В Италии наемников на Донбасс вербуют за 400 евро
Как сообщает Радио Свобода, несколько человек были арестованы, других объявили в розыск. Некоторые из них до сих пор находятся на неподконтрольной Украине территории Донбасса.
Поиском потенциальных наемников в Италии и отправкой их на Донбасс, по версии следствия, занимались под прикрытием гуманитарных операций. В частности, среди подозреваемых – Орацио Ньерре – итальянский активист, симпатизирующий России и основатель организации "Координация солидарности с Донбассом".
Создали ее в 2014 году, в том же году Ньерре вместе со своим соратником Лукой Пинтауди приезжал в Донецк, где встречался с тогдашними лидерами группировки "ДНР" Павлом Губаревым и Денисом Пушилиним.
Сейчас Ньери и Пинтауди находятся под следствием, но не задержаны. В отличие от трех других подозреваемых. Согласно данным газеты La Repubblica, под арестом находятся итальянец Антонио Катальдо, албанец Олси Крутани и молдаванин Владимир Вербицкий.
В Италии также выдали ордера на арест еще трех боевиков: Андреа Пальмери, Габриэля Каругати и Массимильяно Каваллери. Последний взял себе позывной "Спартак", регулярно участвовал в съемках телевизионных сюжетов на неподконтрольной Украины территории, фотографировался с главарем группировки "ДНР" Александром Захарченко, а в феврале этого года похвастался получением так называемого паспорта "ДНР".
Пальмери – ультрас из итальянской Тосканы. На родине в феврале 2014-го его осудили за избиение, но из-под домашнего ареста он бежал к боевикам группировки "ЛНР". Именно Пальмери, считает следствие, был посредником для будущих наемников уже на неподконтрольном Украине Донбассе.
Габриэль Каругати – сын одного из бывших менеджеров правящей итальянской партии "Лига". Ее лидер Сальвини возглавляет МВД страны и называет законной аннексию Крыма.
Правоохранители узнали, что за участие в боевых действиях иностранные наемники ежемесячно получали 300-400 евро.
"Известно, что в Украине на войне, будучи в составе пророссийских войск, платят немного, ведь наемникам можно заработать гораздо больше в других вооруженных конфликтах. Поэтому, основным стимулом для этих граждан есть идеологическое убеждение", – рассказал журналист Лучано Трапанезе.
Напомним, итальянские правоохранители расследование начали из-за появления нацистских надписей около города Специя. Оказалось, что их наносили двое студентов, среди контактов которых была целая сеть наемников, в основном ультраправых взглядов и благосклонных к партии "Лига".
Президент Росії Володимир Путін відреагував на падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці, намагаючись перекласти відповідальність на Україну та звинуватити Київ у «провокації». Його заява викликала різку критику, адже трагедія стала черговим доказом того, що війна Кремля виходить за межі України та створює пряму загрозу для країн ЄС і НАТО.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.
Понтифік під час загальної аудієнції у Ватикані заявив, що з тривогою стежить за війною в Україні, яка останніми днями значно загострилася. Він підкреслив, що війна не створює безпеки, а лише поглиблює проблеми, руйнує домівки та місця молитви, забирає життя невинних людей.
Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський наголосив, що сьогодні Росія не має сил для великого наступу проти НАТО, адже супутникова розвідка зафіксувала б підготовку подібного масштабу.
Президент США Дональд Трамп повідомив про результати регулярного медичного обстеження у військово-медичному центрі Волтера Ріда, назвавши їх «ідеальними». Він також заявив, що успішно пройшов когнітивний тест із 30 запитань, який, на його переконання, не зміг би скласти його попередник Барак Обама.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Президент Росії Володимир Путін відреагував на падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці, намагаючись перекласти відповідальність на Україну та звинуватити Київ у «провокації». Його заява викликала різку критику, адже трагедія стала черговим доказом того, що війна Кремля виходить за межі України та створює пряму загрозу для країн ЄС і НАТО.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.