Вперше президентом Греції може стати жінка
Прем'єр-міністр Греції номінував на пост президента країни суддю Екатерині Сакелларопулу, яка може стати першою жінкою на цій посаді.
Про це повідомляє "Європейська правда".
Сакелларопулу очолює Верховний адміністративний суд (Державну раду), вона стала першою жінкою на цьому посту.
Згідно з Конституцією Греції, є три тури голосування на виборах нового президента. У третьому турі необхідно набрати 180 голосів депутатів 300-місного парламенту. Якщо в третьому турі не набереться необхідна більшість, то є ще один раунд голосування, для якого потрібна більшість у 151 голос. Можливий і ще один тур, для якого необхідна проста більшість.
Очікується, що Сакелларопулу буде обрана наприкінці лютого широкою більшістю голосів у парламенті.
Сакелларопулу має кілька можливих кандидатів-конкурентів. Серед них - колишній єврокомісар з морських питань та рибного господарства Марія Даманакі, а також інші соціалістичні політики.
Раніше повідомлялося, що вперше в історії жінка зайняла високу посаду у Ватикані.
Король Чарльз III виступив у Конгресі США із закликом до союзників не втратити єдність і рішучість у підтримці України, наголосивши, що саме така непохитність потрібна сьогодні для захисту свободи та миру. Його слова викликали бурхливі оплески американських законодавців.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Вашингтон не має чіткої стратегії у війні проти Ірану, тоді як іранське керівництво принижує всю американську націю. Він підкреслив, що його контакти з президентом Дональдом Трампом лише підтвердили відсутність стратегічного бачення у США.
Володимир Путін після розмови з президентом Ірану Масудом Пезешкіаном заявив, що народ Ірану «мужньо й героїчно бореться за свій суверенітет». Він наголосив, що Росія робитиме все можливе для миру на Близькому Сході та продовжить стратегічні відносини з Тегераном.
У Кремлі підтвердили контакти між президентом США Дональдом Трампом і Володимиром Путіним, але заявили, що вони не означають готовності Росії до поступок у війні проти України. Москва наголосила, що продовжує наполягати на власних умовах, попри заяви Трампа про «хороші розмови».
У Білому домі заявили, що стрілянина у вашингтонському готелі 25 квітня була вже третьою спробою замаху на президента США Дональда Трампа за останні два роки. Нападника затримали, а президентське подружжя та високопосадовців адміністрації екстрено евакуювали.
У Кремлі заявили, що Росія є «невід’ємною частиною Європи», попри війну проти України та ізоляцію від Заходу.
Президент США Дональд Трамп заявив, що під час стрілянини на вечері кореспондентів у Вашингтоні сам загальмував свою евакуацію, намагаючись залишитися на місці події.
Керолайн Лівітт заявила, що нападник, який відкрив стрілянину під час вечері кореспондентів у Вашингтоні, намагався вбити президента Дональда Трампа та ще кількох високопосадовців.
У річницю Чорнобильської катастрофи Держдеп США заявив, що ядерна безпека є ключовим пріоритетом для Вашингтона. У документі наголошено, що війна Росії проти України створює нові ризики для атомних об’єктів, а світ не може допустити повторення трагедії масштабу Чорнобиля.
Україна офіційно відреагувала на стрілянину під час вечері кореспондентів у США, де був присутній президент Дональд Трамп.
Король Чарльз III виступив у Конгресі США із закликом до союзників не втратити єдність і рішучість у підтримці України, наголосивши, що саме така непохитність потрібна сьогодні для захисту свободи та миру. Його слова викликали бурхливі оплески американських законодавців.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Вашингтон не має чіткої стратегії у війні проти Ірану, тоді як іранське керівництво принижує всю американську націю. Він підкреслив, що його контакти з президентом Дональдом Трампом лише підтвердили відсутність стратегічного бачення у США.
Володимир Путін після розмови з президентом Ірану Масудом Пезешкіаном заявив, що народ Ірану «мужньо й героїчно бореться за свій суверенітет». Він наголосив, що Росія робитиме все можливе для миру на Близькому Сході та продовжить стратегічні відносини з Тегераном.
У Кремлі підтвердили контакти між президентом США Дональдом Трампом і Володимиром Путіним, але заявили, що вони не означають готовності Росії до поступок у війні проти України. Москва наголосила, що продовжує наполягати на власних умовах, попри заяви Трампа про «хороші розмови».