Загальний страйк у Гонконзі переріс в масові зіткнення з поліцією

У Гонконзі в понеділок почався загальний страйк.
Активісти страйку підтримують вимоги учасників акції протесту, що тривають в місті вже два місяці.
Головна вимога - відставка глави адміністрації міста Керрі Лам, що підзвітна Китаю.
Демонстранти також виступають проти обмеження їхніх прав і політичних свобод, повідомляє "Радіо Свобода".
Повідомляється, що скасовані десятки авіарейсів, з перебоями працює громадський транспорт.
Team effort aided by metal cups and traffic cones. That was a particularly strong round. pic.twitter.com/oVa8zUAVRL
— Mary Hui (@maryhui) 5 августа 2019 г.
Сотні тисяч демонстрантів, які вийшли на вулиці міста, блокують виходи з метро і автомагістралі. У результаті чого відбулися зіткнення з поліцією. Правоохоронці застосували сльозогінний газ.
За інформацією ЗМІ, глава адміністарції міста Керрі Лам заявила, що не збирається йти у відставку. За її словами, виконана головна вимога демонстрантів - відмовитися від розгляду закону про можливість екстрадиції обвинувачених у Китай.
Як відомо, в Гонконзі протягом семи тижнів тривають антиурядові і продемократичні протести.
Протистояння з владою були викликані спірним законопроєктом, який дозволив би здійснювати екстрадицію на материковий Китай.
На даний момент уряд зупинив законодавство, але протестувальники тепер також вимагають розслідування насильства з боку поліції, демократичних реформ і відставки лідера території Керрі Лама.
Протестуючі пройшли вулицями Юень Луна, робочого району на півночі країни.
Мітинг планувався як відповідь на напад минулої неділі, коли близько 100 чоловіків у білих футболках спустилися на станцію метро Юень Лун, б'ючи протестуючих, а також перехожих і журналістів дерев'яними і металевими палицями.
Повідомлялося, що сорок п'ять чоловік отримали поранення в результаті нападу, в якому широко звинувачували членів банди "Тріада".
Протестуючі заявили, що поліція не поспішала реагувати на екстрені виклики - і з'явилася на місцях події тільки після того, як нападники пішли.
Хронологія подій в Гонконзі 2019 рік.
3 квітня - уряд Гонконгу вносить поправки до міського закону про екстрадицію, які дозволять видавати підозрюваних в скоєнні злочинів материковому Китаю.
9 червня - в першій протестній акції проти змін, мільйон людей марширують в штаб-квартиру уряду.
12 червня - протестувальники блокують дороги і намагаються штурмувати урядові будівлі - поліція розпорошує сльозоточивий газ, стріляє гумовими кулями в протестуючих. Даний протест фіксують як найбільш насильницький, що місто бачило за останні 10 років.
15 червня - лідер Гонконгу Керрі Лам нескінченно зупиняє безстроково скандальний законопроєкт.
16 червня - незважаючи на це, за оцінками, два мільйони людей виходять на вулиці, вимагаючи повного зняття законопроєкту і розслідування передбачуваного насильства з боку поліції і відставки Керрі Лама.
21 червня - протестувальники блокують поліцейський штаб протягом 15 годин. Вони також хочуть, щоб заарештовані демонстранти були виправдані.
1 липня - у річницю передачі Гонконгу з Великобританії в Китай протестувальники штурмують і розбивають будівлю Законодавчої ради (LegCo).
21 липня-протестувальники громлять Китайське відділення зв'язку в Гонконзі. Тієї ж ночі натовпи чоловіків у білих сорочках здійснюють напад на учасників протесту і пасажирів на станції Юень Лун, неподалік материкового Китаю.
Остання масована атака Російської Федерації на Україну є відповіддю Кремля на ультиматум президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа.
Президент США Дональд Трамп відповів на запитання журналістів щодо свого мирного плану й пояснив, чому дав президенту РФ Володимиру Путіну "ще 50 днів". Він також згадав Джо Байдена, вкотре переклавши на нього відповідальність за повномасштабну війну в Україні.
Польський міністр закордонних справ Радослав Сікорський прокоментував домовленість США і НАТО про закупівлю американської зброї для України.
Прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал вважає, що змусити очільника Кремля Владіміра Путіна зупинити війну можливо тільки силою, а американський президент Дональд Трамп не одразу це усвідомив.
Росія щоразу влаштовувала ракетний удар по Україні після того, як Володимир Путін проводив "приємну" телефонну розмову з Дональдом Трампом. Зрештою президенту США це набридло. Про це сам глава Білого Дому заявив на прес-конференції.
Президент США Дональд Трамп розповів, що вважав свої перемовини з кремлівським диктатором Володимиром Путіним "чудовими", але виявилось, що РФ не дотримується обіцяного. Після однієї з таких "хороших розмов" перша леді Сполучених Штатів Меланія Трамп вказала чоловіку на російські обстріли українських міст.
Президент США Дональд Трамп, який раніше обіцяв "зупинити війну в Україні за 24 години", тепер публічно розчарувався в російському лідері, повідомило USA Today.
Володимир Путін під час телефонної розмови з президентом США Дональдом Трампом 3 липня нібито попередив його, що планує протягом наступних двох місяців посилити наступ на Україну. Глава Кремля заявив, що його армія має вийти на адміністративні кордони чотирьох регіонів України, де РФ "має значні позиції".
У Росії заговорили про необхідність "конструктивного" діалогу зі Сполученими Штатами. Там переконані: лише переговори, а не мова тиску принесуть обом країнам користь.
Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин під час зустрічі з главою МЗС Росії Сергієм Лавровим заявив, що його країна готова "беззастережно підтримати" всі дії Москви у війні в Україні, повідомило CNN.
Остання масована атака Російської Федерації на Україну є відповіддю Кремля на ультиматум президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа.
Президент США Дональд Трамп відповів на запитання журналістів щодо свого мирного плану й пояснив, чому дав президенту РФ Володимиру Путіну "ще 50 днів". Він також згадав Джо Байдена, вкотре переклавши на нього відповідальність за повномасштабну війну в Україні.
Польський міністр закордонних справ Радослав Сікорський прокоментував домовленість США і НАТО про закупівлю американської зброї для України.
Прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал вважає, що змусити очільника Кремля Владіміра Путіна зупинити війну можливо тільки силою, а американський президент Дональд Трамп не одразу це усвідомив.