Страны СНГ планируют создать общую систему противовоздушной обороны
Об этом сообщает агентство "Анадолу", ссылаясь на новостную службу CA-NEWS.
В заседании комитета примут участие делегации от оборонных ведомств России, Армении, Беларуси, Казахстана, Кыргызстана, Таджикистана, Узбекистана, представители объединенного штаба Организации договора о коллективной безопасности, предприятий военно-промышленного комплекса РФ, руководители базовой организации стран СНГ в области исследования проблем ПВО.
Эту информацию подтвердили в Министерстве обороны Российской Федерации.
"Основные направления совершенствования и развития объединенной системы ПВО стран СНГ станут одной из обсуждаемых тем 49-го заседания Координационного комитета по вопросам противовоздушной обороны при Совете министров обороны государств СНГ, которое состоится 14 августа в Минске" – сообщили в Минобороны РФ.
"Участники заседания также обсудят результаты деятельности Координационного комитета в текущем году, особенности и специфику организации и проведения совместных мероприятий оперативной и боевой подготовки объединенной системы ПВО СНГ в 2019 году, приоритетные исследования в области противовоздушной обороны, а также ряд других вопросов совершенствования и развития "объединенной системы ПВО", – добавили в российском оборонном ведомстве.
Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий прокоментував інформацію про неофійну зустріч колишніх німецьких і російських посадовців у Баку, на якій нібито обговорювали завершення війни.
Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров після переговорів із держсекретарем США Марко Рубіо заявив про нібито готовність Москви до політико-дипломатичного врегулювання війни, однак водночас вкотре зажадав припинити постачання західного озброєння Україні.
Президент Азербайджану Ільхам Алієв підтвердив, що в середині липня Баку став місцем закритої зустрічі колишніх високопосадовців Німеччини та Росії, під час якої обговорювали можливі шляхи завершення війни проти України.
Литва заявила, що будь-які нові провокації з боку Росії можуть спричинити жорстку реакцію Північноатлантичного альянсу.
Російський правитель Володимир Путін останнім часом практично перестав залишати Кремль і значно обмежив особисті поїздки країною.
Рівень підтримки президента Росії Володимира Путіна опустився до найнижчої позначки з початку повномасштабної війни проти України.
Після більш ніж трьох років повномасштабної війни проти України Кремль може розглядати нові варіанти ескалації, зокрема обмежений напад на одну з країн Балтії.
У Сенаті США представили оновлену редакцію законопроєкту про масштабне посилення санкцій проти Росії, який ще за життя ініціював сенатор Ліндсі Грем разом із демократом Річардом Блюменталем.
Повномасштабна війна проти України кардинально змінила характер відносин між Росією та Китаєм, остаточно перетворивши Кремль на молодшого партнера Пекіна.
Президент США Дональд Трамп публічно прокоментував хвилю чуток, що поширилися після раптової смерті сенатора-республіканця Ліндсі Грема.
Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий прокоментував інформацію про неофійну зустріч колишніх німецьких і російських посадовців у Баку, на якій нібито обговорювали завершення війни.
Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров після переговорів із держсекретарем США Марко Рубіо заявив про нібито готовність Москви до політико-дипломатичного врегулювання війни, однак водночас вкотре зажадав припинити постачання західного озброєння Україні.
Президент Азербайджану Ільхам Алієв підтвердив, що в середині липня Баку став місцем закритої зустрічі колишніх високопосадовців Німеччини та Росії, під час якої обговорювали можливі шляхи завершення війни проти України.
Литва заявила, що будь-які нові провокації з боку Росії можуть спричинити жорстку реакцію Північноатлантичного альянсу.