вперше за 16 років пройшли без участі чинного канцлера Ангели Меркель. У новообраному парламенті засідатимуть 735 депутатів.
За результатами двадцятих виборів в Бундестаг, які відбулися у неділю, 26 вересня, найбільше голосів виборців, 25,7%, отримали соціал-демократи. Це дає їм можливість провести в парламент 206 депутатів.
Вже колишня партія канцлерки Ангели Меркель ХДС/ХСС отримала 24,1% голосів, що принесло їм усього 196 мандатів. "Зелені" - 118 депутатів, Вільні демократи - 92 депутата, "Альтернатива для Німеччини" - 83 депутати, "Ліві" - 39 депутатів та Союз виборців Південного Шлезвігу - 1. Після закінчення голосування обидва головні претенденти на пост канцлера ФРН - Олаф Шольц з СДПГ та Армін Лашет з ХДС/ХСС заявили про готовність сформувати новий уряд Німеччини. Підсумкова явка на виборах в Німеччині склала 76 відсотків. Всього за місця у вищому законодавчому органі боролися 6 211 кандидатів.
ASPI news писало, що мер Києва Віталій Кличко відреагував на зірвану зустріч з канцлером Німеччини Ангелою Меркель. Також нагадаємо, що на зустрічі з Меркель Зеленський назвав Росію учасником конфлікту, а німецька канцлерка погодилася з цим твердженням.
Олег Шамшур заявив, що Європа зволікає з усвідомленням масштабів небезпеки, і лише пряме силове протистояння змусить її діяти рішуче. Він підкреслив, що агресія Росії є викликом не лише для України, а й для всієї європейської безпеки.
У НАТО відреагували на рішення президента США Дональда Трампа щодо скорочення військової присутності в Європі, зазначивши, що це не стало несподіванкою для союзників. Водночас у Альянсі підкреслили, що такий крок може послабити обороноздатність і створити нові виклики для європейської безпеки.
Президент США Дональд Трамп оголосив про виведення військових та ракетних підрозділів із Німеччини, що викликало занепокоєння серед союзників по НАТО. Це рішення може суттєво змінити баланс сил у Європі та поставити нові виклики для безпеки континенту.
Президент США Дональд Трамп заявив, що блокада проти Ірану призведе до повного краху його фінансової системи. Він підкреслив, що санкції та економічний тиск є головним інструментом у боротьбі з агресивною політикою Тегерана.
Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що країни Південного Кавказу повинні орієнтуватися на Європейський Союз, адже Росія не здатна забезпечити їхню безпеку. Він наголосив, що ЄС готовий стати стратегічним партнером для регіону, пропонуючи стабільність, розвиток та реальні гарантії.
Американське видання The Washington Post повідомило, що команда Дональда Трампа розглядає сценарії поразки республіканців на виборах до Конгресу. У штабі вже готують стратегії, які мають зменшити політичні втрати та зберегти вплив Трампа у разі негативного результату.
У європейських столицях зростає страх перед можливими провокаціями з боку Росії проти НАТО. Лідери та експерти попереджають, що Кремль може вдатися до гібридних атак чи інцидентів, аби перевірити готовність альянсу до колективної відповіді.
Фрідріх Мерц відреагував на заяви Дональда Трампа про можливе скорочення американської військової присутності в країні. Він наголосив, що подібні погрози лунали й раніше, але Німеччина й надалі розраховує на союзницькі зобов’язання США та спільну роботу в рамках НАТО.
Напередодні президентських виборів у США план Дональда Трампа щодо виведення американських військ із Німеччини стикається з серйозними перешкодами. У Конгресі та серед союзників по НАТО зростає занепокоєння, що такий крок може підірвати європейську безпеку та послабити трансатлантичні зв’язки.
Напередодні президентських виборів у Росії рівень схвалення дій Володимира Путіна знизився, що викликає тривогу серед його оточення. Кремль намагається приховати масштаби проблеми, але дані опитувань свідчать: суспільна підтримка вже не є такою монолітною, як раніше.
Олег Шамшур заявив, що Європа зволікає з усвідомленням масштабів небезпеки, і лише пряме силове протистояння змусить її діяти рішуче. Він підкреслив, що агресія Росії є викликом не лише для України, а й для всієї європейської безпеки.
У НАТО відреагували на рішення президента США Дональда Трампа щодо скорочення військової присутності в Європі, зазначивши, що це не стало несподіванкою для союзників. Водночас у Альянсі підкреслили, що такий крок може послабити обороноздатність і створити нові виклики для європейської безпеки.
Президент США Дональд Трамп оголосив про виведення військових та ракетних підрозділів із Німеччини, що викликало занепокоєння серед союзників по НАТО. Це рішення може суттєво змінити баланс сил у Європі та поставити нові виклики для безпеки континенту.
Президент США Дональд Трамп заявив, що блокада проти Ірану призведе до повного краху його фінансової системи. Він підкреслив, що санкції та економічний тиск є головним інструментом у боротьбі з агресивною політикою Тегерана.